Справа №523/3539/24
Провадження №1-кп/523/581/26
18 березня 2026 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності обвинуваченого, розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні за №42024163040000001 від 8.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України та клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту, що стосується міри запобіжного заходу, -
Встановив:
В провадженні Пересипського районного суду міста Одеси знаходиться обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні за №42024163040000001 від 8.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України.
20.02.2026 року прокурор Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, мотивуючи своє клопотання обґрунтованістю обвинувачення, яке підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також наявністю ризиків, передбачених ст.177 ч.1 п.п.1, 3, 5 КПК України, як переховування від суду, оскільки обвинувачений обізнаний про тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним; незаконного впливу на заявника та свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитувалися безпосередньо у судовому засіданні; вчинення або продовження кримінального правопорушення, адже інкримінований ОСОБА_5 злочин відноситься до категорії корупційного та особа усвідомлювала наслідки своїх дій. За таких обставин з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальної поведінки просила покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України в межах дії запобіжного заходу у виді застави, які складаються з п'яти пунктів, а саме прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду; не відлучатися з Одеської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, визначеними прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Надалі, отримавши від сторони захисту клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, викладених як заперечення у формі критики на клопотання сторони обвинувачення, 18.03.2026 року прокурор ОСОБА_3 уточнила, відкоригувавши своє клопотання, змінивши його змістовність, зазначаючи, що ризики, передбачені ст.177 ч.1 п.п.1, 3, 5 КПК України не перестали існувати та не відпали, обмежившись вже чотирма пунктами зобов'язань, які необхідно покласти на ОСОБА_5 , а саме прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи/місця проходження військової служби; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також заборонити виїзд з України без дозволу суду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала своє уточнене клопотання, оголошуючи його вимоги, водночас під час розгляду клопотання про обрання обов'язків на запитання головуючого 20.02.2026 року висловила позицію, що сам по собі запобіжний захід у вигляді застави передбачає покладення певних обов'язків на особу, питання ставиться не щодо порушення обов'язків, а щодо інституту запобіжного заходу, тому як не можливо діяти запобіжному заходу без покладених обов'язків.
У ході судового засідання захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, в свою чергу надавши суду письмове клопотання про скасування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, обґрунтовуючи тим, що інкриміноване підзахисному діяння відноситься до категорії нетяжкого згідно приписів ч.4 ст.12 КК України, протягом майже двох років демонстрував належну процесуальну поведінку, передбаченої ч.7 ст.42 КПК, не забирав свій паспорт з ГУ ДМС в Одеській області, який був зданий ще 7.02.2024 року, тобто спонукання для переховування відсутні, тому у захисту виникає питання, якщо обвинувачений показує належну поведінку, які підстави у прокурора звертатися з таким клопотання, вказуючи, що ОСОБА_5 з 20.11.2024 року є військовослужбовцем, до теперішнього часу проходить службу в ЗСУ, отримує бойові накази, у нього наявне посвідчення учасника бойових дій, має грамоту від віце адмірала Командувача ВМС ЗСУ, що заслуговує на увагу, при цьому регулярно з'являється у судові засідання; також в уточненому клопотанні прокурор зазначила три свідка, до цього не було ніякого списку свідків, зауважуючи, що протягом двох років жодної спроби спілкуватися зі свідками зафіксовано не було, тепер прокурор вказує, що не можна спілкуватися тільки з цими трьома свідками, а з іншими виходить можна; щодо вказівки сторони обвинувачення на обов'язок заборонити виїзд з України, такий обов'язок не передбачений КПК України, не відповідає нормам законодавства, а придуманий прокурором, ОСОБА_5 , серед іншого будучи військовослужбовцем, ніяким чином виїхати з України не може; щодо репутації особистості ОСОБА_5 , на яку посилається прокурор, акцентувала, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, є батьком трьох дітей, разом з цим військовослужбовець, зазначаючи, що клопотання прокурора містить гіпотетичний виклад, є необґрунтованим, ризики абсолютно надумані, нічим не доведені, є лише фантазією прокурора, з огляду на бездоганну поведінку підзахисного просила запобіжний захід у вигляді застави скасувати, кошти повернути заставодавцю, в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Прокурор ОСОБА_3 , не підвергаючи сумніву доводи сторони захисту щодо не порушення особою обов'язків, наполягала на задоволенні свого клопотання, вважаючи, що ризики не змінилися, наявні до теперішнього часу, обвинувачений може ухилятися від судового слідства, впливати на свідків, які ще не допитані безпосередньо у суді, може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні клопотання захисту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вирішуючи питання щодо обрання відносно ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України суд приходить до наступних висновків.
Як з'ясовано, з 1.03.2024 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 з викладеним обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.368 ч.1 КК України перебуває на розгляді суду.
Відповідно вимог ст.12 ч.4 КК України інкримінований злочин відноситься до категорії нетяжких.
Також встановлено, що до теперішнього часу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеса від 4.06.2024 рок діє запобіжний захід у вигляді застави - у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом, а саме 60560 гривень з покладеними на нього обов'язками, передбаченими ст.194 ч.5 КПК України. Строк дії обов'язків припинив свою дію 4.08.2024 року.
Суд приймає до уваги доводи прокурора, викладені в клопотанні, в частині, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, але вважає за необхідне наголосити, що відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами, що стороною обвинувачення не було здійснено, лише лекційний матеріал, який сконцентрований на інституті запобіжного заходу безсумнівно добре підготовлений прокурором, хоча з помилками, незважаючи на уточнений варіант клопотання.
З огляду на сумлінну поведінку обвинуваченого, який дійсно протягом двох років не порушував процесуальних обов'язків, не зважаючи на проходження служби в ЗСУ своєчасно з'являвся у судові засідання, доказів того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю не встановлено, тому у даному випадку посилання прокурора про реальну можливість здійснення дії у майбутньому є не доречними, оскільки ризики мінімізовані, ризик переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження у ході судового засідання, на даному етапі розгляду кримінального провадження вбачається тільки ризик ймовірного впливу на свідків, який існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження, й тому, заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них це об'єктивна необхідність забезпечення показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
За підсумком, ризики не є настільки високими, їх рівень не досягає тієї необхідності, щоб вимагати грошової застави, тому на думку суду майнове обмеження на теперішний час не є актуальним, у зв'язку з чим запобіжний захід у вигляді застави підлягає скасуванню, відповідно клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в межах дії запобіжного заходу у вигляді застави слід відмовити.
Згідно ст.331 ч.ч.1,2 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За змістом ст.131 ч.1, ч.2 п.9 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Статтею 132 ч.1 КПК України сформульовано, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Статтею 179 ч.1 КПК України регламентовано, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За частиною 7 статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного: його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців; поведінки підозрюваного, наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади.
З огляду на вищевикладене, суд констатує, що стороною захисту наведені переконливі обставини, які свідчать про наявність підстав для скасування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки фактів переховування, вчинення іншого кримінального правопорушення не встановлено, навпаки ОСОБА_5 демонструє належну поведінку, не порушував покладені на нього процесуальні обов'язки, має утриманців, постійне місце мешкання, де проживає разом з родиною, що свідчить про міцні соціальні зв'язки, є військовослужбовцем, зважаючи на характер і обставини інкримінованого ОСОБА_5 діяння, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину, з урахуванням того, що ризики значно зменшилися, вбачається лише ризик ймовірного впливу на свідків, передбаченого ст.177 ч.1 п.3 цього Кодексу, суд дійшов до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки містить обґрунтовані й сформульовані підстави щодо доцільності скасування запобіжного заходу у виді застави, разом з цим з метою запобігання встановленого судом ризику вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що обов'язок заборонити особі виїзд з України без дозволу суду, що зазначено прокурором у своєму клопотанні, не входить до переліку, визначеному ст.194 ч.5 КПК України, такий обов'язок, як не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, суд може покласти на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, що передбачено ст.76 КК України.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.132, 177-178, 179, 194, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
В задоволенні уточненого клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.
Скасувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, запобіжний захід у вигляді застави у сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Повернути заставодавцю - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Одеса, грошові кошти у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривні, а саме залишок між внесеною сумою застави відповідно до квитанції від 24.01.2024 року, згідно яких Отримувач: Одеський апеляційний суд, рахунок отримувача UA308201720355299001001086720, код ЄДРПОУ 42268321, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку 820172
Виконання ухвали в даній частині покласти на Державне Казначейство України та Одеський апеляційний суд.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України строком на два місяці.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) Прибувати до Пересипського районного суду міста Одеси за кожною вимогою у призначений час судового засідання;
2) Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця служби.
3) Покласти на ОСОБА_5 обов'язок утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно ст.179 ч.3 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання, з урахуванням тієї обставини, що кримінальне провадження перебуває на розгляді суду здійснює прокурор - процесуальний керівник у кримінальному провадженні за №42024163040000001 від 8.01.2024 року.
Строк дії обов'язків в рамках запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відповідно ст.ст.194 ч.7, 219 ч.1 КПК України становить два місяці та припиняє свою дію 18.05.2026 року.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст.392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_10