10.01.11 Справа № 11/88-10.
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідачів: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
2. Конотопського міжміського бюро технічної інвентаризації
3. Конотопської міської ради
треті особи: 1. Управління Держкомзему у м. Конотоп Сумської області
2. Єдиний дозвільний центр Сумської області
про витребування майна з чужого незаконного володіння, спонукання виконати певні дії
СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.
За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідачів: не з'явилися
від третіх осіб: не з'явилися
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд витребувати майно у першого відповідача, а саме: навіс та огорожу під літерою «Е» із чужого незаконного володіння; спонукати другого відповідача зареєструвати право приватної власності на навіс та огорожу під літерою «Е», змінити назву «навіс» згідно призначенню на «навіс-склад», а літеру «Е» на літеру «Е-1»; спонукати третього відповідача прийняти рішення про передачу у власність земельної ділянки площею 0,1056 га без зміни її цільового призначення згідно земельного плану від 02.10.2009 року.
07.12.2010 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд спонукати другого відповідача усунути перешкоди по реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та зареєструвати право приватної власності на навіс та огорожу під літерою «Е»; визнати право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1056 га, площа, конфігурація та характеристика яких зазначені в паспорті, який складений КП «Конотопське МБТІ» 10.12.1999 р.
Від другого відповідача - КП Конотопського МБТІ надійшов лист № 922 від 14.12.2010 р., в якому другий відповідач зазначає, що проти позову заперечує та просить справу розглядати без участі його представника.
Від третього відповідача - Конотопської міської ради надійшов лист № 01-19/3438 від 27.12.2009 р., в якому третій відповідач зазначає, що проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні від 15.09.2010 р. № 01-19/2359 (2 том, а.с. 146-147) та просить розглядати справу без участі представника міської ради.
Треті особи у судове засідання не з'явились.
28.12.2010 р. позивач подав до суду клопотання про збільшення позовних вимог від 17.12.2010 р., в якому просить визнати право землекористування на земельну ділянку площею 0,1056 га без зміни її цільового призначення.
У судовому засіданні 10.01.2011 р. позивач подав заяву, в якій просить не розглядати заяву про право землекористування на земельну ділянку площею 0,1056 га за адресою АДРЕСА_1 а від 17.12.2010 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні докази, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 20.10.2008 р. у справі № 9/404-08 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиоблтара» про визнання права власності було визнано право приватної власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: навіс та огорожу, зазначені в технічному паспорті, який складений Конотопським міжміським бюро технічної інвентаризації 10.12.1999 р. під літерою «Е»; площа, конфігурація та характеристика яких зазначені в паспорті, який складений Конотопським міжміським бюро технічної інвентаризації 10.12.1999 р.
Рішенням реєстратора від 23.04.2009 р. (1 том, а.с. 56) позивачеві було відмовлено у реєстрації прав власності на навіс та огорожу, розташовані по АДРЕСА_1 а у м. Конотопі на ім'я ОСОБА_1 згідно розділу 1 пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, так як заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що другий відповідач своїми діями порушив права позивача щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, передбачені ст.. 317 Цивільного кодексу України, тому просить суд спонукати другого відповідача усунути перешкоди по реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та зареєструвати право приватної власності на навіс та огорожу під літерою «Е».
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Саме таким випадком є вимога позивача щодо спонукання другого відповідача - Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації усунути перешкоди по реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та зареєструвати право приватної власності на навіс та огорожу під літерою «Е».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Зважаючи на те, що дана вимога відноситься до адміністративної юрисдикції відповідно до ст.ст. 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то і вирішуватись вона має в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підступності.
Відповідно до п. 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Арбітражного процесуального кодексу України»(з подальшими змінами), якщо при розгляді справи буде встановлено, що спір непідвідомчий господарському суду провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, провадження у справі в частині спонукання другого відповідача - Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації усунути перешкоди по реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та зареєструвати право приватної власності на навіс та огорожу під літерою «Е» підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивач просить суд визнати право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1056 га, площа, конфігурація та характеристика яких зазначені в паспорті, який складений КП «Конотопське МБТІ» 10.12.1999 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Сумської області від 20.10.2008 р. у справі № 9/404-08 за позивачем було визнано право власності на площу, конфігурація та характеристика яких зазначені в паспорті, який складений Конотопським міжміським бюро технічної інвентаризації 10.12.1999 р.
Як свідчать матеріали справи, рішенням сорок четвертої сесії п'ятого скликання Конотопської міської ради від 28.10.2009 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення в шестимісячний термін проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 а для обслуговування придбаних у власність будівель і споруд.
Рішенням сорок п'ятої сесії п'ятого скликання від 25.11.2009 р. вирішено надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1056 га по АДРЕСА_1 а для обслуговування навісу для зберігання тари, зобов'язано укласти з міською радою тимчасовий договір оренди земельної ділянки терміном на один рік на період розробки землевпорядної документації.
Як зазначає позивач, у березні 2010 року він отримав договір оренди землі від 04.01.2010 р. для ознайомлення та підписання, однак п.п. 1, 15, 18, якими визначені цільове призначення земельної ділянки, а саме: комерційне використання, та заборона зміни її цільового призначення, не дозволяють користуватися земельною ділянкою за функціональним призначенням, а саме у виробничих цілях, та є втручанням органів місцевого самоврядування у господарську діяльність позивача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні норми земельного законодавства: ст..ст. 195, 197, 200 і 201 Земельного кодексу України, які регламентують ведення державного земельного кадастру.
Відповідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Порядок надання земельної ділянки здійснюється відповідно до статті 12, частини 2 статті 116, статей 120, 123, 125 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі ст.. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Позивачем не надано доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог про визнання права приватної власності на земельну ділянку площею 0,1056 га, площа, конфігурація та характеристика яких зазначені в паспорті, який складений КП «Конотопське МБТІ» 10.12.1999 р., доказів дотримання відповідного порядку набуття такого права, тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові - відмовити.
2. В частині спонукання другого відповідача - Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації усунути перешкоди по реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та зареєструвати право приватної власності на навіс та огорожу під літерою «Е» провадження у справі - припинити.
СУДДЯ Б.І.ЛИХОВИД
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене 17.01.2011 року.