справа № 756/19905/25
провадження № 33/824/1667/2026
17 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шимка Андрія Олександровича на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року в складі судді Родіонова С.О., у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
18.02.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Шимко А. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що з відеозапису вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , працівник поліції зазначив нібито невидимість державного номерного знаку у зв'язку із переобладнанням світлових приладів (використання LED-ламп).
Водночас, ОСОБА_1 зазначив, що номерний знак був видимий. Жодних об'єктивних доказів протилежного (фото-, відеофіксації, рапорту з відповідними технічними даними) працівниками поліції надано не було.
Натомість працівник поліції, реагуючи на пояснення ОСОБА_1 , висловив суб'єктивне оціночне судження: «У вас проблеми із зором», що не є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП та свідчить про упереджене ставлення і підміну доказування припущеннями.
В подальшому, під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, останнім була зафіксована лише одна ознака наркотичного сп'яніння, у зв'язку із чим він зазначив, що при виявленні ще одної ознаки «буде змушений запропонувати проїхати до лікаря-нарколога».
Це свідчить, що на момент висловлювання не було достатніх підстав для направлення на огляд. Поліцейський сам фактично визнав, що ознак недостатньо. Згідно з ст. 266 КУпАП направлення на огляд можливе лише за наявності сукупності ознак, а не в очікуванні їх можливого подальшого виявлення.
За таких обставин фактична підстава зупинки транспортного засобу є суперечливою та належним чином не підтвердженою. Відповідно, подальші процесуальні дії працівників поліції, у тому числі направлення на огляд та складання протоколу за ст. 130 КУпАП, є похідними від незаконної зупинки та не можуть вважатися належними та допустимими доказами.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній належним чином доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шимко А. О. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 22.11.2025 о 22:17:16 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520912, відповідно до якого 22.11.2025 о 21:35:00 у м. Києві на просп. С. Бандери, 15Г, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій пройти відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до наданого відеозапису, який було досліджено судом, зупинка вказаного транспортного засобу була викликана у зв'язку з переобладнанням світлових приладів на номерному знаку.
Доводи ОСОБА_1 в тій частині, що він придбав автомобіль вже з таким обладнанням, не виключає законність зупинки такого транспортного засобу працівниками поліції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за №1452/735 (надалі - Інструкція).
Відповідно до ч. 2, ч.3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктом 12 розділу II Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Із системного аналізу положень ст. 266 КУпАП можливо дійти висновку, що законодавець визначив, що з метою фіксації процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку є обов'язковим застосуванням інспектором патрульної поліції технічних засобів відеозапису. І тільки у випадку неможливості застосувати технічні засоби відеозапису з метою фіксації події правопорушення, інспектор поліції має вжити заходів, спрямованих на залучення двох свідків.
Відповідно до п.7-9 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З відеозапису вбачається, що за наслідками тривалого спілкування з водієм поліцейський повідомив останньому, що він вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння : розширені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці.
Будь-яких порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, провокативної поведінки поліцейських, які тягнуть за собою скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Висновки суду про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, є правильними.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 своїх обов'язків не виконав і вимог Правил дорожнього руху не дотримався.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає законних підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шимка Андрія Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк