ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/52518.01.11
За позовом Державного підприємства «Центральна станція зв'язку»Державної адміністрації залізничного транспорту України
до Військової частини А 0351
про стягнення 59 337,40 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Шумайко Н.В.- за довіреністю №ЦСЗ-815 від 08.12.10.
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 18.01.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну і резолютивну частини рішення.
обставини справи:
На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Центральна станція зв'язку»Державної адміністрації залізничного транспорту України до Військової частини А 0351 про стягнення 59 337,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за установку та вартість послуг, що надаються відповідно до договорів про надання телекомунікаційних послуг № 98/09 від 06.04.09р. та № 98/10 від 22.09.2010р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 59 337,40 грн, з них 33 993,36 грн - сума основного боргу, 22 442,26 грн - пеня, 184,48 грн - 3% річних, 337,77 грн - інфляційні збитки, 2 379,53 грн - штраф за прострочення виконання зобов'язань.
Ухвалою суду від 22.11.10 порушено провадження у справі №40/525 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.12.10.
Ухвалою суду від 14.12.10 відкладено розгляд справи на 18.01.11 у зв'язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у Позивача.
У судове засідання, призначене на 18.01.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання вдруге не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представників позивача та третьої особи, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
06.04.09 р. між Державним підприємством «Центральна станція зв'язку»Державної адміністрації залізничного транспорту України (Підприємство), Центральним управлінням військових сполучень Збройних сил України (Споживач) та Військовою частиною А 0351 (Платник) було укладено договір №98/09 про надання телекомунікаційних послуг від 06.04.09 р. (Договір №98/09 від 06.04.09 р.).
Пунктом 1.1 та п.1.2 Договору №98/09 від 06.04.09 р. встановлено, що Підприємство надає Споживачу телекомунікаційні послуги за номерами телефонів, що наведені у додатку №1 до Договору, а Платник сплачує вартість послуг, які надаються. Загальна сума Договору в межах кошторисних призначень складає 24 000 грн.
Відповідно до п. 7.1 Договору №98/09 від 06.04.09 р. даний Договір дії до 31.12.09 р.
22.09.10 р. між Державним підприємством «Центральна станція зв'язку»Державної адміністрації залізничного транспорту України (Підприємство) та Військовою частиною А 0351 (Платник) було укладено договір №98/10 на користування місцевим телефонним зв'язком та надання послуг від 22.09.10 р. (Договір №98/10 від 22.09.10 р.).
Пунктом 1.1 та п.1.2 Договору №98/10 від 22.09.10 р. встановлено, що Підприємство забезпечує підключення кінцевого пристрою Платника до телефонної мережі ЦСЗ, який має сертифікат відповідності Державного комітету зв'язку та інформатизації України, за адресою 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд.15, надає Платнику в користування номер(и) телефону(ів), та послуги, що наведені у Додатку №1, що додається до Договору №98/10, а також прийом та обробку термінових телеграм , а Платник сплачує вартість робіт за установку (якщо установка вже здійснена, тоді у п.2.1.1 та п.2.2.1 терміни прокреслюють) та вартість послуг, які надаються. Загальна орієнтована сума Договору складає 55 000 грн.
Відповідно до п.7.1 Договору №98/10 від 22.09.10 р. даний Договір набирає чинності з 01.01.10 і діє до 31.12.10 р.
Згідно з п. 2.1 та п.2.2 Договору №98/09 від 06.04.09 р. та Договору №98/10 від 22.09.10 р. Підприємство зобов'язується забезпечити безперебійне та якісне надання послуг телефонного зв'язку та вживати заходи по усуненню пошкодження відповідно до діючих норм, в свою чергу Платник зобов'язується сплатити вартість наданих послуг відповідно до п.3 Договору, прийняти надані послуги у зазначений строк по Акту виконаних робіт та своєчасно вносити абонентну плату та плату за надані послуги.
Відповідно до п.3.1 Договору №98/09 від 06.04.09 р. та Договору №98/10 від 22.09.10 р. плата за користування телефонною мережею включає абонентну плату, похвилинну плату, якщо вона передбачена, та плату за послуги, які надаються.
Абонентна плата, похвилинна плата, якщо вона передбачена, плата за послуги, а також за телеграми встановлена на підставі діючих Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги.
Про зміну тарифів Підприємство повідомляє додатково в засобах масової інформації, автоматизованою службою оповіщення, або письмово за адресою Платника (п.3.2 Договору №98/09 від 06.04.09 р. та Договору №98/10 від 22.09.10 р.).
Згідно з п.3.6 Договору №98/09 від 06.04.09 р. та Договору №98/10 від 22.09.10 р. одержаний рахунок оплачується Платником в десятиденний термін, але не пізніше 20 числа наступного місяця після повного розрахункового періоду. Підприємство зобов'язується забезпечити передачу міжміського та міжнародного трафіку Платнику на автоматичну міжміську станцію оператора міжміського зв'язку, а Платник зобов'язується в 10-ти денний термін з дня отримання рахунку сплачувати за ці послуги електрозв'язку на розрахунковий рахунок ВАТ «Укртелеком».
Пунктом 3.7. Договору №98/09 від 06.04.09 р. та Договору №98/10 від 22.09.10 р. встановлено, що припинення надання послуг та розрив даного Договору не звільняє Платника від оплати заборгованості, яку Підприємство має право стягувати в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором №98/09 від 06.04.09 р. та Договором №98/10 від 22.09.10 р., а саме, забезпечив безперебійне та якісне надання послуг телефонного зв'язку.
Однак, відповідач в порушення умов договору, взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг належним чином не виконував, в результаті чого, станом на 01.11.10 згідно розрахунку позивача та акту №98 звірки взаємних розрахунків, що підписаний сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору № 98/09 від 06.04.09 р. та Договору №98/10 від 22.09.10 р. складала 33 993,36 грн.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України). Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договором № 98/09 від 06.04.09 р. та Договором №98/10 від 22.09.10 р., а відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за надані послуги.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 33 993,36 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п.4.2.1 Договору №98/09 від 06.04.09 р. та Договору №98/10 від 22.09.10 р. у разі затримки оплати за надані послуги зв'язку понад встановлений термін (починаючи з 21 числа наступного місяця після розрахункового періоду) Платник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості несплачених послуг за кожну добу затримки.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (ст. 3 Закону).
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обмежень, встановлених ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 4.2.1 Договору №98/09 від 06.04.09 р. та Договору №98/10 від 22.09.10 р., за розрахунками суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 049,47 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .
Враховуючи викладене, згідно з розрахунком позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 184,48 грн та інфляційні збитки у розмірі 337,77 грн.
Крім того, Позивач посилаючись на ч.3 ст.231 Господарського кодексу України просить суд стягнути з Відповідача штраф за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 2 379,53 грн. Проте, суд відмовляє в задоволенні цієї позовної вимоги, оскільки в Договорі №98/09 від 06.04.09 р. та Договорі №98/10 від 22.09.10 р. не передбачено даної штрафної санкції.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Військової частини А 0351 (03168, м. Київ, Повітрофлотський пр.-т, 6, код ЄДРПОУ 09965650) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Державного підприємства «Центральна станція зв'язку»Державної адміністрації залізничного транспорту України (01030 м. Київ, Шевченківський район, вул. Чапаєва, 5, код ЄДРПОУ 21629133) 33 993 (тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн 36 коп. -основної суми заборгованості; 1 049 (одну тисячу сорок дев'ять) грн 47 коп. -пені; 184 (сто вісімдесят чотири) грн 48 коп. -3 % річних; 337 (триста тридцять сім) грн 77 коп. - інфляційних збитків; 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн 65 коп. - витрат по сплаті державного мита та 139 (сто тридцять дев'ять) 24 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 21.01.2011р.