23 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/3174/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомився з матеріалами позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, та
ОСОБА_1 18.03.2026 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у підготовці і наданні до ГУПФ України в Полтавській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, 18.06.2025 та 01.01.2026 для перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024, 18.06.2025 та 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2024, 01.07.2025 та 01.02.2026.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Як визначено частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 18.12.2025 у справі №580/2749/25 розглянув питання визначення розміру судового збору у разі звернення до суду з позовом про видачу довідок про розмір грошового забезпечення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки та зазначив, що довідка про розмір грошового забезпечення є самостійним документом, який видається органом, з якого особу було звільнено із служби, для проведення перерахунку пенсії, та в якій зазначаються складові грошового забезпечення військовослужбовця (посадовий оклад та інші), зі зміною яких проводиться перерахунок пенсії.
Враховуючи щорічну зміну правового регулювання в питаннях грошового забезпечення військовослужбовців розміру та його складових, наявні підстави вважати, що фактичні та юридичні підстави, які породжують право особи на звернення до суду за отриманням довідки про розмір грошового забезпечення за кожний календарний рік, є диференційованими.
Як наслідок, Верховний Суд у вищезгаданій постанові вважав, що видача довідок за окремий календарний рік є самостійним юридичним обов'язком уповноваженого органу, оскільки його реалізація потребує проведення окремого перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця за кожний бюджетний рік з урахуванням зміни складових грошового забезпечення у відповідному році та оформлення у вигляді окремого документа відповідно. Позовна вимога про зобов'язання підготувати довідки про розмір грошового забезпечення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки не є однією позовною вимогою в розумінні Закону України "Про судовий збір" для визначення розміру сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки: зміст зобов'язання полягає у підготовці й наданні довідок окремо з кожної нормативної підстави (зокрема у період 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 років); кожна довідка є окремим індивідуальним актом, що має власний зміст, та яка виражена в індивідуальній формі, та є у подальшому, зокрема, для органів Пенсійного фонду України, окремою підставою для здійснення перерахунку пенсії за відповідний період, а тому зобов'язання органу її видати за певний період є самостійним способом захисту прав позивача, що дає змогу стверджувати про подільність предмету позову.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як визначено частиною першою статті 4 названого Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява ОСОБА_1 містить три позовні вимоги немайнового характеру щодо складення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, 18.06.2025 та 01.01.2026.
Таким чином, за подання цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3993,60 грн (3328,00 грн х 0,4 х 3).
Однак позивач не додав до позовної заяви доказ сплати судового збору.
Натомість прохальна частина позовної заяви містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у цій справі.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду, зокрема, звільнити позивача від сплати судового збору чи відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з цим, законодавцем визначено, що підставою для ухвалення судом відповідного рішення є незадовільний майновий стан сторони. Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір за звернення до суду. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для задоволення його клопотання.
Окрім того, у позовній заяві не зазначено з якої саме підстави (відповідно до пункту 1 чи пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір") позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Слід зазначити, що надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з позовною заявою, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору у розмірі 3993,60 грн за реквізитами: 22030101, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, рахунок отримувача: UA588999980313101206084016712, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або клопотання про звільнення (відстрочення) сплати судового збору з обґрунтуванням підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" з посиланням на відповідні докази.
Керуючись статтями 133, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж семи днів з дня повідомлення про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Олександр КУКОБА