36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.01.2011 р. Справа №19/186
за позовом Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод", 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 3
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 37000, АДРЕСА_1
про стягнення 5558,94 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (дов. №141/07-юр від 25.03.2010р.)
від відповідача: не з'явився.
Розглядається позовна заява про стягнення 5558,94 грн., з них: 4281,00 грн. основного боргу за товар, поставлений за договором поставки №33/3 від 07.02.2007р., 361,88 грн. інфляційних, 116,69 грн. - 3% річних, 799,37 грн. пені.
Відповідач відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 10.12.2010р, від 24.12.2010р.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 098485 відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 11.04.1994р. за юридичною адресою: 37000, АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 18.01.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
За договором поставки товару № 33/3 від 07.02.2007р., укладеного між ЗАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" (позивачем) та ФОП ОСОБА_1 (відповідачем), позивач як продавець зобов'язався передати у власність відповідача продукцію (лікеро-горілчані вироби), а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її вартість (далі -Договір); (а.с.7).
Згідно з п. 1.1 Договору найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру, ціна, сума та вартість продукції остаточно визначаються у видаткових накладних, та товарно транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.4 Договору сторони визначили, що право власності на продукцію переходять до покупця з моменту передачі продукції покупцю, що підтверджується підписанням сторонами видаткових накладних.
За п. 2.3 Договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем на протязі 14 робочих днів з моменту його отримання від покупця.
Додатковою угодою від 04.06.2008р. до даного Договору сторони змінили п. 8.7. Договору щодо реквізитів ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.
На виконання умов Договору на з 12.07.2007р. по 26.12.2007р. позивач здійснив поставку відповідачу лікеро-горілчану продукцію на загальну суму 14873,25 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними від 22.06.2007р. № 07944, від 08.11.2007р. № 15756, від 08.11.2007р. № 15757, від 22.11.2007р. № 16448, від 13.12.2007р. № 17599, від 13.12.2007р. № 17610, від 13.12.2007р. № 17611, від 19.12.2007р. № 17947, від 26.12.2007р. № 18467, від 26.12.2007р. № 18469; товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 26.12.2007р. та письмовими пояснення експедитора позивача.
За одержаний товар відповідач розрахувався частково, сплативши 10691,80 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами за період 21.11.2007р. -20.01.2010р.
Заборгованість відповідача за одержану продукцію становить 4281,00 грн. За ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
В даному випадку відповідач проводив оплати одержаної продукції. Зазначені дії свідчать про схвалення правочину щодо одержання товару відповідачем,
Відповідач в порушення договірних зобов'язань заборгованість в сумі 4281,00 грн. не сплатив.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 4281,00 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Згідно п.7.1 Договору сторони передбачили, що за порушення умов п.1.1., розділу 1 цього договору покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період , за який сполачується пеня, яка обчислюється від суми простроченого платежу.
На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 799,37 грн. пені за період з 15.06.2009р. по 21.06.2010р. (розрахунок -а.с.16). при цьому позивачем не враховані наступні положення чинного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на дану норму нарахування пені повинно відбуватися за період 10.01.2008р. - 10.07.2008р.
Отже, вимоги в частині стягнення пені 799,37 грн., нарахованої з 15.06.2009р. по 21.06.2010р. слід відхилити, як заявлені з порушенням ст. ч.6 ст. 232 ГК України.
Згідно ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 116,69 грн. 3% річних та 361,88 грн. інфляційних за період з 01.08.2009р. по 21.06.2010р.
Після проведеного судом перевірки розрахунку судом встановлено, що за період з 01.08.2009р. по 21.06.2010р. сума 3% річних становить 116,69 грн., а сума інфляційних - 314,88 грн. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині стягнення 47,00грн. інфляційних, слід відхилити як безпідставні (невірно обчислені арифметично).
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
В разі добровільного виконання рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" (вул. Зіньківська, буд.3, м. Полтава, 36009, ідентифікаційний код 32174761) 4281грн.00 коп. основного боргу, 116грн. 69 коп. 3% річних, 314грн. 88 коп. інфляційних, 86грн. 70 коп. витрат з оплати державного мита, 200грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано: