Справа №295/3383/26
Категорія 307
3/295/1168/26
23.03.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
19.02.2026 близько 12 годині 20 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила психологічне домашнє насильство відносно баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражалася на її адресу словами нецензурної лайки та погрожувала фізичною розправою, чим завдала шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином засобами телефонного та поштового зв'язку, причину неявки суду не повідомив.
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).
Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Отже, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи.
Натомість, будучи ознайомленою про складання щодо неї протоколу, ОСОБА_1 не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, заяви про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що її стосується.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, звадаючи на строки розгляду справи, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення у справі.
Дослідивши адміністративні матеріали, оцінивши докази, зібрані особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 039673 від 19.02.2026; довідкою про результати розгляду за заявою ОСОБА_2 щодо вчинення неправомірних дій онукою ОСОБА_1 ; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , за змістом яких остання повідомила, що під час сварки з бабусею вона виражалася на її адресу словами нецензурної лайки та погрожувала фізичною розправою; копією тимчасового заборонного припису серії АА № 511513 від 19.02.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, якою визначено високий рівень небезпеки; постановою Богунського районного суду м. Житомира від 21.01.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Зібрані у справі докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений спосіб, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Суддя неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, вина особи доведена повністю.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, недієвість раніше застосованих заходів впливу, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2026 році 665, 60 грн).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/ТГ м. Житомир/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Л.В. Довгалюк
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови.