Справа № 544/709/26
пров. № 1-кс/544/116/2026
20 березня 2026 року м. Пирятин
Слідча суддя Пирятинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
слідчих СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, у кримінальному провадженні №12025170580000372 від 18.08.2025 за ч.1 ст.155, ч.3 ст. 130 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятина Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов'язаного, не одруженого, не працює, такого, що має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,
До Пирятинського районного суду Полтавської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, у кримінальному провадженні №12025170580000372 від 18.08.2025 за ч.1 ст.155, ч.3 ст. 130 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням установлено, що у серпні 2023 року між ОСОБА_6 та неповнолітньою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виникла зацікавленість один до одного, яке виражалося у взаємній увазі один до одного, спільному проведенні часу, яка в подальшому переросла у близькі стосунки, веденні побуту та спільному проживанні за адресою: АДРЕСА_2 . Так, починаючи з жовтня 2023 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, достовірно знаючи про неповнолітній вік потерпілої ОСОБА_9 та недосягнення нею шістнадцятирічного віку, добровільно, без застосування фізичного, психологічного насилля, а також погроз застосування такого насильства, періодично, приблизно два рази в тиждень, вступав із нею у статеві зносини, з використання засобів контрацепції, шляхом вагінального проникнення в її тіло природнім способом з використанням власних геніталій, посягаючи таким чином на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток останньої, за адресою проживання, у АДРЕСА_2 та за адресою реєстрації ОСОБА_6 у АДРЕСА_2 . В подальшому, з квітня 2024 року вказані статеві зносини із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 здійснював без використання засобів контрацепції, попередньо повідомивши останню про те, що являється носієм ВІЛ - інфекції, таким чином свідомо піддав ризику її зараження вірусом імунодефіцнту людини, який є небезпечним для життя. На теперішній час ОСОБА_6 та ОСОБА_9 разом проживають у АДРЕСА_2 , ведуть спільний побут та виховують малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюєгься у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, а саме у вчиненні повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Крім того встановлено, що ОСОБА_6 з дня народження, тобто з 14.12.2003 є ВІЛ- серопозитивний, поставлений на диспансерний облік та спостерігався у Полтавському обласному центрі профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД, отримував антиретровірусну терапію, як особа, інфікована вірусом імунодефіциту людини, що викликає особливо небезпечне захворювання - синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД), яке через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування, призводить до смерті.
10.12.2024, перебуваючи в кабінеті КП «Пирятинська міська лікарня» ОСОБА_6 встановлено діагноз: Хвороба, зумовлена ВІЛ з проявами кандидозу (В 20.4 за МКБ), ІІІ клінічна стадія, рецидивуючий орофаренгіальний кандидоз. При цьому ОСОБА_6 10.12.2024 письмово ознайомлений із попередженням особи, інфікованої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), що зобов' язаний вжити заходів щодо запобігання поширення ВІЛ-інфекції, що їх запропоновано закладами охорони здоров' я, повідомляти осіб, які були з ним у статевих стосунках до виявлення факту інфікованості, про можливість їхнього зараження, відмовитися від донорства крові, її компонентів, інших біологічних рідин, клітин, органів і тканин для використання їх у медичній практиці, а також про кримінальну відповідальність за завідоме поставлення в небезпеку зараження або зараження іншої особи ( осіб) вірусом імунодефіциту людини.
Незважаючи на це, ОСОБА_6 достовірно знаючи, що він являється носієм ВІЛ - інфекції, починаючи з квітня 2024 року і по теперішній час, без застосування фізичного, психологічного насилля, а також погроз застосування такого насильства, періодично, приблизно два рази в тиждень, вступав із ОСОБА_9 у статеві зносини, без використання засобів контрацепції, шляхом вагінального проникнення в її тіло природнім способом з використанням власних геніталій, за адресою проживання, у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , таким чином свідомо заразив її вірусом імунодефіциту людини.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №19 від 15.01.2026, у крові ОСОБА_9 17.03.2025 вперше виявлено антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) під час проведення досліджень. 28.03.2025 ОСОБА_9 встановлено діагноз: Безсимптомне носійство вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) (Z21 за міжнародною класифікацією хвороб), І клінічна стадія, безсимптомний перебіг, зараження якої відбулося до початку березня 2025 року.
Зараження ОСОБА_9 вірусом імунодефіциту є небезпечним для її життя та відбулося при статевих зносинах із ОСОБА_6 , який є носієм ВІЛ.
Таким чином, ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КК У країни, а саме у свідомому поставленні іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини, що є небезпечним для життя людини, яка знала про те, що вона є носієм вірусу, вчиненого щодо неповнолітньої.
17.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.155 та ч.3 ст. 130 КК України.
Вина ОСОБА_6 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні наступними доказами: рапортом старшого інспектора - чергового ВП №l ОСОБА_11 про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155 КК України від 18.08.2025; рапортом старшого слідчого СВ ВП№ 1 Лубенського РВП ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КК України від 17.03.2026; показаннями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 від 03.09.2025; показаннями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 від 06.03.2026; показаннями свідка ОСОБА_12 від 02.09.2025; показаннями свідка ОСОБА_13 від 03.09.2025; актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 від 22.08.2025; висновком комісійної судово-медичної експертизи № 19 від 15.01.2026; висновком комісійної судово-медичної експертизи №37 від 15.01.2026; показаннями свідка ОСОБА_14 від 28.01.2026; показаннями підозрюваного ОСОБА_6 від 18.03.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також незаконно впливатиме на потерпілу та свідків.
Так, ОСОБА_6 підозрюється тяжкому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 3 ст. 130 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України виникає обгрунтоване припущення про можливе ухилення (переховування) останнього від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Більше того, на виконання вимог ст. 23 КПК України щодо безпосередності дослідження судом показань потерпіла та свідки кримінального провадження у судовому засіданні на теперішній час не допитані, що свідчить про можливість незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, а з урахуванням наявності між ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 близьких відносин існує реальний ризик впливу зі сторони останнього на потерпілу шляхом умовляння (прохання), залякування про зміну нею показань на його користь.
Будучи допитаний як підозрюваний ОСОБА_6 показав, що з квітня 2024 року він перебуває із ОСОБА_9 в інтимних відносинах, а з грудня вказаного року і до цього часу проживають спільно як подружжя в АДРЕСА_2 . 08.08.2025 ОСОБА_9 народила сина якого назвали ОСОБА_10 . Підозрюваний всіляко матеріально допомагає у вихованні дитини, в тім числі у придбанні продуктів харчування, дитячого харчування, одягу, мають намір створити сім'ю.
З огляду на описане та враховуючи відносини між підозрюваним та потерпілою, поведінку та вчинки ОСОБА_6 , який має намір створити сім'ю та проживати із потерпілою та новонародженою дитиною, фінансову допомогу з його сторони при народженні та вихованні дитини, орган досудового розслідування прийшов до· висновку про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, який буде достатнім для запобігання вище наведеним ризикам.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Слідча суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та оцінивши надані докази, приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваної, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
17.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.155 та ч.3 ст. 130 КК України.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Слідча суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КК та ч.3 ст.130 КК України, підтверджується доданими до клопотання доказами: рапортом старшого інспектора - чергового ВП №l ОСОБА_11 про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155 КК України від 18.08.2025; рапортом старшого слідчого СВ ВП№ 1 Лубенського РВП ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КК України від 17.03.2026; показаннями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 від 03.09.2025; показаннями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 від 06.03.2026; показаннями свідка ОСОБА_12 від 02.09.2025; показаннями свідка ОСОБА_13 від 03.09.2025; актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 від 22.08.2025; висновком комісійної судово-медичної експертизи № 19 від 15.01.2026; висновком комісійної судово-медичної експертизи №37 від 15.01.2026; показаннями свідка ОСОБА_14 від 28.01.2026; показаннями підозрюваного ОСОБА_6 від 18.03.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Сукупність тих даних, які є в розпорядженні органу досудового розслідування, з позиції практики Європейського суду з прав людини, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_6 указаного кримінального правопорушення. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». У даному кримінальному провадженні міститься інформація, яка дає підстави вважати ймовірною причетність підозрюваного до вчинення злочину, що є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведенням ним досудового розслідування.
Відповідно ч. 1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
У слідчого судді достатньо підстав вважати,що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду. Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб,які є свідками у кримінальному провадженні,а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2статті23,стаття 224КПК).Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку,передбаченому статтею 225 КПК,тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями,наданими слідчому,прокурору,або посилатися на них (частина 4 статті 95КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів,а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. З урахуванням наявності між ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 близьких відносин існує також реальний ризик впливу зі сторони останнього на потерпілу шляхом умовляння (прохання), залякування про зміну нею показань на його користь.
Беручи до уваги вищевикладене, дані про особу підозрюваного, його молодий вік, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, слідча суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч. 5 ст.194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що слідчою та прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, відносно підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятина Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 на строк два місяці обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3,4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, в суд за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;
4) утриматися від спілкування з потерпілою, свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, які стосуються вчиненого кримінального правопорушення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 .
Копію ухвали невідкладно вручити підозрюваному та прокурору.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді та включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя ОСОБА_1