23 березня 2026 рокуСправа №160/36891/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Прохорова Олександра Олександровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/36891/25 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19.03.2026 року надійшла заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Прохорова Олександра Олександровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/36891/25 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якій заявник просить:
відшкодувати з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ 44118658) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн..
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наступне.
Так, згідно із пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як передбачено частиною 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. (частина 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зважаючи на предмет заяви - ухвалення додаткового рішення з питань про судові витрати, суд прийшов до висновку про розгляд зазначеної заяви без повідомлення учасників справи.
Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, за приписами частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 4 вказаної статті, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно частини 6 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено, вирішено:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2025 р. № 0388372408, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов'язанням на суму 113750,00 грн., за штрафними санкціями на 28437,50 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2025 р. № 0394432408 в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкції у розмірі 8000,00 грн. - за надання не в повному обсязі документів, визначених у запиті ГУ ДПС від 27.03.2024 р. № 20787/6/04-36-24-12-13.
А також вирішено питання щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ПН НОМЕР_1 ) понесених позивачем судових витрат в сумі 2106,46 грн.
Частиною 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частин 4-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09 червня 2017 року Звітно-виборним з'їздом адвокатів України, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19 та від 28 квітня 2021 року у справі № 640/13685/19.
Також слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V, від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04).
Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу було здійснено за договором про надання правничої допомоги № 38/12 від 17.12.2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Олександра Прохорова» та ФОП ОСОБА_1 (далі - Договір).
Розділом 4 вказаного Договору визначено, що вартість послуг правничої допомоги за цим Договором визначається за сукупністю наданих послуг, на підставі складених Сторонами Актів приймання - передачі наданих послуг.
Сторони домовились, що умови, вартість і перелік послуг, пов'язаних між собою, або за окремим завданням, можуть погоджуватися Сторонами у додаткових угодах до цього Договору з подальшим складанням Акту приймання - передачі наданих послуг.
Клієнт вносить плату за послуги у сумі, встановленій в Акті приймання - передачі наданих послуг, протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання Акту, відповідно до отриманого рахунку на оплату, якщо інше не передбачено у додаткових угодах до цього Договору.
Відповідно до додаткової угоди від 30.10.2025 року, за надання правової допомоги, передбаченою цією Додатковою угодою, клієнт незалежно від того досягнуто мету представництва сплачує адвокату за представництво: в адміністративному суді першої інстанції 21500 гривень. В разі якщо буде досягнуто мету представництва (ануляція (списання податкового боргу або визнання протиправними та скасування ППР) клієнт додаткового сплачує адвокату гонорар в розмірі 10000 гривень (п.п.4.1, 4.2 Додаткової угоди).
До вказаного договору сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 17.12.2025 року, пунктами 1, 2 якої визначено, що клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати правничу допомогу щодо захисту та представництва інтересів клієнта в судових органах в порядку адміністративного судочинства, у справі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.07.2025 № 0388372408 та від 09.07.2025 № 0394432408.
Сторони погодили, що гонорар (плата) за надання правничої допомоги, зазначеної в пункті 1 цієї Додаткової угоди, є фіксованим та становить 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн., без ПДВ.
Актом №1 від 17.03.2026 року визначено, що виконавцем було виконано послуги з надання правничої допомоги у повному обсязі на суму 15000,00 грн.
Аналізуючи наданий до суду акт №1 від 17.03.2026 року, судом встановлено, що такий не містить погодинного опису виконаних робіт (наданих послуг), отже відсутнє зазначення часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), що передбачено вимогами частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розрахунок опису робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат на суму 15000 грн., а також підтвердження оплати клієнтом і зарахування на рахунок адвоката Прохорова О.О. саме коштів 15000,00 грн. не надано.
На підставі викладеного, враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі на суму 15000,00 грн. не підтверджено, заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Прохорова Олександра Олександровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/36891/25 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 132, 134, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/36891/25 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков