Справа №718/2742/25
Провадження №1-кс/718/93/26
20.03.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область
Слідчий суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мамаївці, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357 КК України та ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №12025262110000223, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2025, -
Слідчий СВ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_4 (далі - слідчий) за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 (далі - прокурор), звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357 КК України та ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №12025262110000223, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2025.
У клопотанні слідчий просить застосувати строком на шістдесят діб запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мамаївці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого.
Короткий зміст клопотання.
Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що на початку серпня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи в гостях в АДРЕСА_3 , отримав від потерпілого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 банківську карту № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», для покупки продуктів харчування, у зв'язку із тим, що потерпілий самостійно не мав змоги пересуватись та здійснювати покупки, оскільки був після поранення, однак після здійснення покупки, ОСОБА_5 банківську картку № НОМЕР_2 потерпілому не повернув. 06 серпня 2025 року у ОСОБА_5 виник умисел на привласнення банківської картки № НОМЕР_2 , емітованої АТ КБ «ПриватБанк», яку йому передав потерпілий ОСОБА_7 та корисливий мотив на таємне викрадення з рахунку грошових коштів. Після привласнення банківської карти ОСОБА_5 не вчинив жодних дій щодо її повернення власнику ОСОБА_7 .
У клопотанні слідчий стверджує, що 06.08.2025 ОСОБА_5 перебуваючи в с. Мамаївці Кіцманської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, діючи в умовах воєнного стану, протиправно, умисно з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, маючи в користуванні банківську карту з безконтактною технологією проведення платежів № НОМЕР_2 , емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_7 володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер (пін-код) зазначеної платіжної карти, встановлений на ній для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій з її використанням, викрав з банківського рахунку ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 473228 гривень, розпорядившись ними на власний розсуд, шляхом зняттям коштів через банкомат та безконтактного розрахунку за різні товари через POS-термінали, зокрема:
06.08.2025 о 10 год. 25 хв. зняття грошових коштів в банкоматі АТ «Ощадбанк» №А080016, за адресою: с. Заболотів пл. Бандери, 3 на суму 20000 гривень;
06.08.2025 о 13 год. 16 хв. зняття грошових коштів на касі ТОВ «НоваПей», термінал № PNFP27039, за адресою: с. Мамаївці на суму 4000 гривень;
06.08.2025 о 18 год. 11 хв. зняття грошових коштів в банкоматі АТ «Ощадбанк» №10025-0054, за адресою: м. Чернівці, вул. Центральна, 8 на суму 20 000 гривень;
07.08.2025 о 00 год. 26 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 32 000 гривень;
07.08.2025 о 01 год. 45 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 1500 гривень;
07.08.2025 о 02 год. 37 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 46 400 гривень;
07.08.2025 о 04 год. 53 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 54 000 гривень;
07.08.2025 о 05 год. 05 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 1500 гривень;
07.08.2025 о 06 год. 53 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 51 900 гривень;
07.08.2025 о 09 год. 01 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 8700 гривень;
07.08.2025 о 09 год. 48 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 25950 гривень;
07.08.2025 о 10 год. 36 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 4590 гривень;
07.08.2025 о 11 год. 49 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 51 900 гривень;
07.08.2025 о 13 год. 54 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 25 950 гривень;
07.08.2025 о 15 год. 08 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 25 950 гривень;
07.08.2025 о 16 год. 10 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 25 950 гривень;
07.08.2025 о 16 год. 29 хв. здійснив оплату за товар на АЗС «WOG 2108» м. Чернівці на суму 1038 гривень;
07.08.2025 о 18 год. 00 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI на суму 51 900 гривень;
07.08.2025 о 21 год. 11 хв. зняття грошових коштів в банкоматі АТ КБ «Приватбанк» №САСV7040, за адресою: м. Чернівці, вул. Шевченка, 214 на суму 20 000 гривень.
За змістом клопотання, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 , на загальну суму 473228 гривень.
Обґрунтовуючи клопотання, враховуючи, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч.1 ст.357 та ч. 4 ст.185 КК України, важчий із яких у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, слідчий зазначив про наявність ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, так як будь-якої альтернативної міри покарання ніж позбавлення волі за вчинення вказаного злочину законом не передбачено; можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою відмови від показань чи зміни ними показань на користь підозрюваного для уникнення кримінальної відповідальності чи покращення свого кримінально-правового становища; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 знищив банківську картку, із якої викрав грошові кошти.
На думку слідчого, застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 не забезпечить у повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Позиції учасників кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, викладених у даному клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні повідомив, що захисник йому на даний час не потрібен, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, щоб доглядати за матір'ю, оскільки його мати хворіє, а брат зник безвісти на війні, повідомив, що проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 , орендарем будинку є його мати.
Ознайомившись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думку прокурора, слідчого та підозрюваного, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Фактичні обставини справи, встановлені слідчим суддею та норми права, які підлягають застосуванню.
Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025262110000223 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2025 за ч.1 ст.357 КК України та 18.03.2026 за ч.4 ст.185 КК України.
Долученими до клопотання матеріалами підтверджено, що 19 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, тобто у привласненні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів та про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) за кваліфікуючою ознакою вчинено в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального проступку, за який передбачено покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, а також у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.
Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Щодо обґрунтованості підозри.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Відповідно до практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.09.2025, протокол допиту потерпілого від 01.10.2025, випискою про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 за 07.08.2025, протоколом допиту свідка від 01.10.2025, протоколом допиту свідка від 01.10.2025, протоколом допиту свідка від 12.03.2026, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2026, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.10.2025, протоколом огляду від 23.10.2025, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 01.12.2025, протоколом огляду від 18.12.2025.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя зазначає, що оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише з метою визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тобто на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
Як встановлено судовим розглядом клопотання та вбачається із досліджених слідчим суддею в судовому засіданні доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, вони є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
На переконання сторони обвинувачення, у цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, так як будь-якої альтернативної міри покарання ніж позбавлення волі за вчинення вказаного злочину законом не передбачено, окрім того, в матеріалах кримінального провадження наявний витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_4 - №228 від 23.08.2023 про те, що ОСОБА_5 вважається особою, яка самовільно залишила військову частину; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою відмови від показань чи зміни ними показань на користь підозрюваного для уникнення кримінальної відповідальності чи покращення свого кримінально-правового становища; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки за змістом клопотання ОСОБА_5 знищив банківську картку, із якої викрав грошові кошти, що, на думку слідчого, характеризує ОСОБА_5 , як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень та дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, останній може продовжити свою протиправну поведінку та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Щодо ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя зазначає наступне.
При оцінці ризику переховування від слідства та/або суду може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Слід зазначити, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, оскільки карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
Слідчий суддя зазначає, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, приходить до обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадження з метою зміни або відмови їх від показів, як під час слідства так і під час судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки підозрюваний, за зістом клопотання проживав у свідка ОСОБА_8 , тим самим бачив його візуально і зможе впізнати, а також відвідував масажний салон, де працюють свідки, то такий ризик є наявним.
При цьому, на думку слідчого судді, ризик перешкодити кримінальному провадженню іншим чином є необґрунтованим.
Щодо можливості інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, слідчий суддя зазначає наступне.
Частиною 1 ст.176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч.3 ст. 176 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особисте зобов'язання та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Так, на думку слідчого судді, застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків у даному провадженні, оскільки він не має зареєстрованого місця проживання, будинок, в якому він проживає, за його ж словами орендує його мати, підозрюваний не працює та не навчається.
Слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваного про необхідність догляду за хворою матір'ю, оскільки слідчому судді не надано доказів на підтвердження вказаної обставини.
Відтак, на думку слідчого судді, обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе виступати фактором стримування від реалізації описаних вище ризиків кримінального провадження, а тому у задоволенні відповідного усного клопотання підозрюваного слід відмовити.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_5 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та взяти його під варту в залі суду.
Щодо обрання та визначення розміру застави.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, такій меті цілком може відповідати застава в сумі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень.
Саме такий розмір є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
У зв'язку із застосуванням до ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов'язки, які будуть покладені на нього, у випадку внесення ним застави, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із с. Дубівці Чернівецького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із потерпілим ОСОБА_7 та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні усного клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про обранння йому альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мамаївці, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів з моменту взяття під варту, до 18 травня 2026 року.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду.
Одночасно для забезпечення належного виконання обов'язків, передбачених КПК України, визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області, код 26311401, Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172, р/р UA548201720355279001000008745.
Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із с. Дубівці Чернівецького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із потерпілим ОСОБА_7 та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків у разі внесення застави визначити до 18 травня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення особи з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП №2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_4 .
Визначити строк дії даної ухвали до 18 травня 2026 року.
Ухвалу може бути оскаржено підозрюваним, його захисником, прокурором безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1