Справа № 458/222/26
2/458/207/2026
20.03.2026 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області (юридична адреса, місцезнаходження за відомостями, внесеними до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 82547 Львівська область Самбірський район с-ще Бориня вул. І. Франка, буд. 4), третя особа приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Федаш Микола Михайлович (адреса робочого місця: 82500 вул. Січових Стрільців, 23А м. Турка Самбірський район Львівська область), про визнання права на обов'язкову частку у спадщині, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку нерухомого майна та скасування державної реєстрації, -
13.03.2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сібілєва Максима Андрійовича в Турківський районний суд Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, третя особа приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Федаш Микола Михайлович, про визнання права на обов'язкову частку у спадщині, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку нерухомого майна та скасування державної реєстрації, у якій просить визнати за ОСОБА_3 право на обов'язкову частку у спадщині померлої ОСОБА_4 , а саме: на 1/4 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та на 1/4 частку земельної ділянки за кадастровим номером 4625586500:01:002:0021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 3182455146255; внести зміни до свідоцтв т про право на спадщину, виданих ОСОБА_2 приватним нотаріусом Федашем Миколою Михайловичем, зазначивши, що частка ОСОБА_2 у спадковому майні - житловому будинку за адресою АДРЕСА_3 , який належав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 3/4; частка ОСОБА_2 у спадковому майні - земельній ділянці за кадастровим номером 4625586500:01:002:0021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 3182455146255, яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 3/4; державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на будинок за адресою АДРЕСА_3 , в частині 1/4 та земельної ділянки за кадастровим номером 4625586500:01:002:0021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 3182455146255, в частині 1/4 - скасувати; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 та право власності на 1/4 земельної ділянки за кадастровим номером 4625586500:01:002:0021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 3182455146255; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана дана справа.
Предметом позову є: визнання права на обов'язкову частку у спадщині, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку нерухомого майна та скасування державної реєстрації після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначений спір відповідно до вимог ст.19 ЦПК України належить до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, оскільки ч.1 ст.19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
Ч.ч.9, 16 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) і позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 ЦПК України.
Окрім цього, ч.7 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Статтею 30 ЦПК України передбачена виключна підсудність, оскільки позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Турківський район Львівської області та утворено Самбірський район (з адміністративним центром у місті Самбір) у складі територій Бісковицької сільської, Боринської селищної, Добромильської міської, Новокалинівської міської, Ралівської сільської, Рудківської міської, Самбірської міської, Старосамбірської міської, Стрілківської сільської, Турківської міської, Хирівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Нерухоме майно - житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заходяться на території Боринської селищної ради Самбірського району і становлять предмет спору.
Пунктом 3.1 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який неодноразово продовжувався і діє на цей час.
Зважаючи на вище вказане, справа підсудна Турківському районному суду Львівської області, оскільки ст.ст.23,28,30 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 року, який набрав чинності з 01.01.2026 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328 гривень.
У зв'язку з наведеним вище судовий збір за подання цього позову становить: 200 000 ? 1 % = 2 000 грн, що є не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640 грн).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22) зазначила, що Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі. Особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». Аналогічний висновок також зробив Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2023 року у справі №199/782/21 (провадження № 61-1323ск23).
Враховуючи наведені вище положення судовий збір за подання цього позову через підсистему «Електронний суд» становить 2 000 ? 0,8 = 1 600,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху.
При постановленні даного рішення судом враховано прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З цього приводу прецедентними є рішення ЄСПЛ у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі". У вказаних рішеннях також зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,13,43,76-83,175,185,258-260,353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, третя особа приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Федаш Микола Михайлович, про визнання права на обов'язкову частку у спадщині, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку нерухомого майна та скасування державної реєстрації - залишити без руху.
Надати позивачу строк не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали, подавши у визначений ухвалою строк усі підтверджуючі документи виконання вимог ухвали і усунення недоліків (сплатити судовий збір в розмірі 1 600 грн).
Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua, а також на офіційній веб-сторінці суду: http://tk.lv.court.gov.ua/.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений строк, заява буде вважатися не поданою і повернута, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 20.03.2026 року.
Суддя Р.І. Ференц