23 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19770/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/19770/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 03.06.2025 №047050031852 Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу періоди роботи за Списком № 2 з 15.08.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 15.09.1993, з 13.03.2001 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 16.02.2003, з 07.03.2007 по 15.06.2007, з 01.09.2008 по 01.04.2015, з 02.04.2015 по 02.08.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.05.2025 року відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, суд:
- визнав протиправним та скасував рішення від 03.06.2025 року №047050031852 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за Списком № 2 з 15.08.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 15.09.1993, з 13.03.2001 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 16.02.2003, з 07.03.2007 по 15.06.2007, з 01.09.2008 по 01.04.2015, з 02.04.2015 по 02.08.2016 р.р.;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової позиції викладеної у цьому рішенні суду;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив;
- стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 726,72 гривень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що 26.05.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. За принципом екстериторіальності вказана заява розглядалася структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. В подальшому, рішенням за №047050031852 від 03.06.2025 відділом призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв?язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Страховий стаж становить 36 років 1 місяць 24 дні. Пільговий стаж роботи становить 9 років 11 місяців 11 днів. До страхового стажу роботи заявника зараховано всі періоди роботи згідно поданих документів, до пільгового стажу не зараховано: період роботи згідно довідки №106 від 26.05.2025, оскільки наявна невідповідність з попередньою довідкою та записом в трудовій книжці. Стаж можливо переглянути після проведення перегляду та зустрічної перевірки первинних документів; період роботи згідно довідки №229/52 від 19.05.2025, оскільки відсутній документ про право підпису начальника філії. Апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що наразі органи Пенсійного фонду України з 01.04.2021 застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа. Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Таким чином, надана позивачем заява, розглянута в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Оскільки призначення та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було уповноважене лише на розгляд конкретної заяви ОСОБА_1 на прийняття відповідного рішення у відповідності до п. 4.2. Порядку № 22-1, на підставі чого Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не наділене повноваженнями щодо виконання рішення, оскільки позивач проживає на території, що обслуговується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Головне управління не є уповноваженим органом, щодо подальшої виплати пенсії позивачу після здійснення факту її призначення, тому суд прийшов до помилкових висновків, які не мають жодного законодавчого обґрунтування, оскільки принцип екстериторіальності не передбачає подальшої виплати призначеної уповноваженим органом пенсії.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
26.05.2025 позивач звернувся із заявою до Пенсійного органу за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
За принципом екстериторіальності вказана заява розглядалася структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, рішенням якого від 03.06.2025 №047050031852 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
У рішенні вказано, що страховий стаж заявника становить - 36р. 1м. 24д., пільговий стаж - 9р. 11м. 11 д.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу роботи заявника зараховано всі періоди роботи згідно поданих документів, до пільгового стажу не зараховано:
- період роботи згідно довідки № 106 від 26.05.2025, оскільки наявна невідповідність з попередньою довідкою та записом в трудовій книжці. Стаж можливо переглянути після проведення перегляду та зустрічної перевірки первинних документів;
- період роботи згідно довідки № 229/52 від 19.05.2025 року, оскільки відсутній документ про право підпису начальника філії.
У зв'язку із наведеним було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом, за захистом своїх порушених прав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз'яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків. Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов'язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів. Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не дав належної оцінки документам, поданим позивачем, а також не скористався правом самостійного витребування документів, внаслідок чого протиправно відмовив позивачу в зарахуванні спірного періоду трудової діяльності до пільгового стажу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Пунктом 2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Як зазначено в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.06.2025 №047050031852 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
У рішенні вказано, що страховий стаж заявника становить - 36р. 1м. 24д., пільговий стаж - 9р. 11м. 11 д.
До пільгового стажу не зараховано:
- період роботи згідно довідки № 106 від 26.05.2025, оскільки наявна невідповідність з попередньою довідкою та записом в трудовій книжці. Стаж можливо переглянути після проведення перегляду та зустрічної перевірки первинних документів;
- період роботи згідно довідки № 229/52 від 19.05.2025, оскільки відсутній документ про право підпису начальника філії.
Колегією суддів проаналізовано наявну в матеріалах справи довідку №106 від 26.05.2025, видану ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС», та встановлено, що позивач працював повний робочий день у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС»: з 15.08.1990 по 31.12.1991 виконував роботи з ремонту електроустаткування кар'єру № 8 за професією електрослюсар черговий та з ремонту устаткування, що передбачено Списком № 2 розділ І, підрозділ І, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. № 1173, з 01.01.1992 по 15.09.1993 виконував роботи з ремонту електроустаткування кар'єру № 8 за професією електрослюсар черговий та з ремонту устаткування, що передбачено Списком № 2 розділ І, підрозділ І, код КП 2010100а-19931 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10, з 13.03.2001 по 15.01.2003 виконував роботи з ремонту та обслуговування електроустаткування пульпонасоосної станції дільниці хвостового господарства цехц водопостачання, за професією електромонтер по ремонту і обслуговуванню електроустаткування, що передбачено Списком № 2 розділ ІІ, код КП 2030000а-19861, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162, з 16.01.2003 по 16.02.2003 виконував роботи з ремонту та обслуговування електроустаткування пульпонасоосної станції дільниці хвостового господарства цехц водопостачання, за професією електромонтер по ремонту і обслуговуванню електроустаткування, що передбачено Списком № 2 розділ ІІ, код КП 2а, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, з 07.03.2007 по 15.06.2007 виконував роботи по організації виконання робіт у кар'єрі гірничого виробництва за професією майстер з ремонту устаткування, що передбачено Списком № 2 розділ І, код КП 1.1б, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, з 01.09.2008 по 01.04.2015 виконував роботи по організації виконання робіт у кар'єрі енергослужби гірничо-транспортного виробництва за професією енергетик у кар'єрі, що передбачено Списком № 2 розділ І, код КП 1.1б, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Також, колегією суддів проаналізовано довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №229/52 від 19.05.2025, видану АТ «Об'єнана гірничо-хімічна компанія» філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат», та встановлено, що позивач працював повний робочий день на філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» з 02.04.2015 по 02.08.2016 та виконував роботи із забезпечення оперативного обслуговування електроустановок та технічного обслуговування електроустаткування в кар'єрі за професією енергетик (у кар'єрі) енергослужби гірничо-транспортного виробництва, що передбачено Списком № 2 розділ І підрозділ І позиція 1.1б код КП 3113 затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2003 №36.
Відповідачем відмовлено у зарахуванні періоду роботи згідно довідки № 229/52 від 19.05.2025, оскільки відсутній документ про право підпису начальника філії.
Вказана довідка містить підпис начальника філії, головного бухгалтера, начальника відділу кадрів.
Згідно з частиною третьою статті 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для ви значення права на пенсію.
Враховуючи викладене, на переконання суду, пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Відносини з приводу правил та процедур звернення громадян за призначенням пенсії визначені приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1; далі за текстом - Порядок №22-1), п.п.1.1 Розділу І якого визначено форму звернення зацікавленої особи, а нормами Розділу ІІ визначено обсяг матеріалів звернення зацікавленої особи.
Проте, у даному конкретному випадку у межах спірних правовідносин саме такий стан виконання суб'єктом владних повноважень власних процесуальних обов'язків не має жодного юридичного значення, оскільки згідно з ч.3 ст.44 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Аналогічні вимоги до реалізації владної управлінської функції суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення управлінських волевиявлень стосовно призначення громадянам пенсій сформульовані як у п.1.8 Розділу І Порядку №22-1 (де указано, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія), так і у п.4.2 Розділу IV Порядку №22-1 (де указано, що працівник пенсійного органу повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Також аналогічні вимоги до функціонування пенсійних органів сформульовані у п.п.2 п. 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за № 28-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.0.12015 за № 40/26485) де указано, що Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
З наведеного слідує, що законодавець одночасно, як наділив органи системи ПФУ правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, так і обтяжив обов'язком витребування недостатніх відомостей і документів.
Суд вважає, що таке тлумачення змісту обов'язку суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є цілком релевантним правовим висновкам постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 та постанови Верховного Суду від 08.02.2021р. у справі № 487/68/17.
Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.
Доказів того, що відповідач таким правом скористався суду не надано.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Спірний період роботи підтверджено трудової книжкою позивача серія НОМЕР_2 від 15.08.1990 (запис №22).
Відтак, колегія суддів вважає, що вказана вище довідка № 229/52 від 19.05.2025 підписана відповідальними посадовими особами підприємства, а тому доводи відповідача, що вона не відповідає вимогам додатку №5 Постанови Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідачем відмовлено у зарахуванні періоду роботи згідно довідки № 106 від 26.05.2025, оскільки наявна невідповідність з попередньою довідкою та записом в трудовій книжці.
Спірні періоди роботи підтверджено трудової книжкою позивача серії НОМЕР_2 від 15.08.1990 (записи №3-21).
При аналізі трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.08.1990 та довідки №106 від 26.05.2025 судом апеляційної інстанції не підтверджено наявність невідповідностей між даними трудової книжки та уточнюючою довідкою.
Також, колегія суддів звертає увагу, що актом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.06.2025 №0400-011002-1/13393 підтверджено пільговий період позивача згідно довідки №106 від 26.05.2025.
Відтак, відповідачем прийнято оскаржуване рішення передчасно.
Також колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за помилки, допущені адміністраціями підприємств при оформленні довідок.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 дійшов висновку, про те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Крім того суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, відповідач таким правом не скористався.
Стосовно доводів апелянта про те, що він не є уповноваженим органом, щодо подальшої виплати пенсії позивачу після здійснення факту її призначення, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції не містить зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснювати виплату пенсії позивачу.
Спірним питанням у цій справі є право позивача на призначення пенсії.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви позивача від 26.05.2025 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, колегія суддів вважає наявними підстави покласти обов'язок щодо розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як визначений суб'єкт призначення.
Отже, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про призначення допомоги, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.06.2025 року №047050031852 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за Списком № 2 з 15.08.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 15.09.1993, з 13.03.2001 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 16.02.2003, з 07.03.2007 по 15.06.2007, з 01.09.2008 по 01.04.2015, з 02.04.2015 по 02.08.2016 р.р.; та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової позиції викладеної у цьому рішенні суду.
Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/19770/25 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/19770/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Білак