ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/369-39/22817.01.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «АБС - УКР»
До відповідача 1 Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації»
До відповідача 2 Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»
До відповідача 3 Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
До відповідача 4 Київської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
на стороні відповідачів: 1) Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація
2) ОСОБА_1,
3) ОСОБА_2
4) ОСОБА_3
5) ОСОБА_4
6) ОСОБА_5
7) ОСОБА_6
8) ОСОБА_7
9) ОСОБА_8
10) ОСОБА_9
11) ОСОБА_10
12) ОСОБА_11
13) ОСОБА_12
14) ОСОБА_13
15) ОСОБА_14
16) ОСОБА_15
17) ОСОБА_16
18) ОСОБА_17
19) ОСОБА_18
20) ОСОБА_19
21) ОСОБА_20
22) ОСОБА_21
23) ОСОБА_22
24) ОСОБА_23
25) ОСОБА_24
26) ОСОБА_25
27) ОСОБА_26
28) ОСОБА_27
29) ОСОБА_28
30) ОСОБА_29
31) ОСОБА_30
32) ОСОБА_31
33) ОСОБА_32
34) ОСОБА_33
35) ОСОБА_34
36) ОСОБА_35
37) ОСОБА_36
38) ОСОБА_37
39) ОСОБА_38
40) ОСОБА_39
41) ОСОБА_40
42) ОСОБА_41
43) ОСОБА_42
44) ОСОБА_43
45) ОСОБА_44
46) ОСОБА_45
47) ОСОБА_46
48) ОСОБА_47
49) ОСОБА_48
50) ОСОБА_49
51) ОСОБА_50
52) ОСОБА_51
53) ОСОБА_52
54) Служба у справах дітей виконавчого органу Київської міської
ради (Київської міської державної адміністрації)
Про визнання права власності
Представники:
Від позивача Сидорчук О.М.
Від відповідача-1 ОСОБА_53
Від відповідача-2 не з'явилися
Від відповідача-3 ОСОБА_54
Від відповідача-4 не з'явилися
Від третьої особи-1 не з'явилися
Від третьої особи-2 ОСОБА_1
Від третьої особи-3 не з'явилися
Від третьої особи-4 не з'явилися
Від третьої особи-5 не з'явилися
Від третьої особи-6 ОСОБА_5
Від третьої особи -7: ОСОБА_6
Від третьої особи -8: ОСОБА_7
Від третьої особи -9: не з'явилися
Від третьої особи -10: не з'явилися
Від третьої особи -11: ОСОБА_10
Від третьої особи -12: ОСОБА_11
Від третьої особи- 13: не з'явилися
Від третьої особи -14: не з'явилися
Від третьої особи -15: не з'явилися
Від третьої особи -16: ОСОБА_15
Від третьої особи -17: ОСОБА_16
Від третьої особи-18: не з'явилися
Від третьої особи-19: ОСОБА_18
Від третьої особи-20: ОСОБА_19, ОСОБА_54
Від третьої особи-21: ОСОБА_54
Від третьої особи-22: не з'явилися
Від третьої особи-23: не з'явилися
Від третьої особи-24: не з'явилися
Від третьої особи-25: не з'явилися
Від третьої особи-26: ОСОБА_54
Від третьої особи-27: не з'явилися
Від третьої особи-28: не з'явилися
Від третьої особи-29: не з'явилися
Від третьої особи-30: ОСОБА_29
Від третьої особи-31: не з'явилися
Від третьої особи-32: не з'явилися
Від третьої особи-33: не з'явилися
Від третьої особи-34: не з'явилися
Від третьої особи-35: не з'явилися
Від третьої особи-36: не з'явилися
Від третьої особи-37: ОСОБА_36
Від третьої особи-38: ОСОБА_37
Від третьої особи-39: не з'явилися
Від третьої особи-40: ОСОБА_39
Від третьої особи-41: ОСОБА_40
Від третьої особи-42: не з'явилися
Від третьої особи-43: не з'явилися
Від третьої особи-44: ОСОБА_43
Від третьої особи-45: ОСОБА_44
Від третьої особи-46: не з'явилися
Від третьої особи-47: не з'явилися
Від третьої особи-48: ОСОБА_47
Від третьої особи-49: ОСОБА_48, ОСОБА_54
Від третьої особи-50: ОСОБА_49
Від третьої особи-51: ОСОБА_50
Від третьої особи-52: ОСОБА_51
Від третьої особи-53: не з'явилися
Від третьої особи-54: не з'явилися
У березні 2009 р. Закрите акціонерне товариство "АБС-УКР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просило визнати за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна -будинок (приміщення літера "А"), загальною площею 3 722,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва та про зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна -будинок (приміщення літера «А»), загальною прощею 3722,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва за Закритим акціонерним товариством «АБС-УКР».
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний об'єкт нерухомості належить позивачу на підставі рішення Київської міської ради № 1068/2478 від 28.12.2004. В результаті повної сплати позивачем вартості нерухомого майна був виданий Акт приймання-передачі будівлі гуртожитку на АДРЕСА_1 з комунальної власності у власність позивача. Проте, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" за дорученням відповідача -1, у відповідь на звернення позивача про видачу свідоцтва про право власності, повідомило, що Головне управління житлового забезпечення не проводить оформлення свідоцтв про право власності на гуртожитки. Також, звернення позивача до відповідача-2 з проханням зареєструвати перехід права власності на будівлю гуртожитку залишене Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" без відповіді.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2009 р. (суддя Смірнова Ю.М.), залишеним без змін постоновою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2010 р. (колегія суддів: Корсак В.А. -головуючий, Авдеєв П.В., Коршун Н.М.), в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2010 р. у справі № 11/369 (колегія суддів: Є. Першиков -головуючий, Т. Данилов, Г. Кравчук) касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "АБС-УКР" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2010 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2009 р. у справі № 11/369 скасовано, а справу № 11/369 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 р. справу № 11/369 було передано на новий розгляд судді Гумезі О.В.
Ухвалою суду від 28.09.2010 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 11/369 прийнято до провадження судді Гумеги О.В., присвоєно їй № 11/369-39/228, розгляд справи призначено на 01.11.2010 р. о 15:00 год.
В постанові Вищого господарського суду України від 16.09.2010р. у справі № 11/369 зазначено що судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи є умовою передачі у власність позивачу будівлі спірного гуртожитку відселення всіх мешканців гуртожитку, чи відселення всіх мешканців гуртожитку є передумовою для надання згоди для знесення цього гуртожитку; не досліджено та не надано правової оцінки Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 05.09.2005 року № 294 «Про затвердження висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки -майна гуртожитку, розташованого по вул. М. Пимоменка, 19-21, за якими ЗАТ «АБС-УКР» було сплачено 5 046 164,40 грн. Також, не знайшла свого відображення в судових рішеннях та обставина, що після повної сплати ЗАТ «АБС-УКР» вартості нерухомого майна 26.12.2005 року було підписано Акт приймання-передачі гуртожитку АДРЕСА_1 з комунальної власності територіальної громади м. Києва у власність Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР».
Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Новий розгляд справи проводився Господарським судом міста Києва з врахуванням вищенаведених обставин.
29.09.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Судом заяву задоволено.
29.10.2010 р. третя особа-2 через відділ діловодства суду подала додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду, якими просить суд розглядати справу за відсутності представника третьої особи-2.
01.11.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав повідомлення на виконання вимог ухвали суду.
01.11.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав письмові пояснення.
01.11.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача-3 Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Клопотання позивача судом задоволено.
01.11.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав повідомлення, що позивач не заперечує проти розгляду справи у відкритому судовому засіданні.
01.11.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав статутні документи позивача.
01.11.2010 р. третя особа-1 через відділ діловодства суду подала додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду, якими просить суд розглядати справу за відсутності представника третьої особи-1.
01.11.2010 р. треті особи через відділ діловодства суду подали клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 01.11.2010 р., на підставі ст. ст. 24, 25, 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 22.11.2010 р. о 14:00 год., замінено позивача по справі - Закрите акціонерне товариство “АБС-УКР” його правонаступником -Приватним акціонерним товариством “АБС-УКР” та залучено до участі у справі в якості відповідача-3 - Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
04.11.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом клопотання задоволено.
15.11.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав докази відправлення позовної заяви з додатками відповідачу-3.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.11.2010 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.11.2010 р., подав уточнення позовних вимог та зазначив, що вимога про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна (гуртожиток, приміщення літера «А»), площею 3722,3 кв. м. пред'являється до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідача -3). Вимога про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна майна (гуртожиток, приміщення літера «А»), площею 3722,3 кв. м. звернута до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності та об'єкти нерухомого майна»(відповідача- 2).
Відповідно до 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позрвних вимог.
Фактично в поданій суду 22.11.2010 року заяві позивач, відповідно до ст. 54 ГПК України, визначив зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За таких обставин, суд розглядає справу № 11/369-39/228 з урахування поданої представником позивача 22.11.2010 р. заяви про уточнення позовних вимог.
Представник третіх осіб в судовому засіданні, призначеному на 22.11.2010 р., звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи орган опіки та піклування Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради). Клопотання третьої особи судом відхилено, оскільки третьою особою не надано суду доказів, що рішення по справі може вплинути на права та обов"язки органів опіки та піклування Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради).
Представник третіх осіб в судовому засіданні, призначеному на 22.11.2010 р., звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі представників всіх сімей, що мешкають у гуртожитку. Клопотання судом відхилено, як необгрунтоване, оскільки в клопотанні не зазначено, які саме особи мають бути залучені до участі у справі.
Представник відповідача-3 в судовому засіданні, призначеному на 22.11.2010 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення до участі у справі в якості відповідача-4 - Київську міську раду. Клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 22.11.2010 р., на підставі ст. ст. 24, 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 13.12.2010 р. о 14:00 год. та залучено до участі у справі в якості відповідача-4 Київську міську раду.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли заяви мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 про залучення їх до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
26.11.2001 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду.
13.12.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено.
13.12.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу-4.
Представник третіх осіб в судовому засіданні, призначеному на 13.12.2010 р., звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи орган опіки та піклування Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року залучено до участі у справі мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Службу у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 3-а).
Розгляд справи відкладено на 17.01.11 року о 14:00.
05.01.11 року ОСОБА_55 через відділ діловодства звернувся до суду з заявою про визнання третьою особою.
14.01.11 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва третя особа 1 надала суду доповнення до пояснень.
Представники відповідача 2 та відповідача 4 в судове засідання, призначене на 17.01.2011 р., не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 ) ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 11/369-39/228 від 13.12.2010 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було направлено відповідачу 2 та відповідачу 4 за адресою, вказаною у позовній заяві.
Направлення вказаної ухвали суду відповідачу 2 та відповідачу 4 підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці цієї ухвали, а її отримання відповідачами повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103012191310 та № 0104401364218 відповідно.
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи№ 11/369-39/228 відповідач 2 та відповідач 4 були повідомлені своєчасно та належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідачів 2 та 4 в судовому засіданні 17.01.2011 р. від останніх до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез”явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.01.2011 р. та за відсутністю відповідачів 2 та 4, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
В судовому засіданні, призначеному на 17.01.11 року, представник третіх осіб звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача оригіналів документів, а саме: акту прийому-передачі гуртожитку у власність Закритому акціонерному товариству «АБС-УКР»та оригіналу Розпорядження про затвердження зазначеного акту. Клопотання третьої особи судом задоволено.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 17.01.11. року надав для огляду оригінали вказаних документів.
В судовому засіданні, призначеному на 17.01.11 року представник третіх осіб звернувся до суду з клопотанням про витребування у відповідача 3 посадової інструкції Заступника голови Київської міської державної адміністрації - начальника Головного управління комунальної власності територіальної громади міста Києва станом на 26.12.2005 року, витребування у відповідача 2 оригіналу інвентаризаційної справи на будівлю спірного гуртожитку. Клопотання представника третіх осіб судом відхилено як необґрунтоване та таке, що не відповідає приписам ст. 38 ГПК України.
В судовому засіданні, призначеному на 17.01.11 року, представник третіх осіб звернувся до суду з клопотанням про виклик в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який надав висновок експертного лінгвістичного дослідження № 1110 від 19.02.2010 року.
Клопотання представника третіх осіб судом відхилено, оскільки в процесі розгляду справи суд не прийшов до висновку, що для з'ясування змісту рішень Київської міської ради необхідні спеціальні знання та є підстави для призначення і проведення судової експертизи.
Висновок № 1110 експертного лінгвістичного дослідження від 19.02.2010 року, наявний в матеріалах справи, складений за заявою директора позивача, а тому суд не вбачає за необхідне викликати в судове засідання експерта.
В судовому засіданні, призначеному на 17.01.11 року судом розглянута заява ОСОБА_55 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи. Вказана заява судом відхилена, оскільки ОСОБА_55 не надав суду доказів проживання в спірному гуртожитку.
17.01.11. року позивач через відділ діловодства Господарського суду міста Києва звернувся до суду з клопотаннями про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.
В судовому засіданні, призначеному на 17.01.11 року, позивач позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням поданої 22.11.2010 р. заяви про уточнення позовних вимог.
В судовому засіданні, призначеному на 17.01.11 року, відповідач 1 звернувся до суду з клопотанням про залучення додаткових доказів до матеріалів справи. Клопотання відповідача судом задоволено.
Відповідач 1 проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що до компетенції відповідача 1 не віднесено оформлення свідоцтв про право власності на гуртожитки, позивачем не дотримано умови щодо відселення всіх мешканців гуртожитку за кошти позивача. Відповідач 1 вказує, що на момент розгляду спору мешканці гуртожитку АДРЕСА_1 проживають в гуртожитку, іншу житлову площу у власність їм не надано, за таких обставин, відповідач 1 вважає, що визнання права власності позивача на вищезазначений гуртожиток є неможливим. Відповідач 1 надав суду в суду письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи.
Відповідач 3 надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що до компетенції відповідача 3 не віднесені повноваження щодо оформлення права власності на такі об'єкти, як гуртожитки. Відповідач 3 зазначає, що у спорі про визнання права власності відповідачем може бути особа, яка може претендувати на таке право, а не особа, яка здійснює оформлення, тобто фактично видає документ, що посвідчує факт належності такого права -свідоцтво про право власності .
Відповідач 3 також вказує, що умовою набуття права власності позивачем на гуртожиток АДРЕСА_1 було виконання двох умов, а саме: відшкодування вартості вказаного гуртожитку та відселення мешканців за власні кошти. Невиконання однієї з вказаних умов є підставою вважати, що право власності у позивача не настало.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.01.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, третіх осіб, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статті 15 та 16 ЦК України встановлюють, що кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів.
Встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, ними можуть бути:
- визнання прав;
- примусове виконання обов'язку в натурі.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання за Закритим акціонерним товариством «АБС-УКР» права власності на об'єкт нерухомого майна- будинок (приміщення літера «А»), загальною площею 3722,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва.
У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна.
Для вирішення спору по суті суд прийшов до висновку про необхідність дослідження правових підстав виникнення у позивача права власності на об'єкт нерухомого майна- будинок (приміщення літера «А»), загальною площею 3722,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва, про визнання права власності на який і подано позов.
Зібрані у справі докази свідчать, що 02.07.2004 року Київською міською державною адміністрацією було прийнято Розпорядження № 1187 "Про надання дозволу на реконструкцію та забудову території, обмеженої вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка в Шевченківському районі", яким дозволено підприємству "АБС-УКР" за умови виконання п. 5 цього розпорядження виступити замовником реконструкції та забудови території, обмеженої вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка.
В п.5, п.п. 5.5. Розпорядження від 02.07.2004 року № 1187 позивача зобов'язано відселити за рахунок власних та залучених коштів мешканців гуртожитку АДРЕСА_1, що перебувають на квартобліку, забезпечивши їх житлом за встановленими нормами.
Рішенням Київської міської ради № 1088/2498 від 28.12.2004 (п. 4) передано Закритому акціонерному товариству "АБС-УКР", за умови виконання п. 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельні ділянки загальною площею 2,38 га для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та підземним паркінгом в кварталі, обмеженому вулицями Глибочицькою, Студентською та Миколи Пимоненка, зокрема вул. Глибочицька, 30 до перетину з вул. Студентською; АДРЕСА_1; вул. Миколи Пимоненка, 24, у Шевченківському районі м. Києва.
В п. 5, п.п. 5.5. Рішення Київської міської ради № 1088/2498 від 28.12.2004 року зазначено, що позивачу майново-правові питання необхідно вирішувати в установленому порядку з урахуванням умов, викладених у Розпорядженні Київської міської державної адміністрації від 02.07.2004 року № 1187, а отже з дотриманням умови про відселення за рахунок власних та залучених коштів мешканців гуртожитку АДРЕСА_1, що перебувають на квартобліку, забезпечивши їх житлом за встановленими нормами.
Рішенням Київської міської ради № 1068/2478 від 28.12.2004 року надано згоду Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву на прийняття з державної до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитку АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва, що перебуває на балансі АТВТ "Славутич" та не увійшов до його статутного фонду у процесі приватизації.
В п. 2 Рішення Київської міської ради № 1068/2478 від 28.12.2004 року зазначено, що після набуття права комунальної власності на гуртожиток АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва вирішено передати його у власність Закритому акціонерному товариству «АБС-УКР»та надати згоду на знесення цього гуртожитку, за умови відшкодування територіальній громаді міста його вартості, визначеної експертним шляхом, та за умови відселення мешканців за кошти Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР».
Аналіз наведених рішень Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації свідчить про можливість передачі позивачу у власність спірного гуртожитку після виконання певних встановлених умов, зокрема, після відселення мешканців спірного гуртожитку за кошти Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР».
Наказом від 05.09.2005 року № 294 Головного управляння комунальної власності міста Києва затверджено висновок про ринкову вартість майна - гуртожитку, станом на 31.07.2005 року в сумі 4205137,0 грн., крім того ПДВ 841027,40 грн.
Зібрані у справі докази свідчать, що платіжними дорученнями № 160 від 06.12.2005 року та № 1973 від 23.12.2005 року позивач здійснив оплату за спірний гуртожиток відповідно до рішення Київської міської ради від 28.12.2004 року № 1068/2478.
26.12.2005 Головним управлінням комунальної власності міста Києва було передано, а позивачем прийнято приміщення гуртожитку загальною площею 3 594,4 кв.м. АДРЕСА_1 за Актом приймання-передачі гуртожитку, зазначений акт затверджено Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1280.
На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 16.09.2010р. у справі № 11/369, судом встановлено, що позивач виконав обов'язок по здійсненню відшкодування територіальній громаді міста Києва вартості спірного гуртожитку. Однак судом встановлено, що сплата такого відшкодування була не єдиною умовою для передачі спірного гуртожитку у власність позивачу.
Акт приймання-передачі гуртожитку АДРЕСА_1 з комунальної власності територіальної громади м. Києва у власність Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР»не відповідає Розпорядженню Київської міської державної адміністрації від 02.07.2004 року № 1187 з врахуванням Розпорядження КМДА від 14.09.2004 року № 1723; Рішенню Київської міської Ради від 28.12.2004 року № 1088/2498; Рішенню Київради від 28.12.2004 року № 1068/2478, оскільки відсутні докази відселення мешканців спірного гуртожитку, на момент підписання 26.12.2005 року зазначеного акту.
22.03.2007 року між позивачем та Шевченківською у місті Києві державною адміністрацією укладено Договір № 04/07 (надалі -Договір) на виконання Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.07.2004 року № 1187 з врахуванням Розпорядження КМДА від 14.09.2004 року № 1723; Рішення Київської міської Ради від 28.12.2004 року № 1088/2498; Рішення Київради від 28.12.2004 року № 1068/2478, відповідно до п. 1.2. якого позивач зобов'язувався придбати за власні або залучені кошти квартири в м. Києві та передати їх Шевченківській у місті Києві державній адміністрації з метою надання цих квартир мешканцям та родинам, що проживають в гуртожитку по вул. Пимоменко, 19-21. Перелік таких мешканців наведено у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Умовами Договору встановлювалося, що квартири, які передаються позивачем третій особі 1 є приміщеннями, розташованими виключно в будинках, введених в експлуатацію відповідно до встановленої процедури ( п. 2.2. Договору). Адміністрація (третя особа 1) здійснює передачу квартир мешканцям будинків шляхом оформлення ордеру на вселення мешканців гуртожитку до квартир та акту приймання-передачі квартир із зазначенням терміну на виселення мешканців із гуртожитку у 14 календарних днів після отримання ордеру на квартиру (п. 2.4. Договору).
Зібрані у справі докази свідчать, що Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 11.08.2008 року частині мешканців спірного гуртожитку була надана житлова проща.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи по суті не відселеною залишилась частина мешканців гуртожитку.
Зібрані у справі докази свідчать, що 21.03.2007 року між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Національна будівельна компанія»укладено договір № 1/03/07 про участь у будівництві об'єкту нерухомості (квартири).Умовами зазначеного договору ( п. 2.7.) передбачено, що після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію позивач здійснює оформлення права власності на зазначені квартири.
Оцінивши наданий договір та додатки до нього в сукупності, суд прийшов до висновку що укладення позивачем договору № 01/03/07 від 21.03.2007 року не може свідчити про виконання умов Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.07.2004 року № 1187 з врахуванням Розпорядження КМДА від 14.09.2004 року № 1723; Рішення Київської міської Ради від 28.12.2004 року № 1088/2498; Рішення Київради від 28.12.2004 року № 1068/2478, відповідно до п. 1.2. в частині дотримання умов про відселення мешканців гуртожитку по вул. Пимоменко, 19-21.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.07.2004 року № 1187 з врахуванням Розпорядження КМДА від 14.09.2004 року № 1723; Рішення Київської міської Ради від 28.12.2004 року № 1088/2498; Рішення Київради від 28.12.2004 року № 1068/2478 передбачають можливість передачі спірного гуртожитку у власність позивачу за умови виконання покладених на позивача зобов'язань, зокрема, за умови відселення мешканців спірного гуртожитку за кошти Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР».
На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 16.09.2010р. у справі № 11/369, судом з'ясовано, що однією з умов передачі у власність позивачу будівлі спірного гуртожитку є саме відселення всіх мешканців гуртожитку.
Оскільки позивач не виконав умови, за яких майно гуртожитку може бути передано йому у власність, а саме не відселив мешканців спірного гуртожитку за кошти Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР», відсутні підстави вважати, що позивач набув право власності на спірний гуртожиток.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оцінивши всі зібрані докази в сукупності суд прийшов до висновку, що позивач може набути право власності на спірний гуртожиток лише після виконання всіх умов встановлених Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.07.2004 року № 1187 з врахуванням Розпорядження КМДА від 14.09.2004 року № 1723; Рішення Київської міської Ради від 28.12.2004 року № 1088/2498; Рішення Київради від 28.12.2004 року № 1068/2478 і зокрема, після виконання умови про відселення мешканців спірного гуртожитку за кошти Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР».
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Судом встановлено, що позивач не набув право власності на спірний гуртожиток, розташований в м. Києві по АДРЕСА_1, а тому у позивача відсутні підстави для захисту права власності.
За таких обставин, вимога позивача про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна -будинок (приміщення літера "А"), загальною площею 3 722,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Зібрані у справі докази свідчать, що Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” було здійснено технічну інвентаризацію об'єкта нерухомості та виготовлено матеріали технічної інвентаризації - технічний паспорт на спірний об'єкт.
03.03.2009 позивач звернувся до Головного управління комунальної власності (відповідач -3) міста Києва з листом № 74 від 24.02.2009 про видачу свідоцтва на право власності на будівлю гуртожитку АДРЕСА_1.
У відповідь на вказане звернення, Головне управління комунальної власності міста Києва листом № 042/13/1-2331 повідомило, що відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 Головне управління здійснює оформлення права власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду. Оскільки об'єктом, про який йдеться, є гуртожиток, у Головного управління відсутні підстави для розгляду порушеного питання по суті.
Позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 107 від 23.03.2009 про видачу свідоцтва на право власності на будівлю гуртожитку АДРЕСА_1.
Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" за дорученням відповідача-1, у відповідь на вказане звернення позивача, листом № 110/916-430 від 13.04.2009 повідомило, що відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, гуртожитки не входять до переліку об'єктів, на які проводиться оформлення свідоцтв про право власності.
Також 28.04.2009 позивач звернувся листом № 137 від 24.04.2009 до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (відповідач -2) про реєстрацію права власності Закритого акціонерного товариства "АБС-УКР" на гуртожиток АДРЕСА_1.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.11.2010 р., подав уточнення позовних вимог та зазначив, що вимога про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна (гуртожиток, приміщення літера «А»), площею 3722,3 кв. м. пред'являється до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідача- 3). Вимога про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна майна (гуртожиток, приміщення літера «А»), площею 3722,3 кв. м. звернута до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності та об'єкти нерухомого майна»(відповідача -2).
Судом встановлено що Головне управління комунальної власності м. Києва діє відповідно до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого рішенням Київради від 10.07.2003 року №584/744. Пунктом 28 зазначеного положення передбачено, що відповідач 3 здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності. Оформлення права власності на об'єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється відповідачем 3 відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київською мяською державною адміністрацією) від 27.10.2009 року № 127.
Відповідно до п.п. 4.1-4.1.12. зазначеного положення, відповідач 3 здійснює оформлення права власності на об'єкти нежитлового фонду і не має повноважень щодо оформлення права власності на такі об'єкти, як гуртожитки. Саме на цій підставі відповідач 3 відмовив позивачу в оформленні права власності на спірний гуртожиток.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відмова відповідача 3 вчиняти дії у спосіб що не передбачений чинним законодавством не може розглядатися як оспорювання або невизнання права власності позивача.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів. Позивач не довів суду порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача-3.
Позивачем також заявлена позовна вимога про зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (відповідача -2) зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна - будинок(приміщення літера «А»), загальною прощею 3722,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва за Закритим акціонерним товариством «АБС-УКР».
Згідно з ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Із змісту положень ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України вбачається, що державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно із ст. 4 Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»рішення суду про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна (ст. 19 Закону).
Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності позивача на спірний гуртожиток, позовна вимога про про зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (відповідача 2) зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна -будинок (приміщення літера «А»), загальною прощею 3722,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва за Закритим акціонерним товариством «АБС-УКР» задоволенню не підлягає.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи не прийняті до уваги у зв'язку з неналежністю наступні документи, подані позивачем в якості доказів, а саме: довідка про надходження та витрачання коштів по гуртожитку на вул. Пимоненка 19-21за період з 01.01.2006 року по 30.09.2010 року; Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 8/63 від 11.11.2010 року.
Вказані вище документи не являються належними доказами по справі з огляду на наступне.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Вищевказані документи не можуть являтися належними доказами по справі та не мають суттєвого значення для вирішення спору, оскільки:
не стосуються предмету спору ні за своїм змістом, ні за суб'єктним складом;
не підтверджують і не спростовують існування юридичних фактів, що мають відношення до справи;
не пов'язані з обставинами (фактами), які повинні бути встановлені для вирішення справи.
Залучений до матеріалів справи Висновок експертного лінгвістичного дослідження № 1110 від 19.02.2010 року, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд не приймає в якості належного доказу з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
В процесі розгляду справи суд не прийшов до висновку, що для з'ясування змісту рішень Київської міської ради необхідні спеціальні знання та є підстави для призначення і проведення судової експертизи.
Висновок № 1110 експертного лінгвістичного дослідження від 19.02.2010 року був складений за заявою директора позивача, для дослідження експерту була надана копія рішення Київської міської ради від 28.12.2004 року № 1068/2478 на одному аркуші, в той час коли зазначене рішення викладене на двох сторінках (т. 1, а. с. 120), питання передачі позивачу у власність спірного гуртожитку врегульовувалося не лише рішенням Київської міської ради від 28.12.2004 року № 1068/2478.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, при відмові в позові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів.
Позивач з позовною вимогою про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна (гуртожиток, приміщення літера «А»), площею 3722,3 кв. м. звернувся до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідача-3), а з позовною вимогою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна майна (гуртожиток, приміщення літера «А»), площею 3722,3 кв. м. звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності та об'єкти нерухомого майна»(відповідача-2). За таких обставин суд встановив, що у позивача відсутні позовні вимоги до Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації»(відповідач 1) та до Київської міської ради (відповідач 4).
Оскільки предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а з матеріалів справи фактично вбачається відсутність будь-яких матеріально-правових вимог позивача до відповідача - 1 та відповідача -4, суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження у справі до відповідача -1 та відповідача -4 на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, п.1-1 ч. 1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Припинити провадження у справі до Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації»та Київської міської ради у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного рішення: 20.01.2011 р.