23 березня 2026 року
м. Київ
справа № 420/22044/25
провадження № К/990/6551/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі №420/22044/25
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у цій справі, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку спрощеного провадження; також витребувано у ОСОБА_1 докази, які б свідчили про перебування його на військовій службі.
Суд апеляційної інстанції установив, що апелянт в апеляційній скарзі просив зупинити провадження у справі на підставі частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до повернення ОСОБА_1 з військової служби, проте доказів перебування апелянта на військовій службі до апеляційної скарги не надано.
Іншою ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участю представника апелянта; справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
05 січня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника апелянта - адвоката Богомолової Ірини Георгіївни про виконання вимог ухвали суду, в якій представник позивача просив долучити до матеріалів справи сканкопії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2025 №64 та першої сторінки військового квитка ОСОБА_1 .
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 задоволено клопотання адвоката апелянта - ОСОБА_2 , про зупинення провадження у справі. Зупинено апеляційне провадження у справі №420/22044/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у цій справі, до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Зобов'язано сторони по справі негайно сповістити суд про минування підстав для зупинення провадження у справі.
13 лютого 2026 року до Верховного Суду від представника позивача - адвоката Богомолової Ірини Георгіївни надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 про зупинення провадження, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , а справу №420/22044/25 направити до Одеського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/22044/25, Верховний Суд ухвалою від 02.03.2026 касаційну скаргу в означеній частині залишив без руху, надавши скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.
10 березня 2026 року до Верховного Суду від представника позивача - адвоката Богомолової Ірини Георгіївни надійшло клопотання, в якому скаржник просить:
1) звільнити касатора - ОСОБА_1 , від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №420/22044/25 за його позовом, як військовослужбовця у справі, пов'язаній з проходженням військової служби, на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір»;
2) вважати причини несплати судового збору, викладені у даному клопотанні, поважними та врахувати їх при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження;
3) відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , розглянути її по суті і скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 і рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025;
4) справу № 420/22044/25 направити до Одеського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
З метою забезпечення належної перевірки доводів сторони позивача, викладених в касаційній скарзі, маючи відповідну технічну можливість, матеріали цієї справи витребувано суддею- доповідачем в електронному вигляді з використанням функціоналу комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» - «Витребування справ з ЦБД» (центральної бази даних).
23 березня 2026 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали апеляційного провадження у цій справі в електронному вигляді.
Беручи до уваги заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги та перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Як видно зі змісту касаційної скарги, стороною позивача оскаржується як рішення суду першої інстанції по суті спору, так і ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі.
З приводу визначених меж касаційного оскарження, колегія суддів звертає увагу сторони позивача про те, що відповідно до статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Подібні положення містяться також і в частині першій статті 328 КАС України, відповідно до якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, право на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у цій справі може бути реалізоване учасниками справи виключно після апеляційного перегляду цього судового рішення.
Отже, слід відмовити у відкритті касаційного провадження в частині касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №420/22044/25 на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
Перевіривши касаційну скаргу в частині оскарження ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі №420/22044/25 на предмет наявності підставі для відкриття / відмови у відкритті касаційного провадження, Суд виходить із такого.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з комп'ютерною програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у цій справі, в апеляційній скарзі стороною позивача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №420/22044/25 на підставі частини першої статті 236 КАС України, до повернення ОСОБА_1 з військової служби, забезпечивши тим самим його право на надання пояснень та участь у судовому розгляді, відповідно до статей 6, 8 - 10, 46, 70, 236 КАС України.
В апеляційній скарзі також містяться посилання на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22, про те, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Сторона позивача також заявила в апеляційній скарзі про те, що апелянт висловлює своє бажання забезпечити йому доступ до правосуддя і просить не розглядати судову справу №420/22044/25 без його безпосередній участі тощо.
Відкриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 12.12.2025 витребував від сторони позивача докази, які б свідчили про перебування його на військовій службі.
Отримавши від представника позивача відповідні докази, надані із заявою від 05.01.2026, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання представника апелянта та зупинив провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, відповідно до положень якої суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відтак, розглянувши заявлене в апеляційній скарзі клопотання та взявши до уваги чітко визначене волевиявлення сторони позивача щодо зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення статті 236 КАС України; правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Верховний Суд критично оцінює доводи представника позивача в касаційній скарзі на те, що відповідного клопотання суду не надавалося, а зміст апеляційної скарги доводив суду намір апелянта взяти участь у судовому розгляді скарги в формі представництва. Матеріали апеляційної скарги такі доводи спростовують.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин, не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина друга статті 333 КАС України).
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою в частині оскарження ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/22044/25 на підставі пункту 5 частини першої статті 333 КАС України.
Керуючись статтями 13, 328, 333, 359 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі №420/22044/25
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду