23 березня 2026 р. Справа № 520/26229/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О.) від 22.01.2026 по справі № 520/26229/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за серпень та вересень 2020 року; зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020. за серпень та вересень 2020 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час проходження служби, в порушення чинного законодавства, відповідачем протиправно не нараховувалась і не виплачувалась позивачці додаткова доплата за службу в особливих умовах, передбачена Постановою № 375 за серпень та вересень 2020 року. Вказує, що згідно з інформацією, наданою УФЗБО ГУНП в Харківській області у листі від 10.10.2025 за № 138689-2025, позивачці під час проходження служби нараховано та виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення за службу в особливих умовах в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2, відповідно до Постанови № 375, за період з 11.03.2020 по 31.07.2020 у загальній сумі 11564,40 грн. Вищезазначений факт не заперечується сторонами та підтверджується також довідкою про доходи № 931 від 10.07.2025 та розрахунковими листами, наявними в матеріалах справи. Звертає увагу, що відповідно до інформації, що міститься в листі ГУНП в Харківській області від 25.07.2025 № 125464-2025 (витяги із наказу ГУ НПУ в Харківській області від 18.06.2019 № 171 о/с, від 22.09.2020 № 302 о/с), позивачка у період служби з 18.06.2019 по 22.09.2020 перебувала на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківській області. Позивачка під час несення служби виконувала свої посадові та функціональні обов'язки, які обов'язково пов'язані з безпосереднім контактом з населенням, адже поліція виконує функції надання публічних послуг і працює у партнерстві з громадянами. Стверджує, що листом ГУНП в Харківській області від 25.07.2025 № 125464-2025 не спростовується факт, що позивачка виконувала свої обов'язки у безпосередньому контакті з населенням. Додатковим аргументом є факт, що така доплата виплачувалась позивачці за період з 11.03.2020 по 31.07.2020 включно, що підтверджується довідкою про доходи № 931 за 2020 рік та розрахунковими листами позивачки. Зауважує, що доплата за Постановою № 375 за липень 2020 року нарахована та виплачена позивачці у серпні 2020 року. Тобто, починаючи з серпня 2020 року виплата доплати за Постановою № 375 припинена, хоча позивачка перебувала на тій же самій посаді та продовжувала виконувати ті ж самі службові обов'язки. Наголошує, що відповідачем не доведено відмінностей у виконуваній позивачкою роботі з 11.03.2020 по 31.07.2020 включно, та з серпня по вересень 2020 (за який не було нараховано та виплачено додаткову доплату). При цьому, факт не направлення відповідних документів - керівництвом органів та установ до УФЗБО Головного управління не може слугувати достатньою підставою для покладення тягара доказування на позивачку або відмови у задоволенні заявлених позовних вимог з цих підстав.
Головне управління Національної поліції в Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивачки, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 без змін. Зазначає, що позивачка працювала на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки, до функціональних обов'язків якої входило забезпечення захисту персональних даних в автоматизованих системах, наповнення та підтримання в актуальному стані баз даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, ведення журналу обліку статистичних карток. З огляду на характер виконуваних обов'язків, позивачка не залучалась до забезпечення життєдіяльності населення (зокрема, щодо забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними чи соціальними послугами, а також захисту прав дітей, правопорядку та безпеки громадян). У той же час виконання посадових обов'язків за займаною посадою не пов'язане з посереднім контактом з населенням. Вказує, що позивачка під час проходження служби частково залучалася до виконання обов'язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, що не характерні для її функціональних обов'язків, у зв'язку зі службовою необхідністю за що останній була виплачена, згідно даних УФЗБО ГУНП, додаткова доплата у сумі 11 564,40 грн за попередні місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходила службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області з 29.11.2018 по 22.09.2020.
Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.11.2018 № 309 о/с, ОСОБА_1 прийнята на службу в поліції та призначена на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.06.2019 № 171 о/с ОСОБА_1 переміщено на посаду інспектора сектору інформаційної підтримки Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.09.2020 № 302 о/с ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, звільнено з посади інспектора сектору інформаційної підтримки Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 22.09.2020.
Згідно з інформацією, наданою УФЗБО ГУНП в Харківській області у листі від 10.10.2025 за № 138689-2025, ОСОБА_1 під час проходження служби було нараховано та виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення за службу в особливих умовах в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 11.03.2020 по 31.07.2020 у загальній сумі 11564,40 грн., а саме:
- у липні 2020 року: додаткова доплата до грошового забезпечення за березень 2020 року у розмірі 3719,00 грн; додаткова доплата до грошового забезпечення за квітень 2020 року у розмірі 1253,19 грн; додаткова доплата до грошового забезпечення за травень 2020 року у розмірі 909,63 грн; додаткова доплата до грошового забезпечення за червень 2020 року у розмірі 1431,25 грн.;
- у серпні 2020 року: додаткова доплата до грошового забезпечення за липень 2020 року у розмірі 4251,33 грн.
Вищезазначений факт не заперечується сторонами та підтверджується довідкою про доходи № 931 від 10.07.2025 та розрахунковими листами, наявними в матеріалах справи.
Листом від 11.10.2025 №139245-2025 відділ поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області повідомив, що ОСОБА_1 за період серпень-вересень 2020 року не виконувала обов'язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) внаслідок виконання яких мала безпосередній контакт з населенням. За вказаний період щодо ОСОБА_1 рапорти про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення та оригінали первинних документів, які підтверджують виконання поліцейським функцій, визначених розділом II Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, не подавались. До УФЗБО ГУНП в Харківській області надавались з підрозділу персональні переліки працівників для нарахування та виплати їм вказаної доплати за серпень-вересень 2020 року, однак у зв'язку з відсутністю підстав ОСОБА_1 за визначений період не включалась.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачці грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за серпень та вересень 2020 року, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка за період серпень-вересень 2020 року не виконувала обов'язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян), внаслідок виконання яких мала безпосередній контакт з населенням.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі по тексту - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин 1 та 2 ст.94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі по тексту - Постанова № 211) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався і діяв у спірний період часу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі по тексту - Постанова № 375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою № 211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами пп. 2-5 Постанови № 375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі Порядок).
У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі бюджетні кошти).
Згідно з п.2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов:
1) особа є поліцейським;
2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
3) внаслідок виконання своїх обов'язків має безпосередній контакт з населенням.
Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, зокрема забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Суд зазначає, що наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовним, оскільки, керівники органів поліції мають право встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, так і відсотковий розмір вказаної доплати.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до довідки про доходи № 931 від 10.07.2025 та розрахункових листів ОСОБА_1 згідно з Постановою № 375 нарахована та виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення: у липні 2020 року за березень 2020 року - 3719,00 грн; у липні 2020 року за квітень 2020 року - 1253,19 грн; у липні 2020 року за травень 2020 року - 909,63 грн; у липні 2020 року за червень 2020 року - 1431,25 грн; у серпні 2020 року за липень 2020 року - 4251,33 грн.
Відповідно до листа відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області від 11.10.2025 № 139245-2025 ОСОБА_1 за період серпень-вересень 2020 року не виконувала обов'язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян), внаслідок виконання яких мала безпосередній контакт з населенням.
За період серпень-вересень 2020 року рапорти про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення та оригінали первинних документів, які підтверджують виконання поліцейським функцій, визначених розділом II Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, щодо ОСОБА_1 не подавались.
До УФЗБО ГУНП в Харківській області надавались з підрозділу персональні переліки працівників для нарахування та виплати їм вказаної доплати за серпень-вересень 2020 року, однак у зв'язку з відсутністю підстав ОСОБА_1 за вказаний період до таких переліків не включалась.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів стосовно наявності підстав для виплати спірної доплати за період серпень-вересень 2020 року.
Колегія суддів враховує, що саме керівники органів поліції наділені повноваженнями встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції та їі відсотковий розмір.
Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що підрозділи патрульної поліції територіальних підрозділів поліції залучаються постійно (щоденно) до здійснення зазначених заходів, тобто без необхідності видання додаткових наказів, колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні докази включення позивачки до персонального переліку поліцейських для встановлення доплати поліцейським, які залучались до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину у спірний період.
Посилання апеляційної скарги на те, що позивачці в окремі періоди встановлювалась та виплачувалась додаткова доплата за службу в особливих умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020, як на підставу для задоволення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаний факт не свідчить про те, що у спірний період позивачка залучалась до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 по справі № 520/26229/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко