з питань закриття провадження у справі
23 березня 2026 рокусправа № 380/844/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши клопотання представника Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного ( 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32 ЄДРПОУ 08410370) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Встановив
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, у якій просить суд: визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо: встановлення для цивільного кандидата ОСОБА_1 вимог проходження вступних випробувань (фахових іспитів з військових дисциплін), не передбачених затвердженими Правилами прийому; відмови у застосуванні процедури укладення Контракту про проходження військової служби (з навчанням) та спроби заміни її на видачу рекомендаційного листа; зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: провести вступні випробування з кандидатом Мацьком Ю.А. у чіткій відповідності до п. 6.5.2 затвердженого «Інформаційного повідомлення» (Додаток C), а саме: здійснити розрахунок конкурсного балу на основі середнього балу документа про вищу освіту, оцінки з фізичної підготовки та професійно-психологічного відбору; за результатами відбору забезпечити процедуру зарахування шляхом укладення Контракту про проходження військової служби (з навчанням) курсантів, як це передбачено Розділом 3 та п. 6.1 Інформаційного повідомлення, перед направленням на базову загальновійськову підготовку.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у серпні 2025 він ініціював процес вступу до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, подавши заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання. Позивач зібрав відповідний пакет документів, пройшов спеціальні перевірки та отримав скерування на медичну комісію. У зв'язку з бюрократичними, на думку позивача, затримками, він був змушений звертатися до Міністерства оборони та до ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 сформував особову справу кандидата ОСОБА_1 та видав скерування №8578 від 17.12.2025. ВЛК та група профвідбору ТЦК визнали позивача «Придатним до вступу у ВВНЗ». 19 грудня 2025 року Відповідач штучно затягнув процес, проігнорувавши прибуття позивача, що змусило ОСОБА_1 подавати письмове звернення з проханням призначити дату вступних випробувань і звертатися до Уповноваженого ВР України з прав людини, представника Уповноваженого у Львівській області та Військового омбудсмана України. Стверджує, що протиправні дії Відповідача продовжуються, що робить судовий захист єдиним ефективним засобом поновлення прав позивача в умовах загрози невідкладної мобілізації на загальних підставах. 07.01.2026 ОСОБА_1 отримав формальний виклик від відповідача. Однак окремі положення щодо умов проведення вступних випробувань визначені у тексті відповіді, а також подальші дії посадових осіб Академії свідчать про фіктивність процедури відбору. було відмовлено у застосуванні процедури конкурсу для цивільних осіб відповідно умов вступу визначених в «Інформаційному повідомленні» на сайті НАСВ. Натомість висунуто вимогу складати «фахові вступні випробування» з військових дисциплін (тактика, стройова, вогнева, військова інженерна підготовка та ін.), які позивач, як цивільна особа, об'єктивно не вивчав. Представник Відповідача прямо зазначив, що метою виклику позивача є не вступ на навчання, а пропозиція інших варіантів служби, які передбачають мобілізацію на загальних підставах без проходження курсів фахової військової підготовки, без підписання контракту, і відповідно, подальшу мобілізацію як рядового. У листі від 07.01.2026 та усній розмові було зазначено, що навіть у разі успішного складання іспитів, з позивачем не буде укладено Контракт про проходження військової служби (з БЗВП та фаховим навчанням) перед направленням до навчального центру, як це гарантовано розділом 3 Інформаційного повідомлення. Натомість Відповідач пропонує видати непередбачений правилами «рекомендаційний лист» для проходження БЗВП. Така підміна створює умови, за яких ОСОБА_1 буде направлений до навчального центру у статусі мобілізованого без контрактних зобов'язань з боку Міноборони щодо мого подальшого навчання, що робить його правовий статус невизначеним і незахищеним. Вважає такі дії відповідача протиправними та незаконними, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду. Просив позов задовольнити.
Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі. Вважає, що на вказану справу відповідно до статей 19, 20 КАС України не поширюється юрисдикція адміністративних судів та ця справа не є справою у публічно-правових спорах. Позивач є громадянином України, військову службу не проходить, до списків особового складу Національної академії не зарахований, тобто у жодних правовідносинах з Національною академією не перебував і не перебуває. Заходи професійно-психологічного відбору, оцінки рівня фізичної підготовки та складання фахового вступного тестування для навчання на курсах професійної військової освіти базового (L-1A) та фахового (L-1B) тактичного рівня проводилися 20.01.2026 року. Для участі у відборі ОСОБА_1 необхідно було прибути до смт. Старичі, Яворівського району Львівської області та після успішного проходження всіх зазначених заходів відбору позивачу видався б рекомендаційний лист, який би слугував підставою для направлення до Національної академії для навчання на курсах професійної військової освіти базового (L-1A) та фахового (L- 1B) тактичного рівня, тобто після завершення курсу базової загальновійськової підготовки (БЗВП) в одному з навчальних центрів Збройних Сил України. Позивач не прибув 20.01.2026 року у визначене йому місце для проходження базової загальновійськової підготовки, тобто не набув права щодо зарахування на курси, а отже, відсутній предмет у публічно-правових спорах. Просив закрити провадження у справі № 380/844/26 у зв'язку що справа не належить розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Позивач подав заперечення на заяву Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, в якій вказує, що спір у вказаній справі виник на етапі прийняття на публічну службу. Відповідач виступає у цих правовідносинах як суб'єкт владних повноважень, наділений державою функціями щодо відбору та оформлення кандидатів. Зазначає, що оскаржуються саме владні управлінські рішення та дії відповідача щодо встановлення незаконних вимог для вступу. Просив у задоволенні заяви відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Суд наголошує, що Позивач є громадянином України, військову службу не проходить, процедуру вступу до навчального закладу не проходив (відповідно позивачу і не було відмовлено у зарахуванні до навчального закладу), до списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного не зарахований, тобто у жодних правовідносинах з Національною академією не перебував і не перебуває.
Суд також зазначає, що позов ОСОБА_1 подав до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, як цивільний кандидат, як цивільна особа, про що він прямо зазначає в позовній заяві.
ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що йому відмовлено у застосуванні процедури конкурсу для цивільних осіб відповідно умов вступу визначених в «Інформаційному повідомленні» на сайті НАСВ. Натомість позивачу висунуто вимогу складати «фахові вступні випробування» з військових дисциплін (тактика, стройова, вогнева, військова інженерна підготовка та ін.), які він, як цивільна особа, об'єктивно не вивчав.
ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії Національної академії щодо встановлення для цивільного кандидата ОСОБА_1 вимог проходження вступних випробувань (фахових іспитів з військових дисциплін), не передбачених затвердженими Правилами прийому.
Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу незадоволення діями відповідача щодо вступу у майбутньому ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а отже з приводу майбутньої вступної процедури до учбового закладу. У таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій. Оскільки відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору правовідносини з приводу майбутнього вступу громадян до учбового закладу, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд наголошує, що позов ОСОБА_1 не поданий до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, як курсантом Академії.
Публічно-правовий спір позивача з Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у вказаній справі відсутній.
З вищезазначених правових приписів вбачається, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, як справу адміністративної юрисдикції розуміють публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами правовідносин, у яких хоча б один з них законодавчо уповноважений приймати рішення, надсилати приписи, давати вказівки, обов'язкові до виконання іншими учасниками правовідносин.
З огляду на приписи п.1, п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.
Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу проходження в майбутньому вступних випробувань. У таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій.
Оскільки позивач не оскаржує дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, як курсант, чи особа якій відмовлено у зарахуванні до учбового закладу, а відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій та в основі цього спору виникли правовідносини з приводу переписки що вступу до учбового закладу цивільного кандидата, відповідач не відмовляв ОСОБА_1 у зарахуванні до учбового закладу, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд наголошує, що правовідносини між позивачем та Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного виникли з приводу звернення ОСОБА_1 від 25.12.2025 та відповіді відповідача на це звернення від 7.01.2026.
Суд зазначає, що позов не поданий до відповідача щодо відмови у зарахуванні до учбового закладу, о отже спір не пов'язаний з прийняттям на публічну службу.
У позові ОСОБА_1 зазначає, що 7.01.2026 він отримав формальний виклик від НАСВ. Однак окремі положення щодо умов проведення вступних випробувань визначені у тексті відповіді, а також подальші дії посадових осіб Академії свідчать про фіктивність процедури відбору.
У заяві від 25.12.2025 ОСОБА_1 просить Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного призначити йому конкретну дату та час прибуття для подачі особової справи та проходження вступних випробувань; надати контакт відповідальної особи, яка куруватиме процес його оформлення, щоб уникнути ситуації, яка склалася 19.12.2025.
Звернення ОСОБА_1 від 25.12.2025 не є його заявою про зарахування до учбового закладу.
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у відповіді від 7.01.2026 на звернення ОСОБА_1 інформувала позивача про вимоги, яким повинен відповідати кандидат для проходження курсу підготовки фахівців базового L-1A та фахового L-1B тактичного рівня та про дату проведення заходів професійно-психологічного відбору, оцінки рівня фізичної підготовки та складання фахового вступного тестування для навчання.
Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу незадоволення ОСОБА_1 відповіддю відповідача, а отже з приводу розгляду саме звернення громадян учбовим закладом. У таких відносинах відповідач ще не реалізує владних управлінських функцій. Оскільки відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору лежать правовідносини з приводу звернення громадян, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відтак, в контексті встановлених обставин справи, суд вважає, що в розглядуваному випадку немає підстав розцінювати вказані відносини, як публічно-правові, оскільки роль відповідача фактично вичерпалась через надання відповіді на звернення ОСОБА_1 , з якою позивач не погоджується. Оцінювати ж, правильність та повноту вказаної відповіді, знаходиться поза компетенцією адміністративного суду, а у таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій.
Отже, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм; які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомочність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відтак зважаючи на викладене, а також беручи до уваги суб'єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про те, що вказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на те, що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Водночас, суд роз'яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
клопотання представника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії .
Роз'яснити, що розгляд такої справи віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
СуддяБрильовський Роман Михайлович