Іменем України
19 березня 2026 року
м. Київ
справа №990/461/25
адміністративне провадження № П/990/461/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Кашпур О.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., Смоковича М.І., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Петренко Ю.В.,
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу, за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 07 жовтня 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Суд) як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), у якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , зобов'язавши ВККС поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі, кваліфікаційному іспиті для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, з етапу тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного конкурсу.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що в межах добору на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС від 11.12.2024 №366/зп-24, він успішно склав перший та другий етапи кваліфікаційного іспиту: тестування з історії української державності та тестування загальних знань у сфері права і знань зі спеціалізації місцевого господарського суду, після чого був допущений до третього етапу - тестування когнітивних здібностей. 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 як кандидат на посаду судді місцевого суду проходив тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. За результатами третього етапу кваліфікаційного іспиту, оскаржуваним рішенням ВККС від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, у якому зазначено, що за результатами тестування ОСОБА_1 набрав 29,10 балів та тест ним не складено. Отримання такого результату позивач пов'язує із нестандартизованістю залученого до тестування інструменту та/або некоректністю роботи комп'ютерної програми чи комп'ютерної техніки, можливої відсутності компетенції ВККС встановлювати часові обмеження 30 хв для 40 питань нестандартного тестування когнітивних здібностей, тому уважає встановлений йому результат тестування 29,10 помилковим.
3. Позивач указує на те, що під час тестування когнітивних здібностей він вимушено відволікався на мерехтіння екрану ноутбука, на якому здійснював тестування. Також інший кандидат, який знаходився праворуч від позивача, разом із уповноваженою особою ВККС, яка допомагала йому правильно ввести логін та пароль на ноутбуці, відволікали позивача від проходження тестування, яке він розпочав. Отже, відповідач не забезпечив йому належних та безпечних умов проходження тестування когнітивних здібностей відповідно до пункту 4.4. Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року.
4. Також позивач указує на те, що після завершення тестування звертався до ВККС з письмовою заявою від 24 вересня 2025 року з проханням надати можливість ознайомитись з поставленими під час тестування питаннями та наданими ним відповідями з метою встановлення достовірності отриманого результату. Листом від 26 вересня 2025 року ВККС повідомила його, зокрема, що перелік питань тестування з когнітивних здібностей не оприлюднювався; зміст тестових баз, що використовується для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді, інформацію, що міститься в матеріалах проведення іспиту, включено до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в ВККС, затвердженого наказом Голови Комісії від 05 квітня 2017 року №24, тестові завдання з когнітивних здібностей ВККС не оприлюднювалися, адже можуть використовуватися в інших процедурах та не є відкритими для загального доступу. Отже, позивач посилається про порушення його права на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту, що є непорушною та невід'ємною складовою забезпечення права на об'єктивне оцінювання та ефективне оскарження результатів іспиту.
5. Позивач уважає, що є ознаки відсутності компетенції ВККС стосовно використання 15 вересня 2025 року для тестування нестандартного тестування когнітивних здібностей зі встановлення часових обмежень 30 хв для 40 питань. Також позивач посилався на відсутність будь-якої фахової перевірки на предмет: якості відповідного програмного забезпечення; адаптування тестової бази до мети, з якою вони використовуються; релевантності і надійності інформації вказаної бази. Позивач звертає увагу на те, що ВККС зменшила час складання тестування когнітивних здібностей на 19.64%, порівняно з тестуванням когнітивних здібностей в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, що свідчить про невпорядкованість в питаннях тестування когнітивних здібностей.
6. Крім того позивач зазначає про порушення відповідачем вимог абзацу другого частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині обов'язку ВККС затвердити перелік конкретних питань, які будуть поставлені учасникам під час тестування когнітивних здібностей.
7. Ураховуючи, що переможці конкурсу ще не визначені, а рішень ВККС про рекомендацію щодо призначення кандидатів суддями або переведення суддів в рамках зазначеного конкурсу не ухвалювалось, конкурс на зайняття вакантних посад в місцевих загальних судах триває. Відповідно, на переконання позивача, його порушені права підлягають поновленню шляхом відновлення його участі в конкурсі на етапі тестування когнітивних здібностей.
8. Позивач надав до Суду додаткові пояснення від 30 грудня 2025 року, в яких зазначив про те, що 28 листопада 2025 року пройшов тест IQ онлайн (офіційний тест інтелекту в стилі Mensa | Мій IQ) та йому цією системою видано сертифікат та детальний звіт оцінювання інтелектуальних навичок. При цьому, таке тестування загального інтелекту хоч і подібне до того тестування когнітивних здібностей, яке 15 вересня 2025 року проводило ВККС, але подібне тестування (яке використовують в світі для аналогічних цілей) не має стандарту 40 питань за 30 хв. Відповідач не навів жодного законного обґрунтування наданої оцінки когнітивних здібностей, не довів причин відступлення від попередніх його рішень, не обґрунтував зменшення часу тестування когнітивних здібностей на 19.64%, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах з тестування когнітивних здібностей, що вказує на необґрунтованість оскаржуваного рішення.
9. 18 березня 2026 року позивач надав до суду додаткові пояснення, в яких посилався на те, що запис відеотрансляцій тестування 15 вересня 2025 року, який міститься на компакт диску, надісланого відповідачем до Суду на виконання протокольної ухвали про витребування доказів, підтверджує доводи позивача про те, що 15 вересня 2025 року ВККС не забезпечила йому належних та безпечних умов проходження тестування когнітивних здібностей, оскільки під час складання тестування екран ноутбуку на якому виконувалось тестування мерехтів, а також позивача відволікали інший кандидат та уповноважена особа ВККС.
10. У судовому засіданні 19 березня 2026 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
ІІ. Позиція відповідача щодо позовної заяви
11. ВККС надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначала, що доводи позивача щодо мерехтіння екрана ноутбука, на якому здійснювалося тестування, а також відволікання через дії інших учасників і представників ВККС, не можуть свідчити про порушення порядку проведення іспиту або про створення нерівних умов для його проходження. Водночас під час складання тестування будь-яких повідомлень про порушення від позивача не надходило. Наведене є суб'єктивним сприйняттям певних незручностей, але не підтверджує наявності будь-яких порушень установленого порядку чи впливу на результати тестування. Комісія забезпечила можливість складання іспиту в рівних умовах для всіх кандидатів, а тому підстав уважати, що право на об'єктивне оцінювання було порушено, немає.
12. Також відповідач указує на те, що у позовній заяві позивач звертав увагу суду на те, що йому не доступна база тестових завдань з когнітивних здібностей, яка використовувалася ВККС на зазначеному тестуванні, що не дало йому змоги належним чином підготуватись до проходження такого тестування в межах 30 хвилин без доступу до таких питань. Однак відповідач зазначає, що частина четверта статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює пряму виняткову норму щодо когнітивного тестування. Так, указаний Закон прямо визначає, що ВККС оприлюднює перелік питань тестування, крім тестування щодо когнітивних здібностей. Це означає, що конкретні питання когнітивного тесту не підлягають оприлюдненню, оскільки законодавець свідомо виокремив цей вид тестування для забезпечення достовірності перевірки когнітивних здібностей кандидатів.
13. Відповідач зазначає про те, що відповідно до Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, ВККС має повноваження для встановлення як кількості запитань, так і часу їх виконання. Норми вказаного Положення, умови, порядок проведення кваліфікаційного іспиту, а також алгоритм визначення прохідного бала для всіх його етапів були належним чином прийняті, затверджені та оприлюднені ВККС. Ці положення були відомі позивачу до початку проходження першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності). Очевидно, що ОСОБА_1 був з ними ознайомлений, добровільно виявив бажання брати участь у Доборі та з'явився для складання відповідних етапів іспиту, усвідомлюючи і приймаючи встановлений порядок його проведення та визначені умови.
14. ВККС зазначає про хибність доводів позивача про те, що Комісією не проводилася перевірка якості програмного забезпечення, за допомогою якого проводилось тестування когнітивних здібностей, у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, оскільки відповідачем проводилась перевірка якості програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», а також рівня надійності розробленої бібліотеки тестування. ВККС пояснила, що з метою апробації тестових завдань за основними психометричними показниками Комісією разом із ТОВ «ХГР Україна» 06 грудня 2024 року проведено пілотне тестування когнітивних здібностей з цільовою референтною групою, подібною до кандидатів на посаду судді, зокрема: 20 помічників суддів, 9 працівників суду та 16 прокурорів. На основі пілотних тестувань ТОВ «ХГР Україна» надано звіт щодо ключових психометричних показників, а саме: складності завдань, дискримінативності та надійності. Крім того ВККС 30 та 31 липня 2025 року здійснено випробування програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» з метою забезпечення проведення тестування когнітивних здібностей (накази Голови ВККС від 30 липня 2025 року № 22-АГ, від 31 липня 2025 року №23-АГ, акти про закінчення випробування програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» від 30 липня 2025 року та 31 липня 2025 року). Під час указаного тестування недоліків в роботі системи не виявлено.
15. Відповідач надав до Суду додаткові пояснення від 10 березня 2026 року, в яких зазначив про те, що з огляду на обмежений обсяг і унікальність бази тестових завдань, високу вартість її закупівлі, обмежений доступ до матеріалів, технічну неможливість вибіркового вивантаження основ, дистракторів та ключів тестових завдань, зокрема тих, що були згенеровані для позивача, а також необхідність забезпечення їх конфіденційності під час інших процедур суддівської кар'єри, існують поважні підстави для неможливості надання інформації про результати тестування когнітивних здібностей із розгорнутими питаннями та відповідями позивача.
16. У судовому засіданні 19.03.2026 представник відповідача заперечила проти задоволення позову, просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
17. Позивач надав до Суду відповідь на відзив, в якому зазначав про те, що відповідач не надав доказів того, що всі інші кандидати також, як і він, проходили тестування когнітивних здібностей з мерехтінням екрана ноутбука, на якому здійснювалося ними тестування, а також, що всі інші кандидати також, як і позивач, відволікалися через дії інших учасників і представників ВККС під час тестування їх когнітивних здібностей і це також уважається нормою для такого тестування.
18. Позивач зауважив, що делегування функцій ВККС із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту до ТОВ "ХГР Україна" не надає компетенції відповідачеві проводити тестування когнітивних здібностей. Відповідач не перевіряв розроблених ТОВ «ХГР Україна» завдань для тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в місцевих судах, що, таким чином, змушує сумніватися у конкретності цих завдань, відповідно, й у можливості їх застосування (використання) під час добору на зайняття вакантних посад суддів в місцевих судах. Національна школа суддів України чи ВККС можуть залучати інших фахівців для розробки завдання, але не передавати (делегувати) ці повноваження повністю.
19. Також позивач зазначав про те, що у відзиві на позов відповідач не навів жодного законного обґрунтування відступлення ВККС від попередніх рішень, зменшення часу тестування когнітивних здібностей на 19.64%, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах з тестування когнітивних здібностей.
ІІІ. Рух справи у суді першої інстанції
20. Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2025 року для розгляду справи №990/461/25 (провадження №П/990/461/25) визначено склад колегії суддів: Кашпур О.В. - головуючого суддю (суддю-доповідача), Радишевську О.Р., Смоковича М.І., Уханенка С.А., Мельник-Томенко Ж.М.
21. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у №990/461/25 (провадження №П/990/461/25). Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом учасників справи на 25 листопада 2025 року о 15 год 00 хв.
22. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 листопада 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні у справі №990/461/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; забезпечено участь ОСОБА_1 у судовому засіданні о 15:00 год 25 листопада 2025 року та в усіх наступних судових засіданнях у справі №990/461/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до вимог розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
23. У судовому засіданні 25 листопада 2026 року протокольною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, а саме: записи відеотрансляцій тестування 15 вересня 2025 року запитувача та інформацію про відповіді запитувача на запитання тесту когнітивних здібностей та всіма оцінками за результатами складання іспиту тестування когнітивних здібностей. Оголошено перерву до 03 лютого 2026 року до 15:00 год.
24. На виконання вимог протокольної ухвали про вирубування доказів 02 лютого 2026 року відповідач надіслав до суду клопотання про долучення доказів, а саме: компакт диск із записами відеотрансляцій тестування когнітивних здібностей 15 вересня 2025 року та звіт про результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 .
25. У судовому засіданні 03 лютого 2026 року протокольною ухвалою приєднано до справи додаткові пояснення позивача від 30 грудня 2025 року та відмовлено в приєднанні до справи додатків до додаткових пояснень. Оголошено перерву до 19 березня 2026 року до 11:00 год.
ІV. Фактичні обставини справи, установлені судом першої інстанції
26. Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, Суд установив таке.
27. Рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року №366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - добір) та затверджено текст відповідного оголошення.
28. Рішенням ВККС від 12 травня 2025 року №105/зп-25 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення:
- перший етап - тестування знань з історії української державності;
- другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
- третій етап - тестування когнітивних здібностей;
- четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
29. Також рішенням ВККС від 12 травня 2025 року №105/зп-25 (зі змінами) визначено прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності) з урахуванням того, що до другого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 7 200 кандидатів на посаду судді та суддів.
30. Визначено прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду) з урахуванням того, що до третього етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 4 200 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
31. Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду).
32. Визначено прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимально можливого бала.
33. Рішенням ВККС від 04 липня 2025 року №128/зп-25 призначено тестування знань з історії української державності у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено графік його складання.
34. Рішенням ВККС від 25 липня 2025 року №142/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності, допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду 7 239 кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що успішно склали тестування знань з історії української державності.
35. Рішенням ВККС від 15 серпня 2025 року №156/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого господарського суду. До третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, допущено 751 кандидат на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого господарського суду, що успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого господарського суду і набрали прохідний бал. За результатами тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого господарського суду ОСОБА_1 набрав 98 балів.
36. ОСОБА_1 успішно склав тестування знань з історії української державності та тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого господарського суду, і був допущений до третього етапу - тестування когнітивних здібностей.
37. Рішенням ВККС від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Тестування когнітивних здібностей призначено для 4 842 кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, в тому числі позивачу.
38. Крім того вказаним рішенням визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
39. Установлено, що тестування когнітивних здібностей здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки.
40. Визначено, що максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.
41. Установлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.
42. Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
43. Відповідно до графіку складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, ОСОБА_1 складав зазначений іспит 15 вересня 2025 року.
44. Рішенням ВККС від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1 до рішення).
45. Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації: місцевого адміністративного суду 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 2 до рішення); місцевого загального суду 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 4 до рішення).
46. У додатку 1 до рішення ВККС від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 зазначено інформацію, зокрема: під порядковим номером 3516 учасник - ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація - господарська, дата складання тестування - 15 вересня 2025 року, код учасника - K1591С0F842FDА00, бал учасника - 29,10, результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено.
47. Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_1 за результатами тестування когнітивних здібностей набрав 29,10 балів, що є нижчим середньо допустимого балу, встановленого ВККС для третього етапу кваліфікаційного іспиту, відповідно ВККС не включила його до переліку кандидатів, які були допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
48. 21 вересня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до ВККС запит про загальну кількість учасників тестування когнітивних здібностей, які не вирішили 100 відсотків із 40 питань за 30 хв. під час тестування.
49. ВККС листом від 26 вересня 2025 року повідомила позивача про те, що в інформаційній системі ВККС відсутні функціональні можливості формування (виваження) групових звітів з інформацією про загальну кількість учасників, які надали відповіді не на всі 40 запитань (завдань) тестування когнітивних здібностей та скільком х них згенеровано певне завдання.
50. 24 вересня 2025 року позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просив надати інформацію про свої відповіді на запитання тесту когнітивних здібностей та всіма оцінками за результатами складання ним іспиту тестування когнітивних здібностей.
51. У відповідь ВККС листом від 26 вересня 2025 року повідомила, що про можливість забезпечення учаснику доступу до звіту про власні результати тестування когнітивних здібностей, складеного під час кваліфікаційного іспиту. Проте у зв'язку з невідповідністю надісланого звернення вимогам Законів України «Про звернення громадян» та «Про захист персональних даних», звіт про власні результати тестування учаснику не було надано. При цьому повідомлено про можливість отримання доступу до такого звіту у приміщенні Комісії або засобами поштового зв'язку після належного оформлення звернення. Також відповідачем зазначено про те, що перелік питань тестування з когнітивних здібностей не оприлюднювався. З огляду на те, що сформовані (згенеровані) у межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС від 11.12.2024, тестові завдання з когнітивних здібностей ВККС не оприлюднювалися, можуть використовуватися в інших процедурах та не є відкритими для загального доступу, доступ до запитуваної інформації обмежується на підставі частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, адже розголошення таких відомостей може завдати істотної шкоди цим інтересам.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
52. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
53. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина друга статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
54. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі- Закон №1402-VIII).
55. Частиною першою статті 92 Закону №1402-VIII визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
56. За правилами пунктів 2, 6 частини першої статті 93 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України: проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, затверджує порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.
57. Відповідно до частин першої - шостої статті 74 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
58. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС.
59. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
60. ВККС не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.
61. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС.
62. Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
63. Кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів (частина десята статті 74 Закону № 1402-VIII).
64. Питання складання та оцінювання кваліфікаційного іспиту урегульовано також приписами Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року №185/зп-24, (далі - Положення №185/зп-24), яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
65. Відповідно до підпунктів 1.1 - 1.3 Положення №185/зп-24 кваліфікаційний іспит є атестуванням та основним засобом встановлення відповідності кандидата на посаду судді та судді критерію професійної компетентності.
66. Метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.
67. Завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та, зокрема, такими показниками (підпункти 1.3.1 - 1.3.4): когнітивні здібності, що встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв'язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації).
68. Відповідно до пункту 1.8 Положення №185/зп-24 засобами проведення іспиту є, зокрема, складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей.
69. Згідно з пунктом 1.15 Положення №185/зп-24 за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.
70. Пунктом 2.4 Положення №185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються НШС України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.
71. Відповідно до пункту 2.5 Положення №185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.
72. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення №185/зп-24).
73. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення №185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.
74. За підпунктом 6.3.4 Положення №185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду(підпункт 6.3.4.1); набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей(підпункт 6.3.4.2); відмови від складання іспиту (етапу іспиту) [підпункт 6.3.4.3].
75. Учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів (підпункт 6.5.4 Положення №185/зп-24).
76. Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів (підпункт 6.5.5 Положення №185/зп-24).
77. Відповідно до підпунктів 6.8.2 - 6.8.3 Положення №185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.
78. Рішенням від 27.08.2025 №162/зп-25 ВККС визначила та оприлюднила на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 2).
79. У цьому Порядку встановлено, що тестування здійснюється з використанням комп'ютерної техніки та за допомогою інформаційної системи, що впроваджена Комісією для цілей проведення іспиту.
80. У пункті 3 «Порядок (правила) складання тестування» Порядку передбачено, що якщо в процесі тестування виникають питання технічного характеру, необхідно підняти руку та дочекатися уповноваженого представника, який надасть необхідну технічну підтримку.
VІ. Позиція Суду
81. Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, Суд установив таке.
82. Позивач, уважаючи протиправним рішення відповідача від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 у частині, яке стосується затвердження кодованих та декодованих результатів його тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, звернувся до суду з цим позовом.
83. Зміст спірних у цій справі правовідносин полягає в тому, що, на переконання позивача, результат тестування когнітивних здібностей у 29,10 балів є помилковим і отримання саме такого результату позивач пов'язує із нестандартизованістю залученого до тестування інструменту та/або некоректністю роботи комп'ютерної програми чи комп'ютерної техніки, можливої відсутності компетенції ВККС встановлювати часові обмеження 30 хв для 40 питань нестандартного тестування когнітивних здібностей та порушення відповідачем частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині обов'язку ВККС затвердити перелік конкретних питань, які будуть поставлені учасникам під час тестування когнітивних здібностей.
84. Надаючи оцінку доводам позивача про порушення ВККС приписів частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII в частині обов'язку ВККС затвердити перелік конкретних питань, які будуть поставлені учасникам під час тестування когнітивних здібностей, Верховний Суд виходить з такого.
85. За правилами абзацу четвертого частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
86. Частиною четвертою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті.
87. Пунктом 2.5. Положення №185/зп-24 передбачено, що програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.
88. Згідно з пунктом 2.15. Положення №185/зп-24 перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) оприлюднюється на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.
89. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що ані Закон №1402-VIII, ані Положення №185/зп-24 не передбачають обов'язку ВККС завчасно оприлюднювати його програму та перелік питань тестування на своєму офіційному вебсайті. Натомість ВККС зобов'язана окремим рішенням встановити особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей і методику його оцінювання.
90. Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2026 року у справі №990/464/25 (провадження №11-4заі26).
91. Отже, приписи частини третьої статті 74 Закону №1402-VIII не вимагають затвердження конкретного переліку питань, які стосуються тестування когнітивних здібностей.
92. Тестові завдання з когнітивних здібностей заздалегідь не оприлюднювалися, що не суперечить вимогам частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII. Утім, ВККС перед оголошенням добору кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (згідно з рішенням ВККС від 11.12.2024 №366/зп-24) ухвалила рішення від 12.06.2024 №170/зп-24, яким затвердила Базові вимоги щодо надання послуг із впровадження програмного забезпечення для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів (додаток 1) та Базові вимоги до надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів (додаток 2), а також про здійснення відповідних закупівель.
93. У Базових вимогах до надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів (додаток 2) ВККС описала зміст цього етапу, зокрема структуру завдань, їх суть і призначення.
94. На офіційному вебсайті ВККС оприлюднено довідкову інформацію про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 3 до рішення ВККС від 29.01.2025 №29/зп-25).
95. 13.02.2025 на офіційному вебсайті ВККС завчасно (до призначення кваліфікаційного іспиту) оприлюднено типові запитання тестування когнітивних здібностей (https://www.vkksu.gov.ua/news/do-uvagy-kandydativ-na-posadu-suddimiscevogo-sudu-ta-suddiv-yaki-mayut-namir-buty-1).
96. Відповідно до пунктів 2.16-2.18 розділу 2, 5.7 розділу 5 Положення №185/зп-24 база завдань іспиту завантажується до інформаційної системи, що використовується Комісією для цілей проведення іспиту. Вибір завдань для складання іспиту (етапу) здійснюється в інформаційній системі, що використовується Комісією для цілей іспиту, за принципом випадковості.
97. Кількість завдань, що обираються для етапу іспиту складання тестування когнітивних здібностей - 40 (підпункт 2.18.1 Положення №185/зп-24).
98. Підпунктом 5.7.1 пункту 5.7 Положення №185/зп-24 встановлено максимально можливий бал на етапі іспиту тестування когнітивних здібностей - 60.
99. Пунктом 54 цього ж Положення №185/зп-24 передбачено, що методика оцінювання результатів тестування когнітивних здібностей визначається окремим рішенням Комісії.
100. Рішенням від 27.08.2025 №162/зп-25 ВККС, серед іншого, встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, який складає 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, а також визначила та оприлюднила особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 2 до цього рішення) (оприлюднено на офіційному сайті ВККС за посиланням: https://new.vkksu.gov.ua/accounting/162zp-25).
101. Особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів (додаток 2 до рішення ВККС від 27.08.2025 №162/зп-25) передбачають, зокрема, етапи кваліфікаційного іспиту. Тестування здійснюється з використанням комп'ютерної техніки та за допомогою інформаційної системи, що впроваджена ВККС для цілей проведення іспиту. Кожен учасник тестування отримує індивідуальний варіант із 40 запитань. Час складання тестування - 30 хвилин.
102. Ураховуючи наведене, Суд уважає, що ВККС належним чином виконала обов'язок щодо затвердження форми та змісту тестувань когнітивних здібностей, а також методики оцінювання цього тестування. Усі прийняті рішення з означеного питання завчасно були оприлюднені на офіційному сайті ВККС.
103. Позивач, за однакових умов із іншими кандидатами, мав змогу ознайомитися із оприлюдненими рішеннями ВККС та, у разі незгоди з ними, їх оскаржити. Позивач у добровільному порядку, виявивши бажання брати участь у доборі, прибув для складання відповідних етапів іспиту, фактично прийнявши встановлений порядок його проведення та визначені умови.
104. Ураховуючи викладене, доводи позивача про порушення відповідачем вимог частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є безпідставними.
105. Стосовно доводів позивача щодо можливої відсутності компетенції ВККС встановлювати часові обмеження 30 хв для 40 питань нестандартного тестування когнітивних здібностей, Суд зазначає таке.
106. Відповідно до підпункту 4.7.1 пункту 4.7. розділу 4 Положення №185/зп-24 кількість питань з когнітивних здібностей становить 40 питань.
107. Підпунктом 4.9.1 пункту 4.9. розділу 4 Положення №185/зп-24 встановлено, що тривалість складання тестування когнітивних здібностей становить 30 хвилин.
108. Рішенням Комісії може бути визначено іншу тривалість складання етапів іспиту.
109. Отже, як убачається зі змісту приписів вказаного Положення №185/зп-24, ВККС має повноваження для встановлення, як кількості запитань, так і часу їх виконання.
110. Посилання позивача на те, що ВККС зменшила час складання тестування когнітивних здібностей на 19.64%, порівняно з тестуванням когнітивних здібностей в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, що свідчить про невпорядкованість в питаннях тестування, Суд уважає безпідставним, оскільки законодавець не встановив обов'язку для ВККС затверджувати однакову часову тривалість складання тестування когнітивних здібностей в межах відповідного конкурсу.
111. Також позивач уважає, що чинні в Україні національні стандарти не передбачають проходження 40 питань тестування когнітивних здібностей саме за 30 хвилин або з іншими обмеженнями по часу, а отже проведення тестування когнітивних здібностей відносно нього проведено із застосуванням нестандартних часових обмежень.
112. Суд звертає увагу на те, що, не зважаючи на всі публічні запити позивача, зокрема, до Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», наведені в позовній заяві, ОСОБА_1 не наведено як стандарту тестування когнітивних здібностей, який мала б застосувати ВККС, на його думку, при проведені кваліфікаційного іспиту, так і підтвердження правильності своєї позиції щодо такого стандарту.
113. Оцінюючи доводи позивача про те, що ВККС не проводилась перевірка якості програмного забезпечення, за допомогою якого проводилось тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, Суд зазначає таке.
114. Рішенням Комісії від 12 червня 2024 року №170/зп-24 затверджено Базові вимоги щодо надання послуг із впровадження програмного забезпечення для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів та Базові вимоги до надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів, а також про здійснення відповідних закупівель.
115. У зв'язку з наявною потребою ВККС 23 серпня 2024 року в електронній системі публічних закупівель в Україні «Прозорро» оголошено закупівлю першої частини бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей за процедурою відкриті торги (UA-2024-08-23-008279-a). Переможцем аукціону визначено ТОВ «ХГР Україна».
116. Комісією та ТОВ «ХГР Україна» 13 вересня 2024 року укладено договір №70 про надання послуги із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту, код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» 98110000-7 «Послуги підприємницьких, професійних та спеціалізованих організацій». Відповідно до пункту 6 додатку до вказаного договору від 13 вересня 2024 року № 70 передбачено дворівневу тестову перевірку - пілотажне тестування (дослідження) та тестування з метою перевірки тестових завдань за основними психометричними показниками (претестове дослідження), зокрема: 1) перша або базова перевірка (внутрішня перевірка), яка проводиться розробником, та націлена на збір статистичної інформації та зворотного зв'язку респондентів, проведення статистичного аналізу отриманих відповідей. За результатами такої перевірки можливе коригування та/або уточнення тестових завдань; 2) остаточне тестування (зовнішня перевірка), яке проводиться за допомогою Комісії. За результатами такої перевірки можливе коригування компоновки тесту та визначення рекомендацій щодо прохідного балу.
117. З метою апробації тестових завдань за основними психометричними показниками ВККС спільно з ТОВ «ХГР Україна» 06 грудня 2024 року проведено пілотне тестування когнітивних здібностей з цільовою референтною групою, подібною до кандидатів на посаду судді, зокрема: 20 помічників суддів, 9 працівників суду та 16 прокурорів. На основі пілотних тестувань ТОВ «ХГР Україна» надано звіт щодо ключових психометричних показників, а саме: складності завдань, дискримінативності та надійності (додається).
118. Крім того, ВККС 30 та 31 липня 2025 року здійснено випробування програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» з метою забезпечення проведення тестування когнітивних здібностей. Під час указаного тестування недоліків в роботі Системи не виявлено.
119. З огляду на зазначене, ВККС проводилась перевірка якості програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», а також рівня надійності розробленої бібліотеки тестування.
120. Також варто додати, що обставини/відомості щодо укладення договору між ВККС та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХГР Україна» були відомі учасникам добору до початку тестування когнітивних здібностей, що, утім, не стало перепоною для проведення цього тестування, як і участі у ньому усіх допущених учасників добору, серед яких був позивач. Зауваження щодо проведення перевірки якості програмного забезпечення виникли у позивача після отримання недостатнього результату тестування когнітивних здібностей.
121. Безпідставними також є доводи позивача, пов'язані з порушенням ВККС права на доступ до інформації щодо постановлених під час тестування питань та наданими ним відповідями на запитання тесту.
122. Відповідно до установлених у цій справі обставин ВККС у відповідь на запит позивача повідомила про можливість забезпечення учаснику доступу до звіту про власні результати тестування когнітивних здібностей, складеного під час кваліфікаційного іспиту. Проте у зв'язку із невідповідністю надісланого звернення вимогам Законів України «Про звернення громадян» та «Про захист персональних даних», звіт про власні результати тестування учаснику не було надано. При цьому повідомлено про можливість отримання доступу до такого звіту у приміщенні Комісії або засобами поштового зв'язку після належного оформлення звернення. Також відповідачем зазначено про те, що перелік питань тестування з когнітивних здібностей не оприлюднювався. З огляду на те, що сформовані (згенеровані) у межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС від 11.12.2024, тестові завдання з когнітивних здібностей ВККС не оприлюднювалися, можуть використовуватися в інших процедурах та не є відкритими для загального доступу, доступ до запитуваної інформації обмежується на підставі частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, адже розголошення таких відомостей може завдати істотної шкоди цим інтересам.
123. Щодо твердження позивача про те, що отриманий ним результат пов'язаний із тим, що під час складання тестування когнітивних здібностей екран ноутбуку на якому виконувалось тестування мерехтів, а також його відволікали інший кандидат та уповноважена особа ВККС, Суд зазначає таке.
124. Комісія відповідно до Закону та Положення №185/зп-24 здійснює організаційне забезпечення підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту. Уповноважені представники Комісії здійснюють реєстрацію учасників, загальний контроль за проведенням кваліфікаційного іспиту, фіксацію порушень тощо. Перебування уповноважених представників у безпосередній близькості до кандидатів, їх переміщення по залу, здійснення записів чи обговорення робочих питань є необхідним елементом контролю за об'єктивністю тестування (забезпечення дисципліни, реагування на технічні збої, фіксація порушень тощо). Отже, доводи щодо відволікання через дії інших учасників і представників ВККС не можуть свідчити про порушення порядку проведення іспиту або про створення нерівних умов для його проходження.
125. Також за приписами наведених правових норм позивач не був позбавлений можливості безпосередньо під час складання іспиту повідомити про некоректну роботу ноутбука уповноважених представників ВККС, однак, як доводить відповідач, жодних заяв/скарг щодо неналежної роботи ноутбука під час, чи одразу після складання тестування до відповідача, не надходило.
126. Ураховуючи наведене, Суд уважає за необхідне зазначити, що позивач як кандидат на посаду судді, який успішно пройшов попередні два етапи кваліфікаційного іспиту, був допущений і взяв участь у тестуванні когнітивних здібностей; для цього позивач з'явився у визначені ВККС місце, дату і час, а відтак пройшов тестування когнітивних здібностей відповідно до встановлених і завчасно оприлюднених ВККС умов/правил.
127. За результатами тестування когнітивних здібностей позивач набрав 29,10 балів.
128. Зважаючи на те, що кількість балів, які позивач набрав на цьому етапі кваліфікаційного іспиту, менша, ніж 33 бали, тобто менше 55 відсотків максимально можливого бала, ВККС не мала підстав допустити позивача до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду).
129. Суд зауважує, що за встановлених обставин справи підхід ВККС щодо ухвалення оскаржуваного рішення був передбачуваний (прогнозований) і мав відповідні підстави, оскільки набрання учасником добору менше середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, які встановила ВККС, означає, що кандидат на посаду судді не склав кваліфікаційного іспиту з вибраної спеціалізації суду.
130. Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що рішення ВККС 19.09.2025 №173/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для визнання протиправним і скасування вказаного рішення відсутні.
131. Отже, наведені на обґрунтування позовних вимог, доводи, на які посилається позивач, обґрунтовуючи протиправність спірного рішення ВККС, не підтвердилися під час судового розгляду.
132. Оскільки позовна вимога щодо зобов'язання ВККС поновити участь ОСОБА_1 в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду з етапу тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного конкурсу є похідною від вимоги щодо скасування рішення ВККС 19.09.2025 № 173/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , яка не підлягає задоволенню, відповідно така вимога також не може бути задоволена.
133. Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
134. За таких обставин підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
VІІ. Судові витрати
135. Понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору за подання цього позову за правилами статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23 березня 2026 року.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська
М.І. Смокович
С.А. Уханенко