Справа № 558/861/25
номер провадження 2/558/116/26
(заочне)
20 березня 2026 року селище Демидівка
Дубенського району
Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі:
одноособово суддя Олексюк А. О.,
секретар судового засідання Хом'як О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТзОВ "ФК "ЄАПБ") звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 44 540, 00 грн. та понесених судових витрат по справі.
В позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів") вказує про те, що 23 липня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2352345. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 надано грошові кошти в позику.
Отримавши позику, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення позики не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості.
27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25.
Відповідно до умов договору факторингу № 27/03/25 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, що вказані у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 7 від 26.06.2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 2352345 від 23 липня 2023 року на загальну суму 15 616,25 гривень, з яких: 5000,00 гривень заборгованості за основною сумою боргу; 525, 00 гривень заборгованості за відсотками; 9 750,00 гривень заборгованості за пенею та 341,25 гривню комісії за надання позики.
Крім цього, 31 грудня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 73945332. Договір укладений у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Отримавши позику, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення позики не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості.
27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25.
Відповідно до умов договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, що вказані у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 8 від 26.06.2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 73945332 від 31 грудня 2024 року на загальну суму 9 192, 00 гривень, з яких: 3000,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу, 582,00 гривень - заборгованість за відсотками, 5160,00 грн. - сума заборгованості за пенею та 450,00 грн. комісія за надання кредиту.
Відповідач ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу дня погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ні на рахунки первісного кредитора.
19 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (далі - ТОВ «Макс Кредит») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-1017142 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Отримавши позику, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення позики не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості.
14 серпня 2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 14082025-МК/ЄАПБ.
Відповідно до реєстру боржників від 14.08.2025 року до Договору факторингу № 14082025 МК/ЄАПБ від 14.08.2025, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 00-1017142 у розмірі 5 941, 80 гривень, з яких: 3360,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 1381,80 гривень заборгованості за відсотками та 1200,00 грн. штрафні санкції згідно умов договру.
Відповідач ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу дня погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ні на рахунки первісного кредитора.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем не сплачена.
Позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість:
- за договором позики № 2352345 від 23 липня 2024 року в розмірі 15 616, 25 гривень, з яких: 5000,00 гривень заборгованості за основною сумою боргу, 525,00 гривень заборгованості за відсотками, 9750, 00 гривень заборгованості за пенею та 341,25 гривень заборгованості за комісією за надання позики;
- за кредитним договором № 73945332 від 31 грудня 2024 року в розмірі 9 192,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень заборгованості за основною сумою боргу, 582,00 гривень заборгованості за відсотками, 5 160,00 гривень заборгованості за пенею, 450,00 грнивень заборгованості за комісією за надання кредиту;
- за кредитним договором № 00-10171142 від 19 січня 2025 року в розмірі 5 941, 80 гривень, з яких: 3360,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 1 381,80 гривень заборгованості за відотками, 1 200, 00 гривень заборгованості за штрафними санкціями згідно умов договору, а також понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 7).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку (а. с. 90, 92, 94, 95). Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
20 січня 2026 року судом винесена ухвала про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.
Відповідач ОСОБА_1 звертався до суду з заявою про витребування доказів та відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року відповідачу ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про витребування доказів.
У подальшому відповідач ОСОБА_2 з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався, на розгляд справи не з'явився.
В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань по суті справи до суду не подавали.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Судом встановлено, що 23 липня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір позики (з диференційованою процентною ставкою) № 2352345 (а. с. 8-12) шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Також сторонами підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
П. 2 ч. 1 ст. 12 цього Закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно умов договору № 2352345, відповідачу надано позику в розмірі 5000,00 гривень (п. 2 договору) строком на 21 день, тобто до 12.08.2024 року, зі сплатою відсотків 0,825 % в день.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Підписавши 23 липня 2024 року договір позики, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути позикодавцю грошові кошти в сумі 5000,00 гривень та сплатити проценти за користування позикою.
Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, у встановлений договором строк не виконав.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 2352345 від 23.07.2024 року, яка становить 15 616, 25 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 525, 00 гривень, 9750,00 гривень заборгованості за пенею та 341,25 гривень - заборгованості за комісією за надання позики. (а.с. 19-22).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
27 березня 2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу № 27/03/25, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за договорами позики.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з пунктом 1.1 Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний Реєстр плату, у передбачений цим договром спосіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» посилалось на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перейшло до позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 27 березня 2025 року та додаткової угоди № 5 від 26 червня 2025 року до нього. (а. с. 13-15).
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 7 від 26 червня 2025 року, підтверджує факт переходу від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу. /а. с. 16/.
Відповідно до підписаного сторонами реєстру боржників № 7 від 26 червня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 (а. с. 18), ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 2352345 в розмірі 15 616,25 гривень, з яких: 5000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 525,00 гривень заборгованості за відсотками, 9750,00 гривень заборгованості за пенею та 341,25 гривень комісії за надання позикою.
Проте, як вбачається з наявних у справі письмових доказів, зокрема договору позики № 2352345 від 23.07.2024, відповідачу надано позику в розмірі 5000,00 гривень. Умовами договору передбачено, що ставки, визначені договором є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної додаткової угоди до договору (п. 2 договору).
П. 6 договору передбачено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та або строку виплати позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової уогди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
Разом з тим, доказів укладення між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору, якими було б продовжено (пролонговано) договір позики не надано.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за договором позики № 2352345 заборгованість лише за основою сумою боргу в розмірі 5000,00 гривень, яка визначена договором. Щодо стягнення заборгованості по процентах в розмірі 525, 00 грн., то суд зазначає наступне. Пролагнація договору можлива лище за наявності укладення між сторонами додатковї угоди. Додаткової угоди до договору не долучено. Такимч чином, проценти по даному кредитному договору могли нараховуватись лише в межах дії договору, тобто до 12.08.2024 року. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 проценти за користування позикою було сплачено 11 серпня 2024 року в загальній сумі 9,50 грн. Таким чином з відповідача підлягає стянення заборгованість за відсотками в сумі 0,50 коп., тобто за один день користування позикою - 12 серпня 2024 року.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Дослідженими доказами по справі встановлено, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів, що підтверджували б підстави нарахування відсотків в сумі 525, 00 гривень.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 9 750,00 грн. заборгованості за пенею по кредитному догвору № 2352345 від 23.07.2024.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, на підставі, вище вказаної норми Цивільного кодексу України, з відповідача ОСОБА_1 не підлягає стягненню сума неустойки - 9750,00 грн., яка нарахована по договору № 2352345 23 липня 2024 року, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню у спірних правовідносинах правові норми п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Беручи до уваги встановлені обставини справи та вказані правові норми, суд дійшов висновку, що порушене право позивача, підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача заборгованості за договором позики № 2352345 від 23 липня 2024 року в розмірі 5349,91 гривень, з яких: 5000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тілу кредиту), 0,50 гривень - заборгованість по процентах та 341,25 гривень комісії за надання позики.
Судом встановлено, що 31 грудня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73945332 (а. с. 24-30) шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Також сторонами підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту. Такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно умов договору № 73945332, відповідачу надано позику в розмірі 3000,00 гривень (п. 2 договору) строком на 25 днів, зі сплатою відсотків 0,4 % за день користування кредитом, в порядку та строки визначені договором. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.
Підписавши 31 грудня 2024 року договір позики, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути позикодавцю грошові кошти в сумі 3000,00 гривень, сплатити проценти за користування позикою та комісію за надання кредиту.
Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, у встановлений договором строк не виконав.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 73945332 від 31.12.2024 року, яка становить 9 192,00 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 582,00 гривень, 5160,00 гривень заборгованості за пенею та 450,00 гривень - заборгованості за комісією за надання позики. (а.с. 37-39).
Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 повністю взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків, комісії за користування кредитом, у встановлений договором строк не виконав.
27 березня 2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу № 27/03/25, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за договорами позики.
З матеріалів справи вбачається, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перейшло до позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року та додаткової угоди до нього, а саме: додаткової угоди №5 від 26 червня 2025 року.
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 8 від 26 червня 2025 року, підтверджує факт переходу від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу. /а. с. 34/.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» посилалось на те, що відповідно до підписаного сторонами реєстру боржників №8 від 26 червня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 (а.с. 36), ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 73945332 в розмірі 9 192,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 582,00 гривень заборгованості за відсотками, 5160 гривень сума заборгованості за пенею та 450 гривень комісія за надання позики.
Проте, як вбачається з наявних у справі письмових доказів, зокрема договору позики № 73945332, відповідачу надано позику в розмірі 3000,00 гривень. Умовами договору передбачено, що ставки, визначені договором є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної додаткової угоди до договору (п. 2 договору).
П. 7.1 договору передбачено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та або строку виплати позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
Разом з тим, доказів укладення між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору, якими було б продовжено (пролонговано) договір позики не надано.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за договором позики № 73945332 заборгованість лише за основою сумою боргу в розмірі 3000,00 гривень, яка визначена договором. Щодо стягнення заборгованості по процентах в розмірі 582, 00 грн., то суд зазначає наступне. Пролагнація договору можлива лище за наявності укладення між сторонами додатковї угоди. Додаткової угоди до договору не долучено. Отже, проценти по даному кредитному договору могли нараховуватись лише в межах дії догвору, тобто до 24.01.2025 року. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 проценти за користування позикою було сплачено в загальній сумі 300,00 грн. 24 січня 2025 року. Таким чином заборгованість за процентами у відповідача взагалі відсутня.
Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, що підтверджували б підстави нарахування відсотків в сумі 582, 00 гривень.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 5 160, 00 грн. заборгованості за пенею по кредитному договору № 73945332 від 31.12.2024. Дана сума неустойки не підлягає стягненню на підставі п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Беручи до уваги встановлені обставини справи та вказані правові норми, суд дійшов висновку, що порушене право позивача, підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача заборгованості за договором позики № 73945332 від 31 грудня 2024 року в розмірі 3 450, 00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тілу кредиту) та 450, 00 гривень комісії за надання кредиту.
Судом встановлено, що 19 січня 2025 року між ТзОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10171142, шляхом використання позичальником електронного підпису. Сторонами погоджено Графік платежів (Додаток №1 до договору). В матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови. (а. с. 46-53).
Такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору товариство зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 3000 гривень строком на 360 календарних днів, термін повернення кредиту 14 січня 2026 року (п. 1.3 Договору).
Згідно п. 1. 5 договору тип процетної ставки - фіксована. Відповідно до п. 1.5.1. договору, процентна ставка становить 0,94% в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.3. цього договору.
Кредит надається безготівково з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.10 договору).
ТОВ «Макс Кредит» свої зобов'язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3000 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника. (а. с. 54).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором № 00-10171142, яка становить 3000 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту, 1381,80 гривень - сума заборгованості по відсотках, 360, 00 гривень сума заборгованості за нарахованими комісіями та 1200,00 гривень штрафні санкції (згідно умов договору). (а. с. 55).
14 серпня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 14082025-мК/ЄАПБ, відповідно до якого ТОВ «Макс Кредит» передає ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с. 56-57).
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 14 серпня 2025 року, підтверджує факт переходу від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу (а. с. 58).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 14 серпня 2025 року до Договору факторингу, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №00-1017142 від 19.01.2025 у розмірі 4 741,80 гривень, з яких 3360,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту (що включає в себе комісію за надання кредиту), 1381,80 гривень - заборгованість за відсотками. (а.с. 60).
ОСОБА_1 не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний, оскільки підтверджений документально.
За таких обставин, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 00-10171142 в розмірі 4981,80 гривень, з яких: 3360,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, що включає комісію за надання кредиту та 1381,80 гривень заборгованості за відсотками.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 1200,00 грн. штрафних санкцій згідно умов договору. Дані штрафні санкції не підлягають стягненню на підставі п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів по справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості на загальну суму 13 533,55 гривень, а саме:
- за договором позики № 2352345 від 23 липня 2024 року в розмірі 5 341,75 гривень, з яких: 5000,00 гривень заборгованості за основною сумою боргу (кредитом), 0, 50 гривень заборгованості за відсотками, 341, 25 гривень комісії за надання позики;
- за кредитним договором № 73945332 від 31 грудня 2024 року в розмірі 3450,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тілу кредиту), 450,00 гривень - комісія за надання кредиту;
- за договором кредитної лінії № 00-10171142 від 19 січня 2025 року в розмірі 4 741,80 гривень, з яких: 3360,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 1381,80 гривень заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені судові витрати, що складають 3028,00 гривень (а. с. 1) сплаченого судового збору.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1 витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 920,06 гривень (13533,55 гривень х 3028,00 гривень : 44 540,00 гривень = 920, 06 гривень).
Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 509, 512, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 626, 628, 634, 638, 639, 641, 642, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України.
Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст. ст. 512, 516, 526, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 13, 247, 258, 259, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,
Задовольнити позовну заяву - частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість на загальну суму 13 533 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять три) гривні 55 копійок, а саме:
- за договором позики № 2352345 від 23 липня 2024 року в розмірі 5 341,75 гривень, з яких: 5000,00 гривень заборгованості за основною сумою боргу (кредитом), 0, 50 гривень заборгованості за відсотками, 341, 25 гривень комісії за надання позики;
- за кредитним договором № 73945332 від 31 грудня 2024 року в розмірі 3450,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тілу кредиту), 450,00 гривень - комісія за надання кредиту;
- за договором кредитної лінії № 00-10171142 від 19 січня 2025 року в розмірі 4 741,80 гривень, з яких: 3360,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 1381,80 гривень заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 920, 06 гривень сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог позивача - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Алла ОЛЕКСЮК