Справа № 561/322/26
23 березня 2026 року с-ще Зарічне
Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
19 березня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника Короля В.А. звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за двома кредитними договорами.
Позовну заяву подано без додержання вимог цивільного процесуального законодавства, що регламентує порядок звернення до суду з позовними заявами, а саме порушено вимоги т. 175-177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позову додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 154148 від 20 лютого 2026 року, з якої вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 3328,00 грн.
Поряд з цим зі змісту позовної заяви вбачається, що предметами спору у цій справі є два окремих кредитних договори, а саме: № 010/64682/821203181 від 30 серпня 2021 року та № 014-RO-82-223123014 від 15 серпня 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2011 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі № 909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Частиною 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15 лютого 2019 року у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 80042, 09 грн. Зі змісту позову та доданих документів вбачається, що така заборгованість утворилась за двома окремими кредитними договорам, тобто позивач заявляє по суті дві самостійні вимоги майнового характеру, однак при цьому об'єднує суму заборгованості по двох окремих самостійних кредитних договорах в одну суму, з якої сплачено судовий збір, що має відображення у платіжній інструкції № 154148 від 20 лютого 2026 року.
Таким чином, позов містить дві вимоги майнового характеру: стягнення кредитної заборгованості за двома окремими договорами, по кожному з яких позивачем нараховано заборгованість окремо та зазначено її складові, такі як заборгованість за основною сумою боргу та заборгованість за відсотками, інфляційними збитками, відсотками, комісіями.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги. При цьому при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру по двох окремих самостійних кредитних договорах, об'єднаних позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.
Також, можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожен з них.
Беручи до уваги, що позивачем заявлено дві окремі вимоги майнового характеру, за подачу до суду позову про стягнення заборгованості за трьома кредитними договорами, тому позивачу необхідно було сплатити 6656,00 грн судового збору, тобто за кожну вимогу по 3328,00 грн (3328,00*2=6656,00).
Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно доплатити 3328,00 грн. судового збору за такими реквізитами:
Отримувач платежу ? ГУК у Рівн.обл/Зарiчне сел.тг/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача ? Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача ? UA578999980313121206000017513; код класифікації доходів бюджету ? 22030101; призначення платежу ? *;101; код платника; судовий збір; № справи; Зарічненський районний суд Рівненської області,
або подати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суддя вважає, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, необхідно залишити без руху та надати позивачу термін 5 днів з моменту отримання ухвали на усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення відмічених ухвалою недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог у строк, встановлений судом, заяву буде залишено без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу засобами підсистеми Електронний суд ЄСІТС.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя: Р.В. Світличний