23 березня 2026 року
м. Київ
справа №420/8813/25
адміністративне провадження №К/990/12112/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №420/8813/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, №951290128785 від 20.03.2025 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням прожиткового мінімуму для основних соціальних демографічних груп населення- працездатних осіб -3028 грн., відповідно до довідки Луганського апеляційного суду № 5-33- 2025 від 04.03.2025 ;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення- працездатних осіб - 3028 грн., відповідно до довідки Луганського апеляційного суду № 5-33-2025 від 04.03.2025.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025, у задоволенні позову відмовлено.
17.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №420/8813/25.
За наслідками перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно із частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 16.09.2025.
До Верховного Суду касаційна скарга надійшла 17.03.2026.
Звертаючись з цією касаційною скаргою позивачка заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивуючи його тим, що після прийняття Верховним Судом рішення від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 та відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, вона вирішила звернутись до Верховного Суду з цією касаційною скаргою.
Оцінивши наведені скаржницею обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто сторона, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права
Ураховуючи зазначену скаржницею причину пропуску строку на касаційне оскарження, а саме зміна правової позиції Верховного Суду, не можна вважати її поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржницею доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №420/8813/25.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №420/8813/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Копію ухвали надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
А.А. Єзеров
Судді: А. І. Рибачук