"18" січня 2011 р. Справа № 15/86/10
м. Миколаїв
Суд в складі:
судді господарського суду Миколаївської області Ржепецького В.О.,
при секретарі судового засідання Запускалової Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт», 55220, Миколаївська область, Первомайський район, с. Болеславчик, вул.. Гранітна, 1, ідентифікаційний код 00292356;
за участю представників:
від позивача: Козак О.Д., довіреність №3796 від 29.1.10р.
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт»(далі - відповідач) заборгованості в сумі 3322651 грн. 84 коп., з яких: 2 577 882 грн. 68 коп. -основний борг; 269 306 грн. 78 коп. -пеня; 51 883 грн. 21 коп. -3% річних; 206 489 грн. 87 коп. -збитки від інфляції, 158 334 грн. 96 коп. -штраф; 37 794 грн. 34 коп. неустойка, 21010 грн. - збитки, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу № 070412-16/ФЛ-Ю-О від 12.04.07р. (далі -Договір). А також вилучення та передання власнику предмету лізингу: буровий станок Atlas Copco ROC L8, заводський номер AV007A1686.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Ухвалою суду від 20.07.10р. за клопотанням відповідача, провадження у справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №6/38/10.
Ухвалою суду від 03.11.10р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 23.11.10р. та зобов'язано відповідача надати суду відзив по суті позовних вимог.
В судовому засіданні 23.11.10р. позивачем подано суду заяву б/н від 20.11.10р. про уточнення розміру позовних вимог. В заяві позивач просить стягнути з відповідача 3 754 913 грн. 05 коп., з яких: 2 577 882 грн. 68 коп. основний борг, 264 795 грн. 78 коп. -пеня, 93 645 грн. 81 коп. -3% річних, 290 961 грн. 13 коп. -збитки від інфляції, 158 334 грн. 96 коп. -штраф, 348 282 грн. 69 коп. -неустойка, 21 010 грн. -збитки, держмито, витрати на ІТЗ та додаткові судові витрати в сумі 30000грн. А також вилучити та передати власнику предмет лізингу: буровий станок Atlas Copco ROC L8, заводський номер AV007A1686.
Ухвалою суду від 23.11.10р. задоволено клопотання відповідача, зупинено розгляд справи №15/86/10 до вирішення господарським судом м. Києва пов'язаної з нею справи №7/502 за позовом ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт»до ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»про визнання недійсним договору фінансового лізингу №070412-16 ЄФЛ-Ю-О.
Ухвалою суду від 30.12.10р. провадження у справі №15/86/10 поновлено, оскільки ухвалою господарського суду м. Києва від 16.12.10р. провадження у справі №7/502 припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Розгляд справи призначений на 18.01.11р. о 10.00 год.
Клопотанням б/н від 18.01.11р. позивач просить суд застосувати до відповідача заходи, передбачені ст. 90 ГПК України, оскільки відповідач зловживає процесуальними та матеріальними правами, що спрямовані на затягування спору по даній справі та завдання додаткової шкоди позивачу.
Суд відхиляє клопотання позивача виходячи з того, що відповідачем правомірно подавались суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справ, пов'язаних з даною справою, які стосуються предмету даного спору.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався. Телеграмою від 17.01.11р. (вх. №782/2011) просить розгляд спорави відкласти строком на 7 днів у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання жодного представника.
Клопотання господарським судом відхилено, оскільки: в порушення ст. 33 ГПК України не підтверджено належними доказами, строк вирішення спору, визначений ч. 1 ст. 69 ГПК України закінчився, за клопотанням позивача ухвалою господарського суду від 23.11.2010 року його було продовжено на 15 днів, можливості подальшого його продовження або здійснення процесуальних дій поза його межами чинним господарсько-процесуальним кодексом не передбачено.
Відповідачем подано до канцелярії суду клопотання (вх. №449/2011 від 11.01.11р.) про зупинення провадження у справі №15/86/10 до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 16.12.10р. про припинення провадження у справі у справ №7/502.
Клопотання господарським судом відхилено, з наступних міркувань.
Ухвалою суду від 23.11.10р. задоволено клопотання відповідача, зупинено розгляд справи №15/86/10 до вирішення господарським судом м. Києва пов'язаної з нею справи №7/502 за позовом ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт»до ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»про визнання недійсним договору фінансового лізингу №070412-16 ЄФЛ-Ю-О.
Ухвалою господарським судом м. Києва від 16.12.2010р. у справі №7/502 встановлено, що є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та провадження у справі №7/502 припинено.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
В той же час як апеляційну скаргу на зазначену ухвалу відповідачем подано лише 31.12.2010р. Тобто ухвала господарського суду м. Києва від 16.12.2010р. у справі №7/502 є такою, що набрала законної сили.
Зазначені обставини в сукупності свідчать про відсутність підстав, з якими ст. 79 ГПК України пов'язує можливість зупинення провадження у справі.
За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 18.01.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
встановив:
12.04.07р. між сторонами укладено Договір фінансового лізингу №070412-16/ФЛ-Ю-О (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені Договором.
Згідно до п. 3.1 Договору відповідач зобов'язаний виплачувати лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) та п.п. 3.4.1 -3.4.5 Договору.
Позивачем належним чином виконано умови Договору, предмет лізингу, а саме: буровий верстат модель Аtlas Copco ROC L8 2007 року випуску, передано відповідачеві, про що свідчить акт прийому -передачі майна в користування від 14.01.08р. Загальна вартість предмету лізингу на момент укладення Договору становила 3958374 грн.
Відповідач, свого зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів належним чином не виконує, заборгованість за період з червня 2009 року по січень 2010 року становить 2 577 882,68 грн., а саме:
з 05.06.09р. -на суму 255389,88 грн. (рахунок -фактура №СФ-908002 від 05.06.09р.;
з 03.07.09р. заборгованість збільшилась на суму 409721,16 грн. (рахунок-фактура №СФ-909668 від 03.07.09р.);
з 05.08.09р. заборгованість збільшилась на суму 416875,88 грн. (рахунок-фактура №СФ-911504 від 05.08.09р.);
з 04.09.09р. заборгованість збільшилась на суму 458094,22 грн. (рахунок-фактура №СФ-913305 від 04.09.09р.);
з 05.10.09р. заборгованість збільшилась на суму 434129,56 грн. (рахунок-фактура №СФ-914977 від 05.10.09р.);
з 05.11.09р. заборгованість збільшилась на суму 413798,03 грн. (рахунок-фактура №СФ-916690 від 05.11.09р.);
з 04.12.09р. заборгованість збільшилась на суму 183577,31 грн. (рахунок-фактура №СФ-918138 від 04.12.09р.);
з 05.01.10р. заборгованість збільшилась на суму 6296,64 грн. грн. (рахунок-фактура №СФ-919656 від 30.12.09р.).
Лізингові платежі нараховано позивачем у відповідності до вимог пунктів 3.4.1-3.4.5 Договору, про що свідчать відповідні довідки (а.с. 15-22).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно п. 11.2.1 Договору, за порушення відповідачем обов'язку своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 Договору і Графіком сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачеві, понад вказану пеню. Якщо в разі несвоєчасної сплати відповідачем лізингових платежів позивач буде змушений нести збитки ( в тому числі пов'язані із збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), відповідач у термін 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від позивача.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі -ГК України) передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
На підставі ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 11.2.1 Договору позивачем нараховано відповідачеві пеню за невиконання зобов'язання за Договором в сумі 264 795,78 грн. (докладний розрахунок, а.с. 102).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеної норми позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 93645,81 грн. та збитки від інфляції в сумі 290 961,13 грн. (розрахунок, а.с. 103).
Пунктом 11.2.2 Договору передбачено, якщо Лізингоодержувач та інші особи, яким майно, при обов'язковій наявності відповідного письмового дозволу Лізингодавця, може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули майно або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення майна у відповідності до пункту 10 даного Договору, Лізингоодержувач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від загальної вартості майна на момент укладення Договору, вказаної в пункті 3.2 Договору, за кожний день прострочення строку повернення майна.
Згідно п. п 2.1, 2.2 Договору строк користування предметом лізингу становить 25 (двадцять п'ять) місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі майна згідно пункту 4.3 даного Договору за умови належної сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів та належного користування майном за цим Договором. В разі дострокового розірвання цього Договору або в разі закінчення строку користування предметом лізингу та інших випадках дострокового повернення майна, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути майно Лізингодавцю, а Лізингодавець зобов'язаний прийнято майно.
Листом від 15.04.10р. №1099 та телеграмою від 21.04.10р. позивач просив відповідача здійснити передачу предмету лізингу 27.04.10р. представникам ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»у зв'язку з закінченням строку лізингу за Договором, відповідно до положень п.7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. 2.2 Договору.
На підставі вищевказаних норм позивачем нараховано відповідачеві неустойку за не повернення предмету лізингу в розмірі 348 282,69 грн. (розрахунок, а.с. 104).
Пунктом 11.2.3 Договору передбачено застосування штрафу у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості майна на момент укладення даного Договору за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримання його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1 цього Договору, порушення умов пункту 14.7 Договору.
Пунктом 8.2.1 Договору передбачено зобов'язання Лізингоодержувача щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами (Додаток №3 Договору).
Звіти відповідачем не здавалися на протязі чотирьох кварталів, штраф за неподання звітності за кожен квартал складає 1% від вартості майна, отже позивач правомірно заявляє вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 158 334,96 грн. (3958374 грн. х 4%).
Відповідно до п.2.1 Договору строк користування лізингоодержувачем майном становить 25 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі майна згідно п.4.3 Договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим Договором.
В п. 2.1 ст.2 Договору встановлено, що в разі дострокового розірвання Договору або в разі закінчення строку користування предметом лізингу та в інших випадках дострокового повернення майна, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути майно Лізингодавцю, а Лізингодавець зобов'язаний прийняти майно у Лізингоодержувача. Аналогічні норми містяться у п.7 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг». Строк лізингу закінчився у січні 2010 року, однак Відповідач до теперішнього часу предмет лізингу не повернув.
Враховуючи вищевикладене Відповідачеві 16.04.2010р. було направлено повідомлення № 1099 від 15.04.2010р., в якому вимагалось повернення отриманого за Договором майна - бурового станка Аtlas Copco ROC L8 у термін - 27.04.2010р. Крім того, 21.04.2010р. Відповідачеві була надіслана телеграма із змістом аналогічним змісту повідомлення № 1099 від 15.04.2010р. Зазначені вимоги були отримані Відповідачем, проте Відповідач майно не повернув.
Відповідно до листа ВАСУ від 23.03.98 р. № 01-8/104 «Про Закон України "Про лізинг"» у разі неповернення лізингодавцю об'єкта лізингу у строки і на умовах, визначених договором лізингу, лізингодавець вправі звернутися до лізингоодержувача з позовом про витребування зазначеного об'єкта та відшкодування збитків, завданих затримкою передачі, відповідно до умов договору та законодавства України. Після закінчення строку договору лізингу, якщо об'єкт лізингу не було викуплено лізингоодержувачем або строк використання об'єкту не продовжено, він підлягає поверненню лізингодавцю. У разі неповернення об'єкту лізингу лізингодавець вправі звернутися з позовом про його витребування у лізингоодержувача.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків в розмірі 21 010 грн., які складаються з таких сум: 750,00 грн. -оплата експерта, 5000 грн. -заправка тягача, 640 грн. заправка легкового автомобіля, 500 грн. -проживання, 120 грн. добові на відрядження, 14000 грн. -оплата послуг транспортно-експедиторської організації, а також 30000 грн. додаткових судових витрат.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено належними доказами розміру збитків, заподіяних неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, додаткових судових витрат, тому з задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити. Решта позовних вимог господарським судом задовольняється враховуючи наведене вище, та приймаючи до уваги, що відповідачем обставин, покладених в основу позову належними доказами в процесі розгляду справи по суті не спростовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на відповідача.
На підставі ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт»(55220, Миколаївська область, Первомайський район, с. Болеславчик, вул.. Гранітна, 1, ідентифікаційний код 00292356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»( 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354) 3 733 903 (три мільйони сімсот тридцять три тисячі дев'ятсот три) грн. 05 коп., з яких: 2 577 882 (два мільйони п'ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 68 коп. -основний борг, 264 795 (двісті шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 78 коп. -пеня, 93 645 (дев'яносто три тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 81 коп. -3% річних, 290 961 (двісті дев'яносто тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 13 коп. -збитків від інфляції, 348 282 (триста сорок вісім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 69 коп. -неустойка, 158 334 (сто п'ятдесят вісім тисяч триста тридцять чотири) грн. 96 коп. -штраф; а також 25500 (Двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. -відшкодування витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - відшкодування витрат з оплати інформаційно -технічного забезпечення судового процесу.
3. Вилучити у Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт», (55220, Миколаївська область, Первомайський район, с. Болеславчик, вул. Гранітна, 1, ідентифікаційний код 00292356) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354) предмет лізингу, а саме: буровий станок Аtlas Copco ROC L8, заводський номер AV007A1686.
4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення збитків в сумі 21010 грн. та додаткових судових витрат в сумі 30000 грн.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 21 січня 2011 року.
Суддя В.О.Ржепецький