Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/782/25
23 березня 2026 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Дубовика П.В.,
з секретарем Галенчик О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в селищі Народичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
25 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просили суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №1/056111084 від 11.03.2021 в розмірі 33200 грн, з яких: 4000 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 28080 грн. сума заборгованості за відсотками; 1120 грн заборгованість за комісією.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 11.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» а ОСОБА_1 укладено договір позики №1/056111084, відповідно до умов якого останній отримав позику в розмірі 4000 грн строком на 365 днів, процентна ставка 2% за кожен день користування позикою, що становить 730 процентів річних.
28.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», укладено Договір про відступлення права вимоги №28122023, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
17.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу №17-04/ФК-25, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
25.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу №25-08/ФК-25, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимог до Договору факторингу факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025 ТОВ «Юрконсалт Груп Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (відповідач) за кредитним договором №1/056111084 від 11.03.2021 в сумі 33200 грн, з яких: 4000 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 28080 грн. сума заборгованості за відсотками; 1120 грн заборгованість за комісією.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов'язання та заборгованість за кредитним договором не погасив ні перед первісним кредитором ні перед фактором (позивачем).
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 19 січня 2026 року відкрите спрощене провадження у даній справі, яку було направлено учасникам справи. Крім того, відповідачу була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений пятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Ухвала суду позивачу та його представнику вручена 20.01.2026 (а.с.73).
Ухвалою суду від 02 березня 2026 року по справі вирішено перейти від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач про причину неявки суду не повідомив, відзив не подав, представник позивача в заяві просить справу розглядати без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 02.03.2026 (а.с.79).
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, суд постановлює проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В період з 16.02.2026 по 01.03.2026 головуючий суддя перебував у відпустці.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд дійшов такого висновку.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду на захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що 11.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1/056111084.
28.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», укладено Договір про відступлення права вимоги №28122023, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
17.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу №17-04/ФК-25, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
25.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу №25-08/ФК-25, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимог до Договору факторингу факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025 ТОВ «Юрконсалт Груп Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (відповідач) за кредитним договором №1/056111084 від 11.03.2021 в сумі 33200 грн, з яких: 4000 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 28080 грн. сума заборгованості за відсотками; 1120 грн заборгованість за комісією.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Встановлено, що між сторонами у справі виникли взаємовідносини з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач отримав від первісного кредитора, а саме від Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» грошові кошти (позику) та не надано доказів про відкриття відповідачем відповідних рахунків, або ж перерахування коштів на рахунки відкриті в інших банках.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом із тим, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена в п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписка за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Отже, банківська виписка (облікова) з рахунків позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі №910/1580/18; від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18.
Всупереч цьому, позивачем не надано виписки з карткового рахунку відповідача, на який було перераховано кредитні кошти згідно з умовами договору №1/056111084 від 11.03.2021, з якого можна було б встановити факт користування відповідачем банківською карткою, рахунком та наявність у нього заборгованості.
Самі по собі витяги з реєстру боржників до договорів факторингу та розрахунки заборгованості, складені позивачем, не є належними та достатніми доказами отримання відповідачем позики.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором про надання позики не є тим первинним документом, що підтверджує розмір заборгованості відповідача за договором №1/056111084 від 11.03.2021. Зазначений доказ суд розцінює як внутрішній документ фінансової установи, що жодним чином не підтверджує як факт надання кредиту так і виниклу заборгованість за кредитним договором.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13.05.2020, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Таким чином, з урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс», код за ЄДРПОУ 45714110, адреса місцезнаходження: 04052, місто Київ, м.Бровари, вулиця Глибочицька, 17Б, офіс 503.
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: