з питань відводу судді
20 березня 2026 р. № 400/1879/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:
«визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, яке при проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2022 року згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 року в адміністративній справі № 400/6802/24, діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зобов'язання вчинити ці дії "на ПІДСТАВІ, в межах повноважень та у СПОСІБ, що передбачені Конституцією та законами України".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 24.02.2026 у Миколаївському окружному адміністративному суді головуючим суддею у справі визначено суддю Дерев'янко Л.Л.
Ухвалою від 05.03.2026 суд залишив позовну заяву без руху, встановив строк для усунення недоліків позову.
19.03.2026 позивач подав до суду заяву про відвід судді Дерев'янко Л.Л,, мотивовану тим, що дії судді щодо залишення позовної заяви без руху свідчать про те, що вона не є безсторонньою, і їй бракує неупередженості, що є обставинами , які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За результатами розгляду заяви про відвід суд зазначає таке.
Інститут відводу (самовідводу) судді є однією з процесуальних гарантій незалежності судді (суду), запобіжником упередженості судді (суду) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: неприпустимою є повторна участь судді в розгляді адміністративної справи.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Слід зазначити, що приписи статті 36 КАС України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
При цьому припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами не може бути підставою для відводу судді відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України
Окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу «a priori» не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).
Оцінюючи заявлені позивачем обставини з позиції стороннього спостерігача, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розумного сумніву в неупередженості судді, оскільки процесуальні дії щодо залишення позовної заяви без руху були зумовлені положеннями КАС України, здійснювалися в межах дискреційних повноважень суду та не містили ознак переваги або упередженого ставлення до сторін.
Проаналізувавши доводи заявника про відвід, суд дійшов висновку, що жодна з обставин, на які посилається заявник, не свідчить про порушення правил автоматизованого розподілу справи (стаття 31 КАС України ), наявність родинних, близьких чи професійних зв'язків судді зі сторонами або іншими учасниками процесу (пункт 3 частини першої статті 36 КАС України), участь судді раніше у цій справі в іншій процесуальній ролі (пункт 1 частини першої статті 36 КАС України ) чи про наявність її прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті розгляду справи (пункт 2 частини першої статті 36 КАС України).
Натомість наведені заявником аргументи стосуються виключно незгоди позивача з процесуальним рішенням судді, що не є підставою для відводу.
Відтак, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дерев'янко Л.Л. відсутні.
Згідно з положеннями частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, суд, з метою уникнення будь яких сумнівів у неупередженості судді Дерев'янко Л.Л. при розгляді справи, суд вважає за необхідне відповідно до частини 4 статті 40 КАС України передати дану справу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та буде визначений в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, для вирішення заяви про відвід.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дерев'янко Л.Л. від розгляду адміністративної справи №400/1879/26.
2. Передати адміністративну справу №400/1879/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 та ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання щодо відводу судді.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя Л.Л. Дерев'янко