ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/53117.01.11
За позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпериклаз»
про стягнення 36552,05 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» Подалюка Т.О. (за дов.)
від прокуратури міста Києва Лиховид О.С.
від інших учасників процесу не з'явились
До господарського суду міста Києва звернувся з позовом Ніжинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпериклаз»про стягнення з останнього 36552,05 грн. боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за природний газ, поставлений за договором поставки № 284КП від 01.04.2010 р..
Ухвалою суду від 23.11.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/531 та призначено розгляд на 06.12.2010 р..
Відповідач у наданому суду відзиві просив позов залишити без розгляду, оскільки спірні правовідносини не пов'язані із захистом інтересів держави.
Відповідач в судове засідання представників не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
01.04.2010 р. між закритим акціонерним товариством «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»(постачальником), від імені якого на підставі договору доручення діяло відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпериклаз»(замовником) було укладено договір поставки природного газу № 284КП (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати покупцю у 2010 році а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ.
В силу п. 2.8 Договору обсяги та фактична ціна природного газу зазначаються у акті приймання передачі газу виходячи з цін, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 11.06.2005 р., з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 359 від 14.04.2009 р..
Згідно з п. 5.1.1. договору остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.
У квітні 2010 р. постачальник протранспортував, а покупець прийняв 37,144 куб.м природного газу.
Вартість газу склала 2616,74 грн. за 1000 куб.м., а всього 97196,12 грн..
Покупець отриманий природний газ оплатив частково на суму 60644,07 грн..
Таким чином, заборгованість покупця становить 36552,05 грн..
Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 36552,05 грн. відповідачем не сплачена.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність замовника для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності боргу у відповідача в сумі 36552,05 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
В той же час, як зазначено вище, Договір укладено відкритим акціонерним товариством відповідальністю по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» від імені закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»на підстав договору доручення.
Договір доручення № 12-Др-10 було укладено 24.03.2010 р. між закритим акціонерним товариством «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»та відкритим акціонерним товариством відповідальністю по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», предметом якого є зобов'язання останнього від імені та рахунок закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»здійснити пошук споживачів природного газу та укласти з ними договори постачання природного газу.
Згідно зі ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).
Правочин, вчинений представником. Створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, які він представляє (ст. 239 ЦК України).
Доручення разом з іншими підставами, встановленими цивільним законодавством, породжує відносини представництва, сутність яких полягає в тому, що одна особа представляє і правовідношенні інтереси іншої особи, набуваючи для неї права і обов'язки, розширюючи межі її юридичних дій. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ч. 1 ст. 1000 ЦК Україна).
Отже, стороною за Договором в даному випадку є закрите акціонерне товариство «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», права якого порушені відповідачем невиконанням своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», які не стороною за Договором.
Таким чином, діями відповідача не порушені інтереси позивачів, у зв'язку з чим підстави для задоволення даного позову відсутні.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Прокурором не доведено порушення прав позивачів діями відповідачів, тому позовні вимоги належним чином не обґрунтовані та документально не доведені.
Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 21.01.2011 р.