Справа №523/5223/26
Провадження №1-кс/523/3281/26
19 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пресипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ в Одеській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської обласної прокуратури «Про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відносно:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні дитину 2021 р.н., зі слів працюючого водієм, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України
Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026160000000126 від 17.02.2026, за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 о 05 год. за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_7 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на всій території України протягом 90 днів із дня набрання чинності Указом. Також указом, серед іншого, постановлено:
- призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами;
- місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому законом порядку, серед іншого, своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;
- здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
У подальшому, строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Аналогічне визначення особливого періоду міститься у Законі України «Про оборону України», згідно з абз. 13 ч. 1 ст. 1 якого, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, враховуючи введення в Україні у встановленому законом порядку правового режиму воєнного стану, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні діє особливий період у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Закону України «Про оборону».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування постановлено запроваджувати і здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Статтею Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено поняття воєнного стану. Так, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно з законодавством. Громадяни України проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують, серед іншого, районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний і персональний.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центра комплектування та соціальної підтримки.
Ч. 3 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що зміст мобілізаційної підготовки, серед іншого, становить: військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Згідно з ч. 3 цієї статті, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Згідно з ч. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», до структури Збройних Сил України відносяться, серед іншого, органи військового управління.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», до органів військового управління, серед іншого, відносяться територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки і мобілізації.
Правовий статус і повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі за текстом - Положення про ТЦК та СП). Так, згідно з пунктом 1 Положення про ТЦК та СП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізуються Міноборони.
Пунктом 8 Положення про ТЦК та СП визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м.м. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження військової служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, тощо.
Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені пунктом 9 Положення про ТЦК та СП. Так, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інших категорій військовослужбовців; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку вересня 2024 року (точна дата та час слідством не встановлена) у громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку із чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом поширення інформації про дати і місце проведення військовослужбовцями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів та розташування мобільних блок-постів з метою сприяння ухиленню громадянами України від виконання визначеного Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» обов'язку з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
На виконання свого злочинного умислу, 02.09.2024 о 15 год. 06 хв., ОСОБА_4 , діючи умисно та маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, рухаючись по вул. Педагогічна в місті Одесі (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), використовуючи мобільний телелефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A04», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою за номером мобільного телефону НОМЕР_3 та сім-картою за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який приєднаний до мережі Інтернет, здійснюючи адміністрування власного профілю у месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_9 », в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (на момент огляду має 116007 підписників) здійснив поширення повідомлення, за змістом яких можливо ідентифікувати факт та місце проведення мобілізаційних заходів співробітниками ТЦК та СП Збройних Сил України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин наступного змісту: «На педагогической синяя маршрутка куча зеленых», тим самим попередив чоловіків, які рухались по зазначеній вулиці.
Надалі, ОСОБА_4 , діючи умисно та маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, рухаючись територією Біляївської міської територіальної громади Одеського району, територією Хаджибейського та Київського районів міста Одеса, територією Пересипського району міста Одеси, територією Приморського району міста Одеса (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), використовуючи мобільний телелефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A04», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою за номером мобільного телефону НОМЕР_3 та сім-картою за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який приєднаний до мережі Інтернет, здійснюючи адміністрування власного профілю у месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_9 », продовжив поширювати у групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (на момент огляду має 116007 підписників) інші повідомлення, за змістом яких можливо ідентифікувати факт та місце проведення мобілізаційних заходів співробітниками ТЦК та СП Збройних Сил України за аналогічних обставин, наступного змісту у наступні дати:
- 19.09.2024 о 08 год.31 хв. - «Блок пост по выезду из города киевская траса стлят цткашники пытаються высаживатб даже с легковых»;
- 04.11.2024 о 11 год. 18 хв. - «2я застава школа бп югозападный бп;
- 15.11.2024 о 08 год. 28 хв. - Киевская трасса на блок посту тецекуны в сторону города»;
- 09.12.2024 о 08 год. 27 хв. - « Паркавая грушевского бп »;
- 19.12.2024 о 10 год. 14 хв. - «Малая за пушкикской бп»;
- 18.02.2025 о 08 год. 25 хв. - «Ивановский мост готовиться блок пост»;
- 18.02.2025 о 12 год. 16 хв. - «По преображенской синяя маршрутка с цетекунами».
Також, установлено, що 25.02.2025 о 08 год. 01 хв. ОСОБА_4 , діючи умисно та маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, рухаючись в районі вул. Балківської та вул. Мельницької на території Хаджибейського району міста Одеси (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), використовуючи мобільний телелефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A04», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою за номером мобільного телефону НОМЕР_3 та сім-картою за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який приєднаний до мережі Інтернет, здійснюючи адміністрування власного профілю у месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_9 », в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (на момент огляду має 116007 підписників) здійснив поширення повідомлення, за змістом яких можливо ідентифікувати факт та місце проведення мобілізаційних заходів співробітниками ТЦК та СП Збройних Сил України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин наступного змісту: «Блок посты шустов и балковская за мельницкой», тим самим попередив чоловіків, які рухались по зазначеній вулиці.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 (вих. № 943/6426 від 11.03.2026), отриманої на запит органу досудового розслідування, встановлено що за змістом розповсюдженої інформації, розміщеної в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_6 » можливо ідентифікувати на місцевості співробітників ТЦК та СП, які залучались до виконання завдання за призначенням.
Розповсюдження інформації про місця проведення мобілізаційних заходів призведе до зменшення людських мобілізаційних ресурсів, внаслідок надання військовозобов'язаним інформації про місця оповіщення. Такі дії ставлять під загрозу обороноздатність держави.
19.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
19.03.2026 слідчий звернувся до суду з клопотанням, про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, мотивуючи клопотання тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину під час дії воєнного стану, наявністю ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити здійснювати злочинну діяльність.та неможливістю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та достатніми для його застосування до підозрюваного, без визначення розміру застави. Слідчий підтвердив те, що підозрюваний визнав вину та надав покази у справі.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на формальність клопотання, відсутність ризиків, необґрунтованість підозри. Захист просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді зокрема і у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний погодився з думкою захисника.
Від підозрюваного скарг на незаконні дії відносно нього з боку працівників органів досудового розслідування не надходили, інших заяв та клопотань не було.
Вивчивши клопотання та надані суду матеріали, вислухавши думки прокурора, захисника та підозрюваного, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення. А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Приймаючи до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах, доказах наданих слідчому судді які засвідчують підозру, яка засвідчуєтся: - протоколом огляду інформації, яка міститься в мережі Інтернет від 19.02.2026, в якому зафіксовано факт поширення та розповсюдження ОСОБА_4 відомостей, на яких відображається місце проведення мобілізаційних заходів співробітниками ТЦК та СП Збройних Сил України; - відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_12 № 943/6426 від 11.03.2026, в якому підтверджується, що військовослужбовці РТЦК та СП спільно із представниками Національної Гвардії України та Національної поліції виконували завдання щодо забезпечення функціонування системи військового обліку у відповідні дати та локації;- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 під час якого був виявлений та вилучений належний останній мобільний телефон за допомогою якого останній здійснював розповсюдження про факт та місце проведення мобілізаційних заходів;- повідомленням ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області щодо обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення;- іншими матеріалами досудового розслідування, вважаю доведеним у судовому засіданні обґрунтованість підозри в скоєнні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, по якому продовжується проведення необхідних слідчих дій, вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, в зв'язку з викладеним вважаю ризик, передбачений ч.1 п. 3 ст. 177 КПК України, доведеним.
Крім того враховуючи, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, та яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, обізнаність ОСОБА_4 , про шляхи та можливості залишити територію України, вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам. В ході розгляду клопотання встановлено міцні соціальні зв'язки підозрюваного (одружений, має місце проживання в м.Одесі, має на утриманні дитину, працює), але вказане не зупинило підозрюваного від вчинення тих дій які описані в клопотання слідчого в яких обґрунтовано підозрюєтся саме ОСОБА_4 , тож при обранні запобіжного заходу не можуть вплинути на можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладених в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції». В зв'язку з викладеним, вважаю, що в даній кримінальній справі, на час вирішення вказаного питання, з урахуванням викладених в ухвалі обставин кримінального провадження, суспільний інтерес переважає над особистим інтересом підозрюваного.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ст. 183 КПК України - не має.
Вважаю доцільним, з урахуванням того, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, під час дії воєнного стану, відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, адже такий запобіжний захід не зможе забезпечити уникнення ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Щодо позиції сторони захисту про відсутність ризиків то їх наявність була встановлена в ході розгляду клопотання.
На підставі встановленого, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ в Одеській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів , без визначення розміру застави та можливості її внесення строком до 17.05.2026 року.
Визначити строк дії ухвали до 17.05.2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя : ОСОБА_1