23 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/6864/24 пров. № А/857/31440/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Затолочного В.С., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/6864/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
суддя в 1-й інстанції - Коморний О.І.
час ухвалення рішення - 24 жовтня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 24.10.2024 року,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати акт № 95/12 за формою Н-1 (НПВ) від 22.02.2024 року розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції повторно провести об'єктивне розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2022 із позивачем, та з урахуванням висновків суду скласти за його результатами акт за формою ПВ (Н-1/ПВ).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/6864/24 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано акт № 95/12 розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (НПВ) «Повторне розслідування», складеного 22.02.2024 року Департаментом патрульної поліції.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022 року о 14 год. 49 хв. з інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 по вул. Т.Шевченка, 354, м. Львів, та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 року № 705, з урахуванням висновків суду та скласти за його результатами акт з розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ).
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що нещасний випадок, який стався з позивачем не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, оскільки позивач вчинив дисциплінарний проступок за який був підданий покаранню у вигляді зауваження.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями статті 311 КАС України.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів виходить з наступних підстав.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зробив неправильний висновок про те, що травма, яку позивач отримав при затриманні особи не пов'язана із виконанням службових обов'язків, оскільки отримана травма не пов'язана із вчиненням позивачем дисциплінарного проступку (не використання портативної відеокамери під час виконання службових обов'язків).
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач проходить службу в Національній поліції України, зокрема з 02.11.2018 на посаді інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.
19.09.2022 на адресу начальника УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції надійшла доповідна записка від 17.09.2022, в якій зазначено, що 17.09.2022 о 14:49 годині наряд поліції на планшетний пристрій отримав завдання «Конфлікт». Прибувши на місце події, було виявлено порушення громадського порядку з боку гр. ОСОБА_2 , який під час припинення правопорушення поводив себе агресивно та зухвало, розмахував руками, на зауваження не реагував та наніс тілесні ушкодження правою ногою в область обличчя ОСОБА_1 . 17.09.2022 ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до медичного закладу де встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин нижньої губи, поверхнева травма носа, забій, носова кровотеча.
Наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції № 242 від 03.10.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин отримання тілесних ушкоджень інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків 17.09.2022 про які зазначено в доповідній записці від 17.09.2022, призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування, дисциплінарна комісія склала висновок від 15.11.2022.
У висновку службового розслідування від 15.11.2022 зазначено, що застосування позивачем примусу, а саме фізичної сили до гр. ОСОБА_2 , відповідно до ст.29 Закону України «Про Національну поліцію», не було обхідним. Позивач, на думку комісії, не правильно оцінив обстановку та не здійснив належної комунікації з особами, які вже здійснювали фізичний контроль щодо гр. ОСОБА_2 і розпочав здійснювати фізичний вплив на останнього, однак внаслідок власних непрофесійних дій, отримав тілесні ушкодження.
Дисциплінарна комісія також встановлено, що позивач під час описаної події, не використовував портативний відеореєстратор, який отримав 17.09.2022 заступаючи на службу, отже, своїми діями проявив непрофесійне, халатне ставлення до службових обов'язків.
Наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції № 115 від 22.11.2022 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за невикористання портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків.
17.09.2022 до Департаменту патрульної поліції надійшло повідомлення про нещасний випадок, що стався із позивачем 17.09.2022.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 19.09.2022 № 1281 утворена комісія для проведення розслідування нещасного випадку за участю позивача.
У Акті розслідування нещасного випадку від 10.04.2023 № 184/12 за формою Н-1 (НПВ) комісія зробила висновок, що нещасний випадок, що стався з позивачем, стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 року, визнано протиправним та скасовано акт № 184/12 від 11.04.2023 розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022 з позивачем та зобов'язано Департамент патрульної поліції провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2022 із поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, відповідач повторно провів розслідування нещасного випадку, що трапився з позивачем та 22.02.2024 склав акт № 95/12 розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (НПВ) «Повторне розслідування», у якому зробив висновок, що нещасний випадок, який трапився з позивачем, стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків».
Не погоджуючись з цим актом позивач звернувся до суду позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно ст.2 Закону № 580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ст. 8 Закону № 580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
За приписами ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За змістом статті 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
На підставі статті 22 Закону № 2694-XII, абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, Міністерство внутрішніх справ України прийняло наказ від 05 жовтня 2020 року № 705, яким затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими.
Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 705, нещасний випадок - це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку № 705, розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.
За приписами пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.
У відповідності до пункту 7 розділу ІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків до складу комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не може входити прямий керівник потерпілого поліцейського, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов'язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби.
Пунктом 4 розділу Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків визначено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1).
Положеннями пункту 7 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків визначено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків є:
1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;
2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків встановлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків є:
1) діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію";
2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);
3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;
4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).
Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку № 2 до Порядку № 705, якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов'язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).
У додатку № 6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі - Класифікатор).
Зокрема, підпунктом 2 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено падіння потерпілого поліцейського.
Причини нещасного випадку класифіковані на: 1) технічні; 2) організаційні; 3) психофізіологічні; 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні.
Підпунктом 2 пункту 2 Класифікатора до організаційних причин нещасного випадку віднесено: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину).
Аналіз вищевикладених норм, дає підстави для висновку, що положеннями Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою.
Апеляційний суд встановив, що відповідач повторно на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23 провів розслідування нещасного випадку, що стався позивачем 17.09.2022 та склав Акт № 95/12 за формою Н-1 (НПВ) від 22.02.2024 року розслідування нещасного випадку.
Відповідно до цього акта 17.09.2022 року під час затримання громадянина ОСОБА_2 , який поводився агресивно, перебував у стані алкогольного сп'яніння та вчиним бійку із продавцем магазину взуття на ринку за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції та військовослужбовцями ВСП, позивач надавав їм допомогу, при цьому отримав від громадянина ОСОБА_2 удар ногою у голову, що спричинило кровотечу з носа та запаморочення.
17.09.2022 позивач звернувся за медичною допомогою до медичного закладу де йому встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин нижньої губи, поверхнева травма носа, забій, носова кровотеча.
Апеляційний суд також встановив, що на місце події позивач прибув отримавши дзвінок від чергового диспетчера про необхідність надання допомоги пішому наряду поліції відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області.
У Акті № 95/12 за формою Н-1 (НПВ) від 22.02.2024 року розслідування нещасного випадку комісія з розслідування нещасного випадку зробила висновок, що нещасний випадок, який трапився з позивачем, стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Цей висновок комісії ґрунтується на тому, що позивач вчинив цього дня дисциплінарний проступок внаслідок невикористання під час виконання службових обов'язків портативної відеокамери за який позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.
Крім того, комісія зазначила, що позивач при затриманні особи допустив порушення вимог пункту 3.1 розділу 3 Інструкції з охорони праці затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2019 № 1396.
Що стосується висновку комісії про те, що нещасний випадок, який трапився з позивачем, стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків через вчинення ним дисциплінарного проступку апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23 вказане формулювання було зазначено у Акті № 184/12 від 11.04.2023 розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022 з позивачем.
У цьому рішенні суд вказав, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між вчиненням позивачем дисциплінарного проступку та травмуванням під час виконання завдань і повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII. Також суд зазначив, що відповідач в ході розслідування нещасного випадку не допитав усіх причетних до цього осіб.
Тому суд першої інстанції скасував попередній акт про нещасний випадок та зобов'язав відповідача повторно провести розслідування нещасного випадку.
Однак, відповідач проігнорував мотиви суду та у акті про нещасний випадок, який оскаржений у цій справі знову посилається на те, що нещасний випадок, який трапився з позивачем, стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків через вчинення ним дисциплінарного проступку.
Апеляційний суд зауважує, що вказаний висновок є протиправним, оскільки, по перше ігнорує судове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23 і по друге дисциплінарний проступок внаслідок невикористання позивачем портативної нагрудної відеокамери не пов'язаний із затриманням громадянина ОСОБА_2 17.09.2022.
При цьому, як вище встановив апеляційний суд, позивач виконував службові обов'язки, зокрема, щодо забезпечення публічної безпеки і порядку.
Пункт 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків визначає, що обставина настання нещасного випадку в період проходження служби не пов'язується з виконанням службових обов'язків коли вона пов'язана із учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком.
На думку апеляційного суду, змістовне тлумачення цих норм дає підстави вважати, що дисциплінарний проступок, кримінальне чи адміністративне правопорушення має бути пов'язане з подією в межах якої особа отримала травму, тілесні ушкодження тощо, а не будь-якого іншого, яке немає причинного-наслідкового зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, травмою, тощо.
Водночас, дисциплінарний проступок позивача у вигляді невикористання портативної відеокамери 17.09.2022 не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з обставинами в межах яких позивач отримав тілесні ушкодження.
Про це уже висловився Львівський окружний адміністративний суд у рішенні від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23.
Що стосується порушення позивачем вимог пункту 3.1 розділу 3 Інструкції з охорони праці затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2019 № 1396, то апеляційний суд зазначає, що відповідно до цих норм професійна безпека працівника поліції в значній мірі визначається правильністю вибору тактики реагування на конкретну ситуацію; при виникненні сумніву в оцінці ситуації слід віддати перевагу розрахунку на гірше і відповідно продумати свої дії наперед.
Водночас. апеляційний суд зауважує, що вказані норми є оціночними і відповідач не деталізував, як у спірних правовідносинах мав діяти позивач, спостерігати чи допомагати іншим поліцейським та військовослужбовця ВСП у затриманні громадянина ОСОБА_2 .
Тому, посилання відповідача лише на певне нормативне положення не може свідчити про обґрунтований висновок щодо отримання позивачем травми (тілесних ушкоджень) не при виконанні службових обов'язків.
Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/6864/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. С. Затолочний
Т. В. Онишкевич