м. Вінниця
23 березня 2026 р. Справа № 120/2841/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м. Житомир) № ЦЗ-5/ВІ/а-2 від 28.01.2026 року.
Ухвалою суду від 10.03.2026 року відкрито провадження у цій справі.
До суду від представника позивачки надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м. Житомир) № ЦЗ-5/ВІ/а-2 від 28.01.2026 року. Вказана заява мотивована тим, що з позивачки буде стягнено суму оскаржуваного штрафу. Зауважує, що існує вірогідність неотримання відрахованих коштів, з огляду на воєнний стан та життєву необхідність надходження до бюджету.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вважає за необхідне здійснювати повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Крім того, суд зауважує, що сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Аргументація заяви про забезпечення позову не повинна ґрунтуватися на припущеннях позивача та повинна підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Суд зауважує, що єдиною підставою для подання вказаної заяви є те, що з позивачки будуть стягнуть кошти.
Судом враховано, що оскаржувана постанова є самостійним виконавчим документом і пред'явлена до виконання органам державної виконавчої служби в будь-який час в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.06.2022 року у справі № 380/4273/21 уточнила правовий підхід при розгляді питань забезпечення позову у справах про оскарження постанов органів Держпраці, зазначивши, що суд при розгляді заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці про накладення штрафу має оцінювати всі обставини у сукупності. Суди мають враховувати суму штрафу, майновий стан позивача, чи було пред'явлено постанову Держпраці до виконання, чи відкрито виконавче провадження тощо. Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
З дослідженої доданої представником постанови про арешт коштів боржника від 16.03.2026 року суд з'ясував, що у межах відкритого виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної у цій справі постанови про накладення штрафу накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 88069 грн.
Між тим, представником не додано жодних доказів обмеження наявних на рахунках позивачки коштів виключно сумою 88069 грн, як і не стверджено про те, що у розпорядженні позивачки відсутні кошти понад суму, на яку накладено арешт за постановою державного виконавця, що унеможливлює сплату. Так, не додано жодних документів, які б містили відомості щодо поточних фінансових показників, обсягу оборотних коштів (активів), розміру грошових коштів, розміщених, в тому числі на банківських рахунках, інформацію про наявність або відсутність інших активів тощо.
Тобто матеріали заяви не містять посилань на те, що такі дії державного виконавця унеможливлюють підприємницьку діяльність позивачки.
Більше того, суд звертає увагу, що питання повернення коштів регулюється Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Згідно даного порядку, у разі скасування у судовому порядку рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про накладання на платника грошового стягнення за адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України (крім порушення податкових та митних правил), яке було перераховано до відповідного бюджету органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем у порядку виконавчого провадження за виконавчим документом, визначеним Законом України "Про виконавче провадження", такі кошти повертаються платнику за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на підставі поданої ним заяви.
Таким чином, дослідивши мотиви поданої заяви, суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Альчук Максим Петрович