Справа № 517/281/26
Провадження № 2/517/185/2026
(про залишення заяви без руху)
23 березня 2026 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, позовна заява, яка є заявою по суті справи та з якою представник позивача звертається до суду, і в якій викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Надана до суду позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників судового розгляду або зазначення, що вони не відомі.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, позивач позовну заяву подав до суду через електронний кабінет підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Незважаючи на вказані вище приписи ЦПК України позивачем до матеріалів позовної заяви не було додано доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Також, позивач посилаючись в позові про наявність у сторін спільної малолітньої дитини, однак підтверджуючих документів щодо місця проживання малолітньої дитини разом з позивачем не надає. Також відсутні належні письмові докази, щодо місця реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, позивачем не сплачений судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу (а саме в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 1331,20 грн.).
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору з 01 січня 2026 року за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 331 гривень 20 копійок.
Таким чином відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 311 грн. 20 копійок на рахунок UA328999980313161206000015672, банк отримувача - Казначейство України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт. Захарівка.
Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі. Обов'язок щодо належного оформлення позову та подачі необхідних документів покладено на позивача.
Усунення зазначених недоліків можливе шляхом надання документів та подання позовної заяви в новій редакції.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає позивачу усунути недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення заявнику ухвали.
Оглянувши матеріали справи, вбачається, що подана заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, за вказаних обставин, подану заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Позивач може усунути недоліки позовної заяви, які викладені в ухвалі на протязі п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
В разі, якщо у вказаний строк недоліки, вказані в ухвалі, не буде усунуто, позовна заява буде вважатися неподаною та повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: