про забезпечення позову
23 березня 2026 р. № 400/2935/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
прозаява про забезпечення позову,
23 березня 2026 року року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1401/14292410 від 28.01.2026 про анулювання реєстрації платника єдиного податку;
- зобов'язання Головне управління ДПС у Миколаївській області поновити реєстрацію Фізичній особі - підприємецю ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи з 31.03.2026 року та включити його до Реєстру платників єдиного податку.
Разом з позовом, представник позивача надав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1401/14292410 від 28.01.2026 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що анулювання реєстрації платника єдиного податку матиме наслідком порушення прав та законних інтересів позивача до ухвалення судового рішення по суті спору, а також створює ризик ускладнення або взагалі неможливості ефективного захисту таких прав. Таким чином, позивач просить вжити заходи забезпечення позову з метою збереження існуючого правового та фактичного становища позивача, оскільки анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку зумовлює автоматичний перехід на загальну систему оподаткування з 01.04.2026.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує наступне.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Водночас згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Наведені праві висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №300/5005/22, від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а.
При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд встановив, що предметом спору у справі №400/2935/26 є, зокрема, оскарження рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1401/14292410 від 28.01.2026 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платником єдиного податку другої групи, визначаються положеннями ПК України.
Так відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку другої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав, й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд встановив, що 28.01.2026 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято рішення №1401/14292410 від 28.01.2026 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Суд зауважує, що у випадку не вжиття тимчасових обмежувальних заходів, у разі реалізації відповідачем рішення про анулювання та пред'явлення його до виконання, позивач буде зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування.
Своєю чергою, зміна системи оподаткування призведе до того, що на позивача буде покладено додаткове навантаження у вигляді податку на додану вартість, що в свою чергу може суттєво вплинути на ведення господарської діяльності, розірвання договірних правовідносин з контрагентами, тощо.
Крім того, у податковому (звітному) році або попередніх періодах, такому платнику за такі періоди будуть нараховуватись податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку другої групи та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача,
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов'язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв'язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.10.2023 у справі № 160/11784/23.
В постанові від 13 березня 2025 року в справі № 160/23707/24 Верховним Судом зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів заявника щодо наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Тому суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку Головного управління ДПС у Миколаївській області №1401/14292410 від 28.01.2026 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 31.03.2026 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №400/2935/26.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Задовольнити заяву ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку Головного управління ДПС у Миколаївській області №1401/14292410 від 28.01.2026 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення
Суддя Віталій Станіславович Брагар