79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.01.11 Справа№ 10/178
За позовом Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі» ОСОБА_2 , м. Львів
До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області
Про - визнати право власності на частку в статутному фонді у розмірі 16,66 % ;
- визнати недійсними зміни до Статуту ТзОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»у вигляді нової редакції, що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Процайло Ярославом Володимировичем 14 грудня 2004 року за реєстраційним номером 14151050001002289;
- визнати недійсними зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі» у вигляді нової редакції , що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Дудою Володимиром Івановичем 13 липня 2005 року за реєстровим номером 14151050002002289;
- визнати недійсними зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»у вигляді нової редакції, що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Карпа Олександрою Петрівною 18 травня 2006 року за реєстрованим номером 14151050003002289;
- стягнути з відповідача судові витрати.
Суддя Довга О.І.
Cекретар Скремета О.О.
Представники :
від позивача : не з'явився
від відповідача : не з'явився
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.
Суть спору :
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»ОСОБА_2 м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі», с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області про визнання права власності на частку в статутному фонді у розмірі 16,66 %, та визнання недійсними змін до Статуту ТзОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»у вигляді нової редакції, що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Процайло Ярославом Володимировичем 14 грудня 2004 року за реєстраційним номером 14151050001002289; визнати недійсними зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі» у вигляді нової редакції , що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Дудою Володимиром Івановичем 13 липня 2005 року за реєстровим номером 14151050002002289; визнати недійсними зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»у вигляді нової редакції, що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Карпа Олександрою Петрівною 18 травня 2006 року за реєстрованим номером 14151050003002289.; стягнути з відповідача судові витрати.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у попередніх ухвалах суду.
В ході розгляду справи Позивач уточнював позовні вимоги.
Позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати за ним право власності на частку в статутному фонді у розмірі 16,66%, визнати недійсними зміни до Статуту ТзОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»у вигляді нової редакції, що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Процайло Ярославом Володимировичем 14 грудня 2004 року за реєстраційним номером 14151050001002289, стягнути з відповідача судові витрати.
23.10.2009 року Позивач повторно подав суду заяву про збільшення позовних вимог, де просив позов задоволити, та визнати за ним право власності на частку в статутному фонді у розмірі 16,66 %, визнати недійсними зміни до Статуту ТзОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі» у вигляді нової редакції, що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Процайло Ярославом Володимировичем 14 грудня 2004 року за реєстраційним номером 14151050001002289, визнати недійсними зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»у вигляді нової редакції , що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Дудою Володимиром Івановичем 13 липня 2005року за реєстровим номером 14151050002002289, визнати недійсними зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»у вигляді нової редакції, що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Карпа Олександрою Петрівною 18 травня 2006 року за реєстрованим номером 14151050003002289, стягнути з відповідача судові витрати.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої позиції щодо заявлених позовних вимог та заперечень на них.
Представник Позивача ствердив, зокрема, що на початку жовтня 2009р. ОСОБА_2 стало відомо від ОСОБА_6, що 13.07.2005р. державним реєстратором Дудою В.І. та 18.05.2006р. державним реєстратором Карпою О.П. було здійснено державну реєстрацію змін до установчих відповідача, а також, що ОСОБА_2 безпідставно виключено зі складу учасників товариства.
У судовому засіданні представник Відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив зокрема, що Позивач - ОСОБА_2 корпоративними правами у ТзОВ «ВТФ «Кемпі»не володіє, не володів на момент спірної реєстрації змін до Статуту ТзОВ «ВТФ «Кемпі»у вигляді нової редакції, що зареєстровані державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради 14.12.2004р., 13.07.2005р. та 18.05.1006р., його права при такій державній реєстрації не порушувались. 06.09.2001 року ОСОБА_2 звернувся до загальних зборів ТзОВ «ВТФ «Кемпі». У заяві ОСОБА_2 повідомив про свій добровільний вихід з числа учасників ТзОВ «ВТФ «Кемпі». Належну йому частку запропонував не виділяти, а залишити в розпорядженні товариства згідно ст.53 закону України «Про господарські товариства», при цьому зазначив, що майнових і фінансових претензій до товариства не має.
Заявою від 08.12.2009 року ( вх. № 25453) Відповідач просить застосувати до спірних відносин Позивача та Відповідача позовну давність та відмовити в задоволенні позову з цієї підстави, та через необґрунтованість позову вцілому.
Станом на день слухання справи клопотання від Позивача, додаткові документи до справи не надходили.
Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу; внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою ; учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
17 грудня 1992року виконавчим комітетом Львівської міської ради зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі».
Відповідно до Установчої угоди від 06.12.1994 року ( стаття 7) «До моменту реєстрації Товариства кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків своєї долі у Статутний фонд, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації Товариства».
Учаснику Товариства, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво Товариства.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
В порушення приписів ст. 33 ГПК України Позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт внесення ним, як учасником товариства, внеску до статутного фонду ТзОВ «ВТФ «Кемпі». Також Позивачем не надано суду доказів видачі йому ТзОВ «ВТФ «Кемпі»свідоцтв товариства про повністю зроблений внесок до статутного фонду.
Невиконання учасником товариства з обмеженою відповідальністю обов'язку, передбаченого ст. 52 ЗУ «Про господарські товариства» щодо внесення вказаного в установчих документах вкладу до статутного фонду товариства, не може породжувати для такого учасника права на майно товариства пропорційно частці, яка визначалась лише установчими документами.
Відповідно до п. 6.1 Змін та доповнень до статуту відповідача від 20 лютого 1995року учасниками товариства були з часткою в статутному фонді (капіталі) - 0,02 % ОСОБА_7, з часткою в статутному фонді (капіталі) 16,66 % ОСОБА_8, з часткою в статутному фонді (капіталі) 16,66 % ОСОБА_6, з часткою в статутному фонді (капіталі) - 16,66 % ОСОБА_9, з часткою в статутному фонді (капіталі) - 16,66 % ОСОБА_2, з часткою в статутному фонді (капіталі) - 16,67% ОСОБА_10, з часткою в статутному фонді (капіталі) - 16,67 % ОСОБА_11.
06.09.2001 року ОСОБА_2 звернувся до загальних зборів ТзОВ «ВТФ «Кемпі». У заяві ОСОБА_2 повідомив про свій добровільний вихід з числа учасників ТзОВ «ВТФ «Кемпі». Належну йому частку запропонував не виділяти, а залишити в розпорядженні товариства згідно ст.53 Закону України «Про господарські товариства», при цьому зазначив, що майнових і фінансових претензій до товариства не має. В заяві вказано найменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Кемпі»із зазначенням, що свідоцтво про державну реєстрацію видане 18.08.1997р. за № 04377 Департаментом економічної політики та ресурсів Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, що відповідає свідоцтву про державну реєстрацію відповідача.
Відтак, суд не приймає до уваги твердження Позивача про те, що заява від 06.09.2001р. не була адресована загальним зборам учасників Відповідача.
04 жовтня 2004 року відбулися загальні збори Відповідача. На цих зборах прийнято рішення про прийняття до складу учасників товариства, дано згоду на переуступку часток учасників товариства ОСОБА_7 і ОСОБА_8 -ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10 -ОСОБА_14, а також затверджено новий розподіл часток у статутному фонді (капіталі), у відповідності до якого частка ОСОБА_11 становить - 33,35 % статутного фонду (капіталу), ОСОБА_14 - 66,35 % статутного фонду (капіталу).
Статтею 116 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства має право у порядку, визначеному установчими документами та законом вийти з товариства. Приписи цієї статті кореспондують з частиною 1 статті 10 Закону України «Про господарські товариства», якою визначено, що учасник товариства має право вийти у встановленому порядку з товариства. Підставою для виходу з товариства є заява учасника.
Згідно пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду корпоративних спорів»№13 від 24.10.2008 року при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
В п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»визначено:
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Отже, Позивач ОСОБА_2 припинив свою участь в товаристві з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Кемпі»та зв'язку з цим в нього відсутні будь-які корпоративні права, тому не були порушені при державній реєстрації 14.12.2004р., 13.07.2005р. та 18.05.1006р. змін до Статуту ТзОВ «ВТФ «Кемпі»у вигляді нової редакції
Положення статутних документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства є незаконними.
Статутні документи ТзОВ «ВТФ «Кемпі»в редакції на дату виходу Позивача з товариства, таких обмежень не містять і не відносять до компетенції загальних зборів товариства вирішення питання про вихід учасника з товариства.
Позивачем не спростований факт подання Позивачем заяви про свій вихід з товариства 05.05.2001року.
Відтак, Позивач корпоративними правами у ТзОВ «ВТФ «Кемпі»не володіє, не володів на момент спірної реєстрації змін до Статуту ТзОВ «ВТФ «Кемпі»у вигляді нової редакції, що зареєстровані державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради 14.12.2004р., 13.07.2005р. та 18.05.1006р., його права при такій державній реєстрації не порушувались.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст.261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Виходячи з наведених вище норми закону, у випадку пропуску позивачем строку позовної давності, господарський суд повинен встановити причини такого пропуску та оцінити їх поважність. Якщо буде встановлено, що право позивача порушене і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України за заявою сторони у спорі про застосування позовної давності ухвалює рішення, яким відмовляє в позові в зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною, порушене право має бути захищене.
Натомість, у випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності.
Обставини пов'язані із пропуском позивачем строку позовної давності, а також поважність причин пропуску вказаного строку господарський суд не встановлював через встановленням судом, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, обставини відсутності порушення Відповідачем права Позивача, про захист якого просить останній.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ЗУ «Про господарські товариства», ст.ст. 12,33,34,43,49,82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя Довга О.І.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області
Суддя