єдиний унікальний номер справи 546/41/26
номер провадження 1-кп/546/36/26
23 березня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка кримінальне провадження № 12026175440000011, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, з 2010 року проживаючого у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 , працюючого не офіційно, пенсіонера, інваліда з дитинства 3 гр., не маючого утриманців, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , знятого з військового обліку, не військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
08 січня 2026 року близько 15:30 год ОСОБА_5 в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до співмешканця доньки своєї співмешканки ОСОБА_4 , з яким він спільно проживає, тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, щодо особи, з якою спільно проживає однією сім'єю, за наступних обставин.
Так, 08.01.2026 близько 15:30 год ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні кухні житлового будинку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті побутових непорозумінь вступив в словесний конфлікт зі співмешканцем доньки своєї співмешканки ОСОБА_4 , під час якого у нього виник прямий умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, свідомо використовуючи свою перевагу у фізичному розвитку та віці, 08.01.2026 близько 15:30 год, перебуваючи в приміщенні кухні будинку за вказаною вище адресою, підійшов до ОСОБА_4 та наніс йому один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока та один удар кулаком правої руки в ділянку скроні зліва.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 12.01.2026 ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді двох саден: в скроневій та виличній ділянках обличчя зліва, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень.
22 січня 2026 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 укладена угода про примирення за ініціативою потерпілого. Зі змісту угоди про примирення вбачається, що обставини вчинення кримінального правопорушення повністю відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Сторони узгодили міру покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди сторонам угоди роз'яснені та зрозумілі.
У підготовче судове засіданні з'явилися прокурор, потерпіла та обвинувачений.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що з обвинуваченим спільно проживає однією сім'єю, він є його тестем - співмешканцем матері його співмешканки. Запевнив суд, що угоду про примирення уклав за своєю ініціативою, жодного тиску чи погроз з цього приводу на нього не чинилося. Зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, вони дійсно примирилися, обвинувачений щиро вибачився. Просив суд затвердити угоду про примирення, призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання. Підтвердив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому цілком зрозумілі.
Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що в повному обсязі беззастережно визнає свою провину у вчиненні даного кримінального правопорушення, підтверджує обставини його вчинення в обсязі, визначеному обвинувальним актом та угодою. Вказав, що угода була укладена добровільно за ініціативою потерпілого, який є його зятем - співмешканцем дочки його співмешканки. Просив затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену нею міру покарання. Зазначив, що наслідки укладення угоди та її невиконання йому зрозумілі, перешкоди щодо виконання умов угоди відсутні, оскільки він має доходи за неофіційним місцем роботи та із пенсії. Щиро розкаявся, запевнив суд, що в подальшому подібне не повториться.
Прокурор не заперечувала проти затвердження угоди про примирення. Зазначила, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Підстави для відмови у затвердження даної угоди відсутні. Зазначила, що процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні. Запобіжний захід не обирався та підстави для його обрання відсутні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши потерпілу та обвинуваченого, а також думку прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим відповідно до ч. 1 ст. 125 КК України є кримінальним проступком. Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 125 КК України.
Судом встановлено, що угода про примирення була укладена за ініціативою потерпілої у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, яке кримінальним законом віднесено до кримінального проступку та яке пов'язане з домашнім насильством, що підтверджується заявою потерпілого ОСОБА_4 від 20.01.2026.
Обвинувачений ОСОБА_5 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, як обвинувачений, так і потерпілий, погоджуються на призначення покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки не завдано. Під час досудового розслідування та в суді потерпілим цивільний позов не заявлено, потерпілий жодних претензій матеріального характеру щодо відшкодування матеріальної або моральної шкоди до обвинуваченого не має, а обвинувачений ОСОБА_5 не несе перед потерпілим зобов'язань щодо будь-якого відшкодування шкоди.
Судом з'ясовано, що обвинувачений, потерпілий цілком розуміють права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також можливість притягнення до кримінальної відповідальності за умисне невиконання угоди. Наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України також роз'яснені потерпілому.
Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови угоди про примирення не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, інвалід 3 групи, пенсіонер, працює не офіційно, до лікарів нарколога та психіатра за медичною допомогою не звертався, за місцем проживання негативні характеризуючі ознаки відсутні, свою вину у скоєному визнав повністю та щиро розкаявся.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставинами, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, та розміру призначеного покарання, яке встановлене Кримінальним Кодексом України.
Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-376, 393-395, 468, 469, 471, 473-475, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
Угоду про примирення від 22 січня 2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частини вироку проголошені судом на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України.
Копію повного тексту вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1