17 березня 2026 року місто Київ
справа № 372/2350/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/5854/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Обухівського районного суду Київської області у складі судді Висоцької Г.В. від 13 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області, приватного акціонерного товариства "Обухівське", товариство з обмеженою відповідальністю "Бод Інвест", товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Озера" про визнання незаконними та скасування рішень, визнання договорів недійсними та скасування реєстрації прав та їх обтяжень,
Короткий зміст позовних вимог
1 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обухівської міської ради Київської області, приватного акціонерного товариства "Обухівське" (далі - ПрАТ "Обухівське"), товариства з обмеженою відповідальністю "Бод Інвест" (далі - "Бод Інвест"), товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Озера" (далі - ТОВ "Агро Озера") про визнання незаконними та скасування рішень, визнання договорів недійсними та скасування реєстрації прав та їх обтяжень.
Позов обґрунтовано тим, що 28 березня 2025 року Обухівською міською радою Київської області прийнято ряд рішень, а саме: № 1636-73-УІІІ "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 50,9842 га, кадастровий номер 3223110100:06:002:0584, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Обухівська територіальна громада (раніше Обухівська міська рада), Обухівського району, Київської області, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Обухівське"; № 1637-73-УІІІ "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 57,9265 га, кадастровий номер 3223110100:06:003:0040, вид цільового призначення земельної
ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Обухівська територіальна громада (раніше Обухівська міська рада), Обухівського району, Київської області, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Обухівське"; № 1638-73-УІІІ "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 4,3527 га, кадастровий номер 3223186200:02:002:0001, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: с. Нещерів, Обухівського району, Київської області, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Обухівське"; № 1639-73-УІІІ "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 4,4022 га, кадастровий номер 3223186200:05:006:0015, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Обухівська територіальна громада (раніше Нещерівська сільська рада), Обухівського району, Київської області, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Обухівське".
1 квітня 2025 року між Обухівською міською радою Київської області та ПрАТ "Обухівське" укладені договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223110100:06:002:0584, 3223110100:06:003:0040, 3223186200:02:002:0001, 3223186200:05:006:0015, які посвідчені приватним нотаріусом Обухівського міського нотаріального округу Гринько А.П. за реєстровими номерами 744, 745, 746, 747. Також 1 квітня 2025 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гринько А.П. прийнято рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень на дані земельні ділянки.
Вказує, що рішення Обухівської міської ради Київської області від 28 березня 2025 року є незаконними в частині встановлення ціни продажу земельних ділянок, рішенні продати ПрАТ "Обухівське" у приватну власність спірні земельні ділянки, затвердження умов продажу земельних ділянок, а також доручення Секретарю Обухівської міської ради укласти від імені Обухівської міської ради Київської області договори купівлі-продажу. Відповідно, укладені на підставі незаконних рішень міської ради договори купівлі-продажу земельних ділянок мають бути визнані судом недійсними, а реєстрація права власності за ПрАТ "Обухівське" підлягає скасуванню. Незаконність рішень Обухівської міської ради Київської області полягає у тому, що у складі земельних ділянок є землі, які не можуть передаватися у приватну власність, зокрема землі загального користування населених пунктів (вулиці, проїзди, шляхи), землі під залізницями, землі лісогосподарського призначення, землі водного фонду. Незаконним розпорядженням дорогами, залізницями тощо, що перебували у власності територіальної громади, шляхом відчуження у приватну власність ПрАТ "Обухівське" порушуються права позивача, як члена територіальної громади на володіння та користування землями загального користування.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати незаконними та скасувати: рішення Обухівської міської ради Київської області № 1636-73-УІІІ від 28 березня 2025 року "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 50,9842 га, кадастровий номер 3223110100:06:002:0584, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Обухівська територіальна громада (раніше Обухівська міська рада), Обухівського району, Київської області, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Обухівське"; рішення Обухівської міської ради Київської області № 1637-73-УІІІ від 28 березня 2025 року "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею
57,9265 га, кадастровий номер 3223110100:06:003:0040, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Обухівська територіальна громада (раніше Обухівська міська рада), Обухівського району, Київської області, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Обухівське"; рішення Обухівської міської ради Київської області № 1638-73-УІІІ від 28 березня 2025 року "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 4,3527 га, кадастровий номер 3223186200:02:002:0001, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: с. Нещерів, Обухівського району, Київської області, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Обухівське"; рішення Обухівської міської ради Київської області № 1639-73-УІІІ від 28 березня 2025 року "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 4,4022 га, кадастровий номер 3223186200:05:006:0015, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Обухівська територіальна громада (раніше Нещерівська сільська рада), Обухівського району, Київської області, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Обухівське";визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223110100:06:002:0584, 3223110100:06:003:0040, 3223186200:02:002:0001, 3223186200:05:006:0015, посвідчених 1 квітня 2025 року приватним нотаріусом Обухівського міського нотаріального округу Гринько А.П. за реєстровими номерами 744, 745, 746, 747;скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:002:0584, індексний номер: 78138181 від 1 квітня 2025 року; рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:003:0040, індексний номер: 78138395 від 1 квітня 2025 року; рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:02:002:0001, індексний номер: 78138516 від 1 квітня 2025 року;рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:006:0015, індексний номер: 78138646 від 1 квітня 2025 року.
7 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, у якій, окрім заявлених вимог у позовній заяві, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:06:003:0046, площею 38.5301 га, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новак Т.В. за реєстровим номером 757 від 12 травня 2025 року та застосувати наслідки недійсності - скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Новак Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78857569 від 12 травня 2025 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:003:0046; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:06:002:0589, площею 17.8627 га, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новак Т.В. за реєстровим номером 758 від 12 травня 2025 року та застосувати наслідки недійсності - скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Новак Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78857646 від 12 травня 2025 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:002:0589; визнати
недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:02:002:0001, площею 4,3527 га, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського міського нотаріального округу Гринько А.П. за реєстровим номером 1082 від 19 травня 2025 року та застосувати наслідки недійсності - скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Гринько А.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78984523 від 19 травня 2025 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:02:002:0001.
В обґрунтування заяви вказує, що з метою уникнення цивільної відповідальності за порушення земельного законодавства ПрАТ "Обухівське" продовжує вчиняти протиправні дії, спрямовані на створення перешкод для повернення у власність територіальної громади земель загального користування та інших земель, що можуть перебувати у приватній власності.
5 травня 2025 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, датованої 23 квітня 2025 року, у Державному земельному кадастрі було зареєстровано три земельні ділянки, що утворилися внаслідок поділу земельної ділянка з кадастровим номером 3223110100:06:003:0040, площею 57,9265 га, а саме було зареєстровано три земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:06:002:0588, площею 1,5337 га, 3223110100:06:003:0046, площею 38,5301 га, 3223110100:06:002:0589, площею 17,8627 га.
12 травня 2025 року на підставі договорів купівлі-продажу ПрАТ "Обухівське" відчужило ТОВ "Бод Інвест" земельні ділянки з кадастровим номером 3223110100:06:003:0046, площею 38,5301 га, та з кадастровим номером 3223110100:06:002:0589, площею 17,8627 га.
19 травня 2025 року між ПрАТ "Обухівське" та ТОВ "Агро Озера" було укладено фраудаторний договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:02:002:0001, площею 4,3527 га. Державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку за ТОВ "Агро Озера" здійснено у день отримання від позивача заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:02:002:0001, площею 4,3527 га.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані рішення Обухівської міської ради Київської області від 28 березня 2025 року прийняті з дотримання вимог чинного законодавства. Суд також дійшов висновку, що зважаючи на законність рішень міської ради про продаж земельних ділянок, питання про визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких земельних ділянок вже не може бути предметом розгляду даної справи, оскільки підставою для визнання таких договорів недійсними позивачем зазначалось саме порушення законодавства при передачі земель у власність ПрАТ "Обухівське".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неповно дослідив наявні у матеріалах справи докази, зокрема витяги із ДЗК, внаслідок чого не урахував, що під час інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення щодо спірних земельних ділянок було виявлено польові дороги (009.02) та полезахисні лісові смуги (005.03), які не можуть перебувати у приватній власності, так як можуть передаватися лише в оренду.
Суд дійшов помилкового висновку, що підставою для визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок позивач визначив незаконність рішень міської ради.
Звертає увагу, що у позовній заяві підставами для визнання недійсними оспорюваних договорів купівлі-продажу було зазначено наступні підстави: предметом правочинів є земельні ділянки, які не можуть відчужуватися у приватну власність; сторонами не дотримано вимог щодо змісту угод про перехід права власності на земельні ділянки (стаття 132 ЗК України); в усіх оспорюваних договорах купівлі-продажу земельних ділянок міститься пункт 1.5, у якому продавець в особі секретаря Обухівської міської ради Ільєнко Л.О. стверджує, що "продана за даним договором земельна ділянка вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, під забороною відчуження (арештом) не перебуває", що не відповідає дійсності.
Вважає, що таким чином суд першої інстанції всупереч статті 265 ЦПК України не виклав в оскаржуваному рішенні мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки.
Також зазначає, що суд безпідставно вказав на те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем щодо зазначеної ним підстави у вигляді наявності арешту в рамках кримінального провадження №12019110000000568 від 1 серпня 2019 року, оскільки належність позивача може розглядатися виключно у контексті предмета позову, як вимоги до відповідача, але не щодо окремих підстав позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзивах на апеляційну скаргу представник Обухівської міської ради Київської області - Василюк В.М. та представник ПрАТ "Обухівське" - Бондарчук Ю.В. заперечують проти її доводів, оскільки останні є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подали.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Представник Обухівської міської ради Київської області - Кучма О.М.; представник ПрАТ "Обухівське" - Школьна К.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити рішення суду без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статі 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судам
Судом установлено, що 6 лютого 2025 року голова правління ПрАТ "Обухівське" Бондарчук Ю.В. подав до Обухівської міської ради Київської області звернення, у яких просив прийняти рішення про продаж земельних ділянок у власність ПрАТ "Обухівське".
Проекти рішень про продаж земельних ділянок було винесено на розгляд чергової 73-ї сесії Обухівської міської ради, яка відбулася 28 березня 2025 року.
У результаті розгляду питань щодо продажу земельних ділянок та підготовлених проектів рішень, на 73-й сесії Обухівської міської ради Київської області 8 скликання 28 березня 2025 року прийнято наступні рішення про продаж ПрАТ "Обухівське" земельних ділянок сільськогосподарського призначення (вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) без проведення земельних торгів, а саме:
№ 1636-73-VІІІ "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 50,9842 га, кадастровий номер 3223110100:06:002:0584, за адресою: Обухівська територіальна громада (раніше Обухівська міська рада), Обухівського району, Київської області";
№ 1637-73-VІІІ "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 57,9265 га, кадастровий номер 3223110100:06:003:0040, за адресою: Обухівська територіальна громада (раніше Обухівська міська рада), Обухівського району, Київської області";
№ 1638-73-VIII "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 4,3527 га, кадастровий номер 3223186200:02:002:0001, за адресою: с. Нещерів, Обухівського району, Київської області";
№ 1639-73-VIII "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, площею 4,4022 га, кадастровий номер 3223186200:05:006:0015, за адресою: Обухівська територіальна громада (раніше Нещерівська сільська рада), Обухівського району, Київської області".
Вказаними рішеннями доручено секретарю Обухівської міської ради укласти від імені Обухівської міської ради Київської області договори купівлі-продажу зазначених вище земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
1 квітня 2025 року між Обухівською міською радою Київської області та ПрАТ "Обухівське" укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчені приватним нотаріусом Обухівського міського нотаріального округу Гринько А.П. за
реєстровими номерами 744, 745, 746, 747 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельні ділянки за ПрАТ "Обухівське".
5 травня 2025 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, датованої 23 квітня 2025 року, у Державному земельному кадастрі зареєстровано три земельні ділянки, що утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:06:003:0040, площею 57,9265 га, а саме зареєстровано три земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:06:002:0588, площею 1,5337 га, 3223110100:06:003:0046, площею 38,5301 га, 3223110100:06:002:0589, площею 17,8627 га.
12 травня 2025 року між ПрАТ "Обухівське" та ТОВ "Бод Інвест" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:06:003:0046, площею 38,5301 га, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новак Т.В. за реєстровим номером 757, та здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ТОВ "Бод Інвест".
12 травня 2025 року між ПрАТ "Обухівське" та ТОВ "Бод Інвест" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:06:002:0589, площею 17,8627 га, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новак Т.В. за реєстровим номером 758, та здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ТОВ "Бод Інвест".
19 травня 2025 року між ПрАТ "Обухівське" та ТОВ "Агро Озера" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223186200:02:002:0001, площею 4,3527 га, та здійснено державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку за ТОВ "Агро Озера".
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з'ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (постанова Верховного Суду від 17 червня 2020 року в справі № 922/2529/19).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Так само підставою для відмови у позові є відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити (близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року в справі № 761/45721/16-ц).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано
спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19 вересня 2019 року в справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року в справі № 910/8357/18, від 22 вересня 2022 року в справі № 924/1146/21, від 6 жовтня 2022 року в справі № 922/2013/21, від 17 листопада 2022 року в справі № 904/7841/21).
Відповідно до положень частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним (пункт 2); визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10).
Згідно з приписами частини 1 статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно зі статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3).
Таким чином, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 387/515/18).
Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
Водночас, недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не
для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17).
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 в обґрунтування порушення його прав та інтересів зазначав наступне.
Земельні ділянки, незаконно відчужені за оспорюваними договорами купівлі-продажу містять у своєму складі землі загального користування, зокрема дороги, залізниці, ліси, ставки тощо, які є комунальною власністю і не можуть передаватися у приватну власність. Згідно частини 1 статті 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Відповідно до статті 140 Конституції України, територіальна громада - це жителі села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста. Отже, незаконним розпорядженням дорогами, залізницями тощо, що перебували у власності територіальної громади, шляхом відчуження у приватну власність ПрАТ "Обухівське", порушуються права позивача, як члена територіальної громади на володіння та користування землями загального користування.
Крім того зазначав, що позивач є депутатом Обухівської міської ради. Згідно статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад",депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. У зв'язку із цим позивач змушений звертатися за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Однак, позивач не довів конкретні факти порушення його майнових прав та інтересів, а саме не довів, що його права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваними рішення Обухівської міської ради, договорами купівлі-продажу земельних ділянок і в результаті скасування та визнання недійсними таких актів органу місцевої влади, а також договорів купівлі-продажу майнові права ОСОБА_1 буде захищено та відновлено.
Позовна заява, з урахуванням заяви про зміна предмета позову, не містить жодних обґрунтувань та відповідно посилань на докази яким чином задоволення позову призведе до відновлення саме прав позивача, як члена територіальної громади.
Також позивач, як депутат територіальної громади, не уповноважений представляти інтереси територіальної громади у цивільних правовідносинах в суді, оскільки за приписами статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", на яку і посилається позивач, депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Тобто депутат місцевої ради є представником інтересів усієї територіальної громади та виборців свого округу, реалізуючи ці повноваження переважно у питаннях місцевого
самоврядування через участь у сесіях, комісіях та прийнятті рішень ради. Він діє в межах повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Так, згідно із частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.
Частиною 6 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року в справі № 817/2297/14 виснувала: "Правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України від 11 липня 2002 року № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад". Відповідно до положень зазначених законів, депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень. Отже, можна дійти висновку, що депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці".
Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів оспорюваними рішеннями Обухівської міської ради Київської області від 28 березня 2025 року про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення та укладеними у подальшому на підставі цих рішень договорами купівлі-продажу земельних ділянок.
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 4 грудня 2019 року в справі № 910/15262/18, від 3 березня 2020 року в справі № 910/6091/19).
Також Верховний Суд неодноразово у своїх постановах наголошував на тому, що у разі з'ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною,
достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного рішення на предмет його відповідності положенням законодавства.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що не мають правового значення доводи апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції наявних у справі доказів, які, на думку позивача, вказують на незаконність оспорюваних рішень міської ради, та наявності правових підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок.
З цих же підстав не заслуговують на увагу судової колегії доводи скаржника, що суд першої інстанції безпідставно вказав на те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем щодо зазначеної ним підстави у вигляді наявності арешту в рамках кримінального провадження №12019110000000568 від 1 серпня 2019 року.
Таким чином, суд першої інстанції по суті дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , але помилився щодо мотивів такої відмови, зазначивши про недоведеність позивачем незаконності оспорюваних рішень міської ради та відсутності у зв'язку з цим підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок.
Відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Таким чином, рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 листопада 2025 року слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 листопада 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: