Справа № 120/2034/26
Головуюча у 1-й інстанції: Заброцька Людмила Олександрівна
Суддя-доповідач: Гнап Д.Д.
23 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді: Гнап Д.Д.
суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
ТОВ "Гофрокомбінат Торгтехніка" (далі - апелянт, скаржник) звернулось до Вінницького окружного адміністративного з позовом до Вінницької митниці (далі -відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів:
- № UA401000/2025/000242/2 від 30.09.2025;
- № UA401000/2025/000245/2 від 03.10.2025;
- № UA401000/2025/000248/2 від 07.10.2025;
- № UA401000/2025/000249/2 від 07.10.2025;
- № UA401000/2025/000250/2 від 07.10.2025;
- № UA401000/2025/000262/2 від 15.10.2025;
- № UA401000/2025/000256/2 від 14.10.2025;
- № UA401000/2025/000257/2 від 14.10.2025;
- № UA401000/2025/000260/2 від 14.10.2025;
- № UA401000/2025/000258/2 від 14.10.2025.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, внаслідок порушення правил об'єднання позовних вимог.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення, що значно ускладнить розгляд справи та не сприятиме виконанню завдань адміністративного судочинства.
ТОВ "Гофрокомбінат Торгтехніка" подало апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначило, що суд першої інстанції виявив надмірний формалізм та обмежив позивача у доступі до правосуддя, оскільки позовні вимоги заявлені одним й тим самим позивачем до одного й того самого відповідача; пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами (відмови у митному оформлені за одним й тим самим контрактом).
Вказало, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
На підставі викладеного, скаржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Відповідно до частини 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно з ч.ч.1, 6 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Положенням вказаної процесуальної норми кореспондують правила ч. 1 ст. 172 КАС України, яка передбачає, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
При цьому, частинами 4, 5 статті 172 КАС України встановлено заборони об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено та вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Апеляційний суд наголошує, що вищезазначені підстави стосовно заборони об'єднання позовних вимог є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають. Саме встановлення судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 6 частини 4 статті 169 КАС України.
Суд встановив, що оскаржувані рішення стосуються правовідносин щодо митного оформлення ввезених позивачем на митну територію України товарів за період з кінця вересня та протягом жовтня 2025 року в рамках виконання контракту №09-06.2025 від 09.06.2025. Відповідачем, під час митного оформлення, було скориговано митну вартість товарів
Суд погоджується з аргументами суду першої інстанції, що митне оформлення ввезених товарів здійснювалось на підставі різних митних декларацій з долученням різних за змістом та датою складання документів.
Однак зі змісту позовних вимог позивача відсутні підстави, передбачені ч. ч. 4, 5 ст. 172 КАС України, а відтак умови, за яких не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог.
При цьому, варто відзначити, що за приписами ч. 6 ст. 172 КАС, суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Зазначений припис спрямований на те, щоб суб'єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист, що сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
В той же час, суд першої інстанції помилково застосував до позовної заяви наслідки, передбачені п. 6. ч. 4 ст. 169 КАС України. Фактично стверджуючи про недоцільність розгляду заявлених позовних вимог у межах однієї справи, суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим частиною 6 статті 172 КАС України, відповідно до якого суд, в тому числі з власної ініціативи, вправі до початку розгляду справи по суті, може роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Зазначений висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною зокрема у постановах від 17 червня 2021 року у справі №640/27758/20, від 28 листопада 2019 року у справі №640/16147/19.
Отже, суд першої інстанції не був позбавлений можливості скористатися наданими процесуальним повноваженням, задля досягнення мети адміністративного судочинства та ефективного захисту прав та інтересів позивача.
Викладене свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Апеляційний суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.
Саме тому колегія суддів вважає, що у даному випадку під час вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у цій справі суду першої інстанції, якщо він вважав, що позивачем у позові об'єднано декілька вимог, які не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, і їх спільний розгляд значно ускладнить розгляд справи та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті, було б доцільніше вирішити питання щодо наявності підстав для роз'єднання заявлених позивачем у справі позовних вимог у самостійні провадження в порядку визначеному ст.172 КАС України.
Застосування судом першої інстанції положень п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України призвело до обмеження права позивача на звернення до суду за захистом порушеного права та необхідність докладання ним додаткових зусиль для звернення до суду, які полягають у необхідності складання нових позовів, вирішення питання повернення раніше сплаченого судового збору, сплати судового збору за подання нових адміністративних позовів, що значно ускладнює доступ позивача до правосуддя та затягує час вирішення судом заявлених позивачем позовних вимог.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для повернення адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а відтак ухвалу слід скасувати, а матеріали адміністративного позову направити для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 березня 2026 року.
Головуючий Гнап Д.Д.
Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.