"18" січня 2011 р. Справа № 15/183/10
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», 54030, м. Миколаїв, вул. Аритилерійська, 19-а, код ЄДРПОУ 24779442;
До відповідача: Приватного підприємства «Автотранс», 56530, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт. Олександрівка, вул. Бібікова, 5, код ЄДРПОУ 32790077;
про: стягнення 2 021 180,93 грн. (згідно зменшених позовних вимог).
Суддя В.О.Ржепецький
Від позивача: Чаленко В.В., довіреність № 643 від 22.04.10р.;
Від відповідача: представник не з'явився.
Представник Позивача в судове засідання з'явився.
30.12.2010 р. канцелярією суду отримана заява позивача про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2 021 180,93 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Відзив на позовну заяву до суду не надав, позов не оспорив.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за відсутністю відповідача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд
29 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі - Банк) та Приватним підприємством «Автотранс», (далі - Боржник) укладено кредитний договір № 010/01-04/07-676, згідно умов якого позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію у сумі 2 143 580,00 грн. За користуванням кредитом Позичальник повинен був сплачувати 13 % річних. Кредит було видано до 28 листопада 2012 року. Додатковими договорами № 010/01-04/07-676/1 від 22.08.2008 р., № 010/01-04/07-676/2 від 26.12.2008 р., № 010/01-04/07-676/4 від 12.02.2009 р. змінювався графік погашення заборгованості та змінювалася процентна ставка.
Банк виконав умови договору, та видав необхідну суму коштів позичальнику.
Відповідно до Р. 6 укладеного кредитного договору, Відповідач зобов'язувався використати кредитні кошти на зазначені в договорі цілі та забезпечити повернення одержаного кредиту на умовах, передбачених цим договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, визначені у цьому договорі. Відповідач повинен здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами щомісячно відповідно до графіка погашення кредитної заборгованості (згідно до додатка № 1 до кредитного договору).
Відповідач неодноразово порушував умови вищевказаного кредитного договору, зокрема своєчасно не погашав кредит згідно графіку та відсотки за користування кредитними коштами.
Також, за невиконання умов кредитного договору, а саме, за порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами згідно графіку, відповідно до пункту 10.2 кредитного договору, Відповідачу була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.
Таким чином, станом на 30.12.2010 р. заборгованість Відповідача за кредитним договором № 010/01-04/07-676 від 29.11.2007 року становить 2 021 180,93 грн., з яких:
- основний борг за кредитом -1 556 944,22 грн. (з них прострочений кредит -524 324,63 грн.);
- сума прострочених відсотків -397 746,81 грн.;
- сума пені за невиконання умов кредитного договору -66 489,90 грн.
У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Приписи частини 7 вищезгаданої статті виключають односторонню відмову від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмову від виконання або відстрочку виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 статі 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 509, 526, п. 1 ст. 503 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися у строки та обсягах, встановлених договором.
Отже, несплата кредиту і процентів є порушенням вищенаведених вимог законодавства, а також, умов Кредитного договору.
Відповідно до п. 7.3 вищевказаних кредитних договорів, Відповідач зобов'язаний достроково здійснити погашення кредитних коштів у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цих договорів.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
З урахуванням вищевикладеного, та того, що за час дії кредитного договору Відповідач не належним чином виконував свої кредитні зобов'язання, йому було вправлено претензію з пропозицією про сплату боргу, але відповіді не отримано, кошти не сплачено.
Таким чином, Відповідач не розрахувався за своїми зобов'язаннями в повному обсязі, порушивши вимоги ст.ст. 509, 526, п. 1 ст. 503, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, щодо виконання зобов'язань належним чином та у встановлений в договорі строк.
Згідно зі ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень. Відповідач позов не заперечив, наявності нормативних підстав стягнення заборгованості не спростував, що зумовлює визнання його обгрунтваним враховуючи зазначені вище обставини.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Автотранс», (56530, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт. Олександрівка, вул. Бібікова, 5, код ЄДРПОУ 32790077) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», (54030, м. Миколаїв, вул. Аритилерійська, 19-а, код ЄДРПОУ 24779442) заборгованість за кредитним договором № 010/01-04/07-676 від 29.11.2007 року в сумі 2 021 180,93 грн., з яких:
- основний борг за кредитом -1 556 944,22 грн. (з них прострочений кредит -524 324,63 грн.);
- сума прострочених відсотків -397 746,81 грн.;
- сума пені за невиконання умов кредитного договору -66 489,90 грн.;
- 20 213,23 грн. -держмита та 229,94 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду -протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення підписано «21 »січня 2011 року.
Суддя В.О.Ржепецький