23 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/2958/26
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої положеннями абзацу 4 пункту 1-1 Постанови КМУ 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 06.06.2025 по 20.08.2025, у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, у загальному розмірі 74 354 (сімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят чотири) грн 84 коп;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену положеннями абзацу 4 пункту 1-1 Постанови КМУ 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцем, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 06.06.2025 по 20.08.2025, у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, що становить у загальному розмірі 74 354 (сімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят чотири) грн 84 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в спірний період відповідачем неправомірно була невиплачена додаткова винагорода за період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Чернігівському окружному адміністративному суду. Дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, згідно частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 р. N 1-р/2025 частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Водночас, частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, враховуючи вищевикладене, зважаючи, що на час звернення до суду позивач проходить військову службу, строк звернення до суду з даним позовом не є пропущеним.
Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає поверненню без розгляду.
Для встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи та правильного застосування законодавства, клопотання позивача про витребування доказів підлягає задоволенню шляхом витребування у відповідача копії рапортів безпосереднього командира щодо підтвердження або не підтвердження участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 06.06.2025 по 20.08.2025; витяги з журналів бойових дій (службових журналів) щодо виконання завдань у зазначений період; копії бойових наказів (розпоряджень), на підставі яких виконувались завдання без зазначення інформації, що має обмежений доступ; накази (або їх відсутність) щодо нарахування чи ненарахування додаткової грошової винагороди позивачу; довідку про фактичне нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 06.06.2025 по 20.08.2025 з відображенням усіх складових грошового забезпечення помісячно.
Щодо заявленого позивачем клопотання про виклик свідків, то суд зазначає, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі (стаття 65 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Статтею 92 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Так, суд вважає заявлене клопотання позивача про виклик свідків є невмотивованим належним чином з обґрунтуванням наявності обставин, які можуть бути повідомлені лише свідками.
Крім того, у заяві про виклик свідків не доведено неможливості встановлення судом відповідних обставин з наявних у справі матеріалів та доказів, наданих учасниками справи.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про виклик свідків та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 12, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду повернути без розгляду.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справа буде розглядатися одноособово суддею Баргаміною Н.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Встановити відповідачу 15-денний строк, з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
4. Витребувати у відповідача копії рапортів безпосереднього командира щодо підтвердження або не підтвердження участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 06.06.2025 по 20.08.2025; витяги з журналів бойових дій (службових журналів) щодо виконання завдань у зазначений період; копії бойових наказів (розпоряджень), на підставі яких виконувались завдання без зазначення інформації, що має обмежений доступ; накази (або їх відсутність) щодо нарахування чи ненарахування додаткової грошової винагороди позивачу; довідку про фактичне нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 06.06.2025 по 20.08.2025 з відображенням усіх складових грошового забезпечення помісячно.
5. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.
6. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
7. Роз'яснити позивачу, що він має право подати до суду відповідь на відзив протягом 5-денного строку з дня отримання відзиву на позов, а відповідачу, що він має право подати до суду заперечення протягом 5-денного строку з дня отримання відповіді на відзив.
8. Звернути увагу учасників справи, що відзив, відповідь на відзив, заперечення повинні відповідати вимогам частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копії відзиву, відповіді на відзив, заперечення повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву, відповіді на відзив, заперечень до суду; копії доказів (крім речових), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються (надаються) особою, яка їх подає іншим учасникам справи. Документи, що підтверджують надіслання (надання) копій відзиву, відповіді на відзив, заперечення, доказів повинні бути надіслані (надані) суду.
9. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.
10. Повідомити відповідача - суб'єкта владних повноважень, що копію позовної заяви та додані до неї документи можуть бути отримані ним лише безпосередньо в суді.
11. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА