23 березня 2026 рокуСправа №160/18266/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сидоренко Володимир Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сидоренко Володимир Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо подання відомостей до органів Національної поліції України про розшук ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до органів Національної поліції України відомості про виключення з розшуку громадянина ОСОБА_1 і внести відомості про виключення громадянина ОСОБА_1 з розшуку до реєстру військовозобов'язаних;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в електронному військово-обліковому документі Резерв + наявна інформація про те, що позивачем вчасно уточнені військово-облікові дані, але також є відмітка про передання позивача в розшук. Позивач зазначає, що, якщо відповідач вважав, що позивач порушив правила військового обліку та не прибув за повісткою, то мав право внести стосовно нього постанову про адміністративне правопорушення за ч.3 т.210 КУпАП. Але відповідач. Подаючи до Національної поліції України відомості про розшук позивача не врахував наступне: жодним нормативно-правовим актом не передбачено передання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 до Національної поліції України відомостей про розшук військовозобов'язаного у випадку, коли ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає, що військовозобов'язаним було порушено військовий облік; відсутність обґрунтування та підстави неможливості отримання самим ІНФОРМАЦІЯ_4 персональних даних позивача шляхом електронної взаємодії з іншими органами; відповідачем не доведено факт належного повідомлення позивача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що свідчить про поважність причин його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, позивач не був належним чином сповіщений об'єктом поштового зв'язку про надходження повістки ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно суб'єктом владних повноважень у справі шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими органами. Отже, маючи можливість отримати інформацію про позивача як військовозобов'язаного з відомчих реєстрів та Реєстрів, відповідачем її не було використано. Також, згідно з військово-обліковим документом (тимчасовим посвідченням) позивач був виключений з військового обліку на підставі витягу з МОУ №342 від 09.06.2006.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/18266/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Позовна заява не відповідала вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 30.06.2025 її залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме для надання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 1937,92 грн.
02.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1938,00 грн.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що групою оповіщення, представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 28.02.2025 було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , за якою проживає позивач для вручення повістки про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 9:00 год. 07.03.2025. Але двері квартири ніхто не відчинив, у зв'язку з чим, повістка була залишена у дверях квартири, а корінець повістки повернутий до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки при здійсненні оповіщення позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 на зазначену дату та позивач не виконав вимоги п.10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач був поданий у розшук 12.03.2025 до органів Національної поліції України для доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім цього, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів була сформована повістка та направлена засобами поштового зв'язку «Укрпошта» з описом вкладення на адресу позивача: АДРЕСА_1 про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 27.06.2025 на 9:00 год. для уточнення даних. Це поштове відправлення підтверджується трекінгом до відправлення та прийняття відділенням «Укрпошта» 21.06.2025. 01.07.2025 року з поштового зв'язку «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла довідка про причину повернення/досилання відправлення в якому зазначено причину повернення - адресат відсутній за вказаною адресою. Згідно з трекінгом відправлення 0610261047686 вбачається, що 24.06.2025 позивачу працівник поштового відділення намагався вручити позивачу повістку, але невдала спроба вручення. При цьому, до завдань та функцій РТЦК та СП не відноситься контроль оповіщення військовозобов'язаних засобами « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». 27.06.2025 військовозобов'язаний не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин, що є порушенням ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тобто, позивач систематично не з невідомих (поважних) причин вкотре не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом по повістці. Додатково відповідач зазначає, що під час подання звернення до органів Національної поліції України щодо розшуку та доставлення громадянина до ТЦК та СП, система ЄДРПВР автоматично регенерує та відображає у громадянина (військовозобов'язаного) порушення правил військового обліку. Процедура «подання у розшук для притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення» і «відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення» не є тотожними, оскільки перший - є заходим впливу у разі добровільного невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, а другий є рішенням юридичної відповідальності за вчинене певне правопорушення. Крім цього, позивача ще не було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з його систематичною неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому, твердження позивача, що відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно суб'єктом владних повноважень по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими органами, вважаємо не муть бути взяті до уваги при розгляді даної справи та не відносяться до даних позовних вимог. Виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов'язаного зумовлений не лише необхідністю оновити дані, оскільки такий виклик може бути зумовлений необхідністю для взяття на військовий облік, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду та з інших підстав. Крім того, само по собі уточнення своїх облікових даних військовозобов'язаним не зумовлює неможливість його виклику повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в подальшому, оскільки громадянин зобов'язаний в такому разі з'явитися у зазначені у ній місце та строк. В свою чергу визначення у повістки мети виклику, місця, дня і часу явки за викликом належить до дискреційних повноважень уповноваженої особи районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів. Чинним законодавством України не встановлена законодавча норма яка б визначала можливу кількість разів виклику військовозобов'язаного до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, відповідач повідомляє, що відповідно до тимчасового посвідчення №2226-28 Позивача, останній 01.11.2005 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний у мирний час обмежено здатний у військовий час гр. I ст.78 «в» наказу МОУ 2/94 (1994року). 30.11.2006 ІНФОРМАЦІЯ_6 виключений з військового обліку на підставі витягу з наказу МОУ №342 від 09.06.2006. Згідно з наказом МОУ № 2 від 04.01.94, стаття 78 «в» за графою I розкладу хвороб визнавались непридатними до військової служби у мирний час, обмежено здатними у воєнний військовою та підлягали саме зняттю з військового обліку, а не виключенню. Відповідач звертає увагу суду, що на зворотній стороні тимчасового посвідчення позивача проставлено штамп «Знятий з військового обліку 30.11.2006 року» та проставлено штамп «Прийнятий на військовий облік 30.11.2006 року». Тобто, позивач 30.11.2006 був саме знятий з військового обліку, а не виключений і в той же день прийняти знову на військовий облік. Таким чином, відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для виключення з військового обліку.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
До матеріалів справи надано електронний військово-обліковий документ Резерв+ військовозобов'язаного ОСОБА_1 , в якому вказано, що дані уточнено вчасно.
Поряд із цим, у цьому документі вказано, що ОСОБА_1 розшукує ТЦК від 12.03.2025.
Також до справи надано лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.05.2025 №4/4129/1 «Про розгляд адвокатського запиту від 23.05.2025 стосовно ОСОБА_1 ».
У цьому листі, з-поміж іншого, зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 та має статус військовозобов'язаного.
ОСОБА_1 проходив медичний огляд 01.11.2005 та згідно з вимогами абз.1 п.3.2. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 №402, не пройшов повторний медичний огляд військовозобов'язаних через 5 років, що є порушенням правил військового обліку.
За порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 був поданий в розшук до органів Національної поліції України.
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не складався у зв'язку з відсутністю прибуття останнього до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
На підставі вищевикладеного, ІНФОРМАЦІЯ_8 не допущено неправомірних дій відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 щодо внесення останнього в систему «Оберіг», як порушника правил військового обліку та оголошення у розшук.
Крім наведеного вище, суд установив, що до справи надано тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 від 30.11.2006, видане військовозобов'язаному ОСОБА_1 . У тимчасовому посвідченні вказано, що 01.11.2005 мед.комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнаний НВС у м/ч, обмежено зд. у в/ч гр І ст.78 «в» нак МОУ №2/94; №207/99 Протокол 318. 30.11.2006 інгулецьким ОРВК виключений з в/обліку на підставі витягу з нак.МОУ 3342 від 09.06.2006.
Позивач вважає, що відповідач повинен внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідчені військовозобов'язаного № НОМЕР_1 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазнаає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом і на цей час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтею 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції чинній станом на час зняття позивача із військового обліку військовозобов'язаних) зняттю з військового обліку призовників та військовозобов'язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України, зокрема, у випадках за рішенням Міністерства оборони України.
09.06.2006 наказом Міністра оборони України № 342 були внесені зміни до Настанови з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 35 від 22.01.2002, щодо зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.
15.01.2015 наказом Міністра оборони України № 24 були внесені зміни до Настанови з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 35 від 22.01.2002, згідно з якими, виключено положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час мають перебувати на військовому обліку.
Відповідно до пункту 17-1 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Порядок доповнено пунктом 17-1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 556 від 11.04.2025.
Таким чином, позивач взятий на військовий облік відповідачем автоматично у відповідності до змін внесених до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932, в порядку визначеному пунктом 17-1 постанови.
З урахуванням зазначеного покликання позивача про незаконність взяття його на військовий облік є необґрунтованими.
Крім того, 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист, яким з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як обмежено придатний до військової служби та непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Відповідно до норм розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Суд враховує, що частина 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює, що включенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Суд зазначає, що позивач не надав до суду доказів наявності чинної ВЛК про визнання його непридатним до військової служби.
З урахуванням зазначеного та зважаючи на відсутність правових підстав для виключення позивача з військового обліку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії про виключення позивача з військового обліку.
Поряд із цим, суд зазначає, що приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).
Згідно з п. 1 Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п. 79 Порядку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно з ч. 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон України № 1951), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За приписами ст. 5 Закону України № 1951, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок № 559 у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Цією постановою передбачено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 4 Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, зокрема пунктом 21, визначено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 23 Порядку №560, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно з п.24 Порядку №560, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з пунктом 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою:
1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 36 Порядку №560, за адресою місця проживання або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язані можуть бути оповіщені, зокрема, представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку.
Згідно з пунктом 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Так, із наданих відповідачем повісток про виклик позивача та відзиву на позовну заяву, суд установив, що позивач викликався до ТЦК та СП для уточнення даних.
Водночас, із паперової копії військово-облікового документу позивача «Резерв+» суд установив, що позивачем дані були уточнені вчасно.
Таким чином, оскільки військово-обліковий документ позивача «Резерв+» містить інформацію про вчасне оновлення даних, були відсутні підстави для направлення позивачеві повістки про виклик до відповідача саме для уточнення даних, відповідно, і відсутні підстави вважати, що позивачем були порушені правила військового обліку в цій частині.
За таких обставин, у цьому випадку, не було факту, який можливо було б кваліфікувати як порушення правил військового обліку, достатнього для внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тому відповідачем безпідставно внесено ці відомості до реєстру стосовно позивача.
Також суд зазначає, що пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Пункт 56 цього ж Порядку визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 15 Порядку №560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_9 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних:
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Відповідно до п. 16 Порядку №560 керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), серед іншого:
організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів;
забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
повідомляють районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення протягом 30 календарних днів до такого центру осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів у паперовій формі, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Стаття 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до абз. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Враховуючи наведені норми, а також те, що позивачем вчасно були оновлені дані у військово-обліковому документі, дії відповідача щодо направлення до органів Національної поліції звернення про розшук, доставлення позивача, як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, є протиправними.
Крім цього, матеріали справи не містять доказів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст.ст. 210, 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не надані такі докази і відповідачем.
Територіальні центри комплектування є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинні забезпечувати актуалізацію його бази даних.
Оскільки за приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме відповідача, як органу ведення Реєстру, вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 56 та п. 79 Порядку №1487 органи Національної поліції України здійснюють адміністративне затримання та доставлення до ТЦК та СП осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Також, за результатом отриманого від ТЦК та СП звернення органи (підрозділи) поліції вносять інформацію про особу-порушника до Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
Так, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) для складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Судом установлено відсутність підстав для направлення відповідачем стосовно позивача звернення до органу Національної поліції, тому саме відповідач відповідно до вимог Порядку №1487 зобов'язаний направити до Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 , щодо якого надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
При цьому, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема не наповнюють відомостями базу даних розшуку ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України», не вносять та не виключають до них відомості, це функції Національної поліції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом.
Згідно з ч. 2 вказаної статті, поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: 1) формує реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; 2) користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; 3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; 4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями; 5) надає до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі та в обсягах даних, зазначених у статтях 7, 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», відомості, необхідні для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може створювати власні реєстри та бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону, та інформаційно-аналітичні системи (у тому числі міжвідомчі), необхідні для виконання покладених на неї повноважень.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про Національну поліцію» поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно: осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 № 676 затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України».
За визначенням пункту 2 розділу I Положення №676, інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
Відповідно до пункту 1 розділу IІ Положення №676, основними завданнями системи ІПНП є:
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України; забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС; забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу; забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.
Згідно з пунктом 1 розділу ІIІ Положення №676, інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується: для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України «Про Національну поліцію»; для формування баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень; для формування баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу; забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Положення №676, бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно: повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку; інформації, отриманої з фото- і відеотехніки, відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію»; щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних груп, що заступають на чергування; завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події; звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці пригоди; пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп'ютерів (мобільних терміналів) та засобами GPS.
Поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до статті 25 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» може містити дані щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, а також щодо розшуку цих осіб.
Такі дані вносяться до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» на підставі звернення ТЦК та СП, яке передбачене Додатком 20 до Порядку №1487 і, як вже зазначав суд, надсилається органам Національної поліції для розшуку та доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, для складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Проте матеріали справи не містять доказів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст.ст. 210, 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про:
визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо подання відомостей до органів Національної поліції про розшук ОСОБА_1 ;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до органів Національної поліції відомості про виключення з розшуку громадянина ОСОБА_1 .
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню частково.
З огляду на положення ст.139 КАС України, а також часткове задоволення позовної заяви, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних відповідача судового збору у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо подання відомостей до органів Національної поліції про розшук ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до органів Національної поліції відомості про виключення з розшуку громадянина ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суддя Н.В. Кучугурна