23 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/12332/19
адміністративне провадження №К/990/32144/25
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
08.07.2019 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Сумигаз» (далі - АТ «Сумигаз») звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП з перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача відповідно до заяв від 10.01.2019 № 40005.1-Сл-157-0119 та від 26.02.2019 № 4 0005.1-Сл-1779-0219;
стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача збитки в розмірі 854 326 519, 94 грн, завдані відповідачем.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.04.2025, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025, позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу збитків (майнової шкоди) за період з 01.09.2014 по 31.03.2017, залишено без розгляду.
29.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Сумигаз», в якій скаржник просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 про залишення позову без розгляду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Розгляд касаційної скарги заявник просить здійснювати за участі його уповноваженого представника.
Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2025 відкрито касаційне провадження у цій справі.
15.09.2025 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надійшов відзив, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Справу відповідач просить розглядати за участі його представника.
За змістом пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційний Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції.
Так, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Верховним Судом створено учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ними в касаційній скарзі або у відзиві на касаційну скаргу, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи вищевикладене, справа може бути розглянута в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, суд
Підготовчі дії по справі закінчити.
Призначити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 24.03.2026 в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін