13.01.11 Справа №6/228-09нр.
Господарський суд Сумської області у складі: судді Спиридонової Н.О.,
при секретарі Щербак С.В.,
за участю представників сторін :
кредитора - УПФУ в Зарічному районі м.Суми Мороз М.В. (дов.№359/8-18 від 10.01.2011р.), Мартинова О.А. (дов. №21737/8-11 від 20.12.2010р.)
боржника - Садиков В.В. (довіреність №46/07-11-01 від 05.01.2011р.), генеральний директор Мартиненко О.В.
розпорядника майна - Чупрун Є.В. (ліц. НОМЕР_1 від 05.09.2007р.)
прокурор - Краснобрижа М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №6/228-09
за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми
до боржника - Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш» (м. Суми, пл. Незалежності, 15 ід. код 04542778)
про визнання банкрутом,
встановив:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.12.2009р. порушено провадження у даній справі. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чупруна Є.В.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.07.2010 р. було припинено провадження у даній справі у зв'язку з погашенням вимог ініціюючого кредитора.
Не погоджуючись із ухвалою суду від 01.07.2010 р. кредитор оскаржив її до суду касаційної інстанції.
Постановою від 05.10.2010 року Вищий господарський суд України касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми на ухвалу господарського суду Сумської області від 01.07.2010 року у справі №6/228-09 задовольнив. Ухвалу господарського суду Сумської області від 01.07.2010 року у справі №6/228-09 скасував. Матеріали справи №6/228-09 направив на розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду.
Обґрунтовуючи зазначену постанову суд касаційної інстанції зазначив, що задоволення боржником грошових вимог кредитора після порушення провадження у справі про банкрутство не є законною підставою для припинення провадження у справі.
17.11.2010р. від боржника надійшло клопотання про припинення провадження у справі з мотивів повного погашення боржником заборгованості перед ініціюючим кредитором, відсутності інших кредиторів у справі, наявності в провадженні суду ще однієї справи про банкрутство відносно цього ж боржника.
09.12.2010р. від кредитора надійшов відзив на клопотання боржника в якому кредитор просить суд припинити провадження у справі на підставі п.3 ч.1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з наявністю в суді ще однієї справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш».
14.12.2010р. від боржника надійшло додаткове пояснення щодо клопотання про припинення провадження у справі.
10.01.2011р. від розпорядника майна боржника надійшов відзив на клопотання кредитора та клопотання боржника про припинення провадження у справі, в якому розпорядник майна просить суд відмовити у задоволенні клопотань боржника та кредитора. В обґрунтування свого відзиву розпорядник майна посилається на відсутність підстав для припинення провадження у даній справі.
12.01.2011р. від боржника надійшло додаткове пояснення щодо клопотання про припинення провадження у справі.
В судовому засіданні представники кредитора просить суд припинити провадження у справі на підставі п.3 ч.1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
В судовому засіданні представники боржника просять суд припинити провадження у справі у зв'язку із повним погашення боржником заборгованості перед ініціюючим кредитором.
В судовому засіданні розпорядник майна заперечує проти клопотань кредитора та боржника та просить суд винести ухвалу про підготовче засідання.
13.01.2011р. від прокурора Зарічного району м.Суми надійшов лист про вступ прокурора у справу №6/228-09 для захисту інтересів держави.
В судовому засіданні прокурор заперечує проти клопотань кредитора та боржника про припинення провадження у справі та просить суд розглянути справу по суті.
Розглянувши клопотання боржника про припинення провадження у справі, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора та розпорядника майна, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, враховуючи наступне.
Відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-Х11 (далі Закон) склад і розмір грошових зобов'язань боржника визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. Пунктом 7 частини 1 статті 40 Закону № 2343-11 передбачено, що провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню у разі, якщо до визнання боржника банкрутом він виконав усі зобов'язання перед кредиторами. Відтак, задоволення боржником грошових вимог кредитора після порушення провадження у справі про банкрутство не є законною підставою для припинення провадження у справі. Даної правової позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 15.03.2005 року у справі №20-8/035.
Крім того, суд зазначає, що дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте слід враховувати, що Законом України від 7 березня 2002 р. № 3088-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (далі -реєстр). Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, як це передбачено п. 39 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство».
Тому, у суду відсутні правові підстави для припинення провадження у справі з підстав погашення боржником заборгованості перед ініціюючим кредитором.
Як вже зазначалося вище, ухвалою суду від 01.07.2010 р. вже було припинено провадження у даній справі у зв'язку з погашенням вимог ініціюючого кредитора.
Однак, зазначена ухвала була скасована Вищим господарським судом України постановою від 05.10.2010р.
Згідно ч.1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Розглянувши клопотання кредитора про припинення провадження у справі, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора та розпорядника майна, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, враховуючи наступне.
Провадження у даній справі було порушено 22.12.2009р.
Провадження у справі №7/67-10, на яку посилається кредитор, було порушено 06.07.2010р., тобто пізніше в часі.
Згідно абз.4 ч.2 статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо стосовно боржника юридичної чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності вже порушено справу про банкрутство.
У відповідності до абз. 2 п.35 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» у разі помилкового порушення двох або більше справ про банкрутство одного і того ж боржника підлягають припиненню провадження з усіх справ, крім справи, що була порушена першою.
Враховуючи вищевказане, у суду відсутні правові підстави для припинення провадження у даній справі на підставі п.3 ч.1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки вона була порушена першою ніж справа №7/67-10.
Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора та розпорядника майна, суд встановив наступне.
На момент порушення провадження у даній справі безспірні вимоги кредитора складали 270383,32 грн. та підтверджуються копіями виконавчих листів Сумського окружного адміністративного суду (а.с.15, 18 том1).
Зазначені безспірні вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, що підтверджується копіями постанов ВДВС про відкриття виконавчого провадження (а.с.16,19 том 1).
Згідно ч.3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
У відповідності до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом.
Таким чином, визнанню судом підлягають безспірні вимоги в сумі 270383,32 грн.
На час подання заяви у даній справі боржник на протязі більш ніж трьох місяців з дня виникнення безспірних вимог кредитора в розмірі більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, не виконав свій обов'язок з їх сплати.
На час подання заяви у даній справі мінімальна зарплата складала 744 грн., а відповідно 300 мінімальних розмірів заробітної плати- 223200 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
З огляду на те, що заборгованість боржника перед кредитором в сумі 270383,32 грн. підтверджується матеріалами справи (виконавчими листами), суд встановлює розмір безспірних вимог кредитору в зазначеній сумі.
Що стосується посилань боржника щодо сплати зазначеної суми, то суд зазначає наступне.
Заборгованість боржника була сплачена вже після порушення провадження у справі про банкрутство в той час як діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 22.12.2009р.
В силу статей 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на задоволення вимог конкурсних кредиторів поширює свою дію введений у справі мораторій.
Відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» склад і розмір грошових зобов'язань боржника визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. Пунктом 7 частини 1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню у разі, якщо до визнання боржника банкрутом він виконав усі зобов'язання перед кредиторами. Відтак, задоволення боржником грошових вимог кредитора після порушення провадження у справі про банкрутство не є законною підставою для припинення провадження у справі. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд України в своїй постанові від 15.03.2005 року у справі №20-8/035.
Крім того, як вже було судом зазначено вище, дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте слід враховувати, що Законом України від 7 березня 2002 р. № 3088-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (далі -реєстр). Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, як це передбачено п. 39 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство».
На підставі вищевикладеного та враховуючи, що безспірні вимоги кредитора до боржника, складають більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, з метою виявлення всіх кредиторів і осіб, які можуть прийняти участь у санації боржника, суд вважає за необхідне зобов'язати кредитора надати у офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, встановити дату складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його до суду, дату скликання перших загальних зборів кредиторів, засідання на якому буде винесено ухвалу про санацію, визнання боржника банкрутом або припинення провадження у справі про банкрутство.
Керуючись статтею 1, 6, 8, 11, 12, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктами 14, 35, 39 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство», статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання боржника про припинення провадження у справі - відмовити.
У задоволенні клопотання кредитора про припинення провадження у справі - відмовити.
Зобов'язати кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення судом справи про банкрутство, в якому зазначити: повне найменування боржника, його поштову адресу та банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
Докази подання оголошення надати суду в триденний строк після його публікації.
Встановити розмір безспірних вимог кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми, який подав заяву про порушення справи про банкрутство в сумі 270383,32 грн.
Розпоряднику майна разом з керівником боржника розглянути вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і підписаний розпорядником майна та керівником боржника реєстр вимог кредиторів не пізніше ніж за три дні до попереднього засідання подати суду.
Зобов'язати розпорядника майна виконати всі обов'язки, передбачені ч.9 статті 13, ч.5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», надати у попереднє засідання суду аналіз фінансової, господарської і інвестиційної діяльності боржника, його положення на товарному ринку на час проведення попереднього засідання суду.
Зобов'язати керівника боржника разом з розпорядником майна боржника здійснити інвентаризацію всіх активів боржника, копії актів інвентаризації надати суду.
Попереднє засідання господарського суду призначити на 07 квітня 2011 року о 11 год. 00 хв. у приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, пр-т Шевченка 18/1, к.315.
Розпоряднику майна боржника письмово повідомити кредиторів про час і місце проведення попереднього засідання суду, докази направлення повідомлення надати суду.
Розпоряднику майна боржника письмово повідомити кредиторів про проведення перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше 21 квітня 2011 року.
Призначити засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання його банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, чи припинено провадження у справі про банкрутство на 19 травня 2011 року о 11 год. 00 хв.
Копію ухвали направити кредитору, боржнику, Сектору з питань банкрутства у Сумській області, розпоряднику майна, прокурору Зарічного району м.Суми.
Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова