23 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7697/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в адміністративній справі №160/7697/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 046350015473 від 28.02.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового, спеціального та пільгового стажу роботи за Списком № 1 ОСОБА_1 у стаж роботи за професією електрослюсар підземний з повним робочим днем у шахті, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розрахунку один місяць служби за три, час проходження військової служби з 14.08.2014 до 11.09.2015, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 21.11.2014 до 17.02.2015, з 01.03.2015 до 22.05.2015, з 23.05.2015 до 11.09.2015;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із заявою про призначення пенсії від 20.02.2025.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, суд:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 046350015473 від 28.02.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області: зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди участі в антитерористичній операції з 21.11.2014 до 17.02.2015, з 01.03.2015 до 22.05.2015, з 23.05.2015 до 11.09.2015 із розрахунку один місяць служби за три місяці; повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 про призначення пенсії та вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що вік позивача на момент звернення становить 47 років 03 місяці 13 днів. Страховий стаж позивача становить 29 років 08 місяців 18 днів. Пільговий стаж особи становить: роботи підземні, професії за постановою №202 - 23 роки 09 місяців 19 днів, необхідний пільговий стаж 25 років; в (у тому числі: професії за постановою Nє 202 - 17 років 11 місяців 25 днів, навчання за фахом - 3 місяці 25 днів, військова служба в особливий період - 5 років 5 місяців 29 днів) Страховий стаж особи з урахуванням додаткових років (за Список 1) ) - 46 років 8 місяців 18 днів. Судом першої інстанції безпідставно зобов'язано зарахувати позивачу один місяць служби за три місяці періоди участі у бойових діях у воєнний час з 21.11.2014 до 17.02.2015, з 01.03.2015 до 22.05.2015, з 23.05.2015 до 11.09.2015 роки. Розв'язуючи даний спір, судом не взято до уваги, що норма законодавства щодо пільгового обчислення страхового стажу застосовується виключно до періодів військової служби до 01.01.2004. Відтак, оскільки на пільгових умовах один місяць служби за три місяці служби зараховується лише до стажу військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов?язку, виключно при призначенні пенсії за вислугу років військовослужбовцям - на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На підставі вищевикладеного, рішення суду першої має бути скасоване, підстави для призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , що визначаються ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні, оскільки у позивача відсутній пільговий стаж на підземних роботах, а саме 25 років.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 .
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 26.08.2015.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 20.02.2025 про призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду заяви позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 046350015473 від 28.02.2025 відмовлено у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років. У рішенні зазначено, що вік заявника 47 років 03 місяці 13 днів, страховий стаж 29 років 08 місяців 18 днів, страховий стаж з урахуванням додаткових років (за Список № 1) 46 років 08 місяців 18 днів, пільговий стаж на підземних роботах, професії за Постановою № 202 (не менше 25 років) становить 23 роки 09 місяців 19 днів (у тому числі: професії за постановою № 202 17 років 11 місяців 25 днів, навчання за фахом 03 місяці 25 днів, військова служба в особливий період 05 років 05 місяців 29 днів). За доданими до заяви документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що період проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції з 21.11.2014 до 17.02.2015, з 01.03.2015 до 22.05.2015, з 23.05.2015 до 11.09.2015, має зараховуватися на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, протиправно зараховано відповідачем-2 без застосування пільгових умов - один місяць служби за три місяці. Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, незабезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача, відсутність належного обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень та передчасні висновки про недостатність у позивача пільгового стажу для призначення йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно ч.1 ст. 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 ст. 114 Закону №1058 визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Видана стосовно позивача ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» довідка про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 77 від 15.01.2025 містить відомості про періоди роботи позивача з повним робочим днем у шахті та періоди навчання з відривом від виробництва за професіями, що передбачені Списком №1, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 наявні записи про підтвердження за підсумками атестації робочих місць права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.
Відповідно до форми РС-право до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано такі періоди: 05.12.1994-15.11.1995; 16.11.1995-20.05.1997 (військова строкова служба); 01.09.1997-18.01.2001; 19.03.2001-25.03.2001 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в); 26.03.2001-22.04.2001 (навчання за фахом); 23.04.2001-20.05.2001 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в); 21.05.2001-22.05.2001, 23.05.2001-28.05.2001; 29.05.2001-13.01.2002 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в); 14.01.2002-11.04.2002 (навчання за фахом); 12.04.2002-13.08.2014 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в); 14.08.2014-11.09.2015 (військова служба в особливий період); 12.09.2015-13.08.2020 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в); 14.08.2020-14.01.2025 (військова служба в особливий період); 15.01.2025-31.01.2025.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються, зокрема: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2.3 розділу 2 наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року № 1294/2607, передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Судом першої інстанції вірно було вказано, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Отже, час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції підлягає зарахуванню до трудового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
У виданій стосовно позивача ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» довідці про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 77 від 15.01.2025 зазначено додаткові відомості про загальну мобілізацію з 14.08.2014 (розпорядження № 1274к від 13.08.2014) до 11.09.2015 (розпорядження № 3728 від 11.09.2015), про службу за контрактом з 14.08.2020 (наказ № ПР-150 від 12.08.2020) до фактичного виходу на роботу з підстави демобілізації та/або закінчення вонєєного стану в Україні.
Військовий квиток позивача серії НОМЕР_4 , виданий 16.11.1995, містить записи про службу ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_5 з 14.08.2014 до 22.05.2015, у військовій частині пп НОМЕР_6 з 23.05.2015 до 11.09.2015, у військовій частині НОМЕР_7 з 14.08.2020.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_7 Національної гвардії України від 14.01.2025 № 17 старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вказаній військовій частині з 14.08.2020.
Відповідно до довідки № 517 від 17.02.2025 військової частини НОМЕР_8 солдат ОСОБА_1 у період з 21.11.2014 до 17.02.2015, з 01.03.2015 до 22.05.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
У довідці військової частини польової пошти НОМЕР_6 від 12.09.2015 № 2/2364 зазначено, що солдат ОСОБА_1 у період з 23.05.2015 до 11.09.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 на час призову на військову службу за мобілізацією в особливий період 14.08.2014 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті, та після демобілізації 11.09.2015 продовжив роботу за вказаною професією, яка дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 14.08.2020 позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_7 Національної гвардії України. Під час проходження військової служби позивач брав участь в антитерористичній операції з 21.11.2014 до 17.02.2015, з 01.03.2015 до 22.05.2015, з 23.05.2015 до 11.09.2015.
Згідно з розрахунком стажу позивача (форма РС-право) та за змістом оскаржуваного рішення періоди проходження військової служби в особливий період з 14.08.2014 до 11.09.2015, з 14.08.2020 до 14.01.2025 зараховано відповідачем-2 до пільгового стажу на підземних роботах (професії за постановою № 202), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в одинарному розмірі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період проходження військової служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції з 21.11.2014 до 17.02.2015, з 01.03.2015 до 22.05.2015, з 23.05.2015 до 11.09.2015, має зараховуватися на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, протиправно зараховано відповідачем-2 без застосування пільгових умов - один місяць служби за три місяці.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 046350015473 від 28.02.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , як протиправного.
Як наслідок, судом першої інстанції правильно зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області: зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди участі в антитерористичній операції з 21.11.2014 до 17.02.2015, з 01.03.2015 до 22.05.2015, з 23.05.2015 до 11.09.2015 із розрахунку один місяць служби за три місяці; повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 про призначення пенсії та вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в адміністративній справі №160/7697/25 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в адміністративній справі №160/7697/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко