23 березня 2026 року
м. Київ
справа №120/9362/25
адміністративне провадження № К/990/6267/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №120/9362/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку та виплати грошового забезпечення , в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення з 20 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками постанови №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення з 20 січня 2020 року по 19 травня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем подано до суду апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року визнано неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року, у справі №120/9362/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
12 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №120/9362/25.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2026 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику 10-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору в розмірі 2662,24 грн.
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником до Верховного Суду подано заяву про продовження процесуального строку, в якій просить надати додатковий час на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки сплата судового збору у військових частинах проходить власні етапи проходження від нерозпорядника бюджетних коштів до розпорядника вищого рівня і це займає певний час.
Оцінивши доводи заявника та наведені ним обставини, Суд не вбачає підстав для продовження встановленого процесуального строку з огляду на таке.
Так, відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що за приписами статті 8 КАС України адміністративний суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд наголошує, що надання процесуальних переваг одній із сторін в тому числі шляхом неодноразового продовження процесуального строку нівелює закладені законодавцем принципи адміністративного судочинства в частині процесуальної рівності.
Подані скаржником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.
Крім того, наведені скаржником обставини щодо особливостей внутрішньої процедури погодження та здійснення платежів у військових частинах не можуть бути віднесені до обставин непереборного характеру, які об'єктивно унеможливлюють виконання вимог ухвали суду у встановлений строк, оскільки такі обставини мають організаційний характер та залежать від належного планування і своєчасного вчинення відповідних дій самим скаржником.
Суд виходить із того, що участь суб'єкта владних повноважень у судовому процесі передбачає обов'язок забезпечити належну організацію своєї діяльності, у тому числі з урахуванням необхідності своєчасного виконання процесуальних обов'язків, пов'язаних зі зверненням до суду.
Водночас саме по собі посилання на складність або тривалість внутрішніх бюджетних процедур не є достатнім та належним обґрунтуванням неможливості своєчасної сплати судового збору.
За таких обставин доводи заявника не свідчать про наявність поважних причин для продовження процесуального строку, а тому підстави для його продовження відсутні.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню, оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, встановлені в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 16 лютого 2026 року.
Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Суд
Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №120/9362/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко