Справа № 523/20589/25
Провадження №2/523/1875/26
заочне
"17" березня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Сивак К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 12.09.2021 року між первісним кредитором AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2037566373. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Відповідач отримав кредит у розмірі 24 471,00 грн. на споживчі цілі. Згідно п.1.2 кредитного договору передбачено, що протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 40,00% річних.
Щодо звернення позивача з позовними вимогами, представник зазначив, що 24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого до позивача перейшло право до відповідача.
На підставі викладеного представник просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2037566373 від 22.09.2021 року - 32 941,34 грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту - 21292,37 грн., заборгованість по відсотках - 11648,97 грн, витрати на правничу допомогу та судовий збір.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам направлено копію ухвали суду та роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представник позивача до суду не з'явився, прохальна частина позовних вимог, містить в собі п.4 щодо можливості розгляду справи за відсутності представника позивача (а.с.8).
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлявся, на адресу суду повернувся поштовий конверт про не вручення судової кореспонденції (а.с.28).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, з урахуванням заяви представника позивача щодо розгляду справи за його відсутності, підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 17 березня 2026 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.09.2021 року між первісним кредитором AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2037566373.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 24 471,00 грн. на споживчі цілі. Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 40,00% річних.
Згідно із п.1.3 Договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів.
Шляхом підписання Кредитного договору (п.4.6 Кредитного договору) позичальник заявляє, гарантує і підтверджує, що: 1) Банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів; 2) перед укладанням Кредитного договору Позичальника ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Кредитного договору; 3) Позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах; Банк надав Позичальнику підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник Кредитного договору зі всіма невід'ємними частинами та всіма додатками до Кредитного Договору; 4) з Правилами кредитування, зокрема, з положеннями щодо відповідальності Позичальника, та Тарифами Банку які є невід'ємною частиною Кредитного договору, що розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений та згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; примірник Правил кредитування та Тарифів Банку отримав; 5) Послуги Банку пов'язані із видачою кредиту отримав у повному обсязі.
Зауважень щодо якості та обсягу послуг, у тому числі послуг, наданих Банком та оплати комісійної винагороди за видачу Кредиту відсутні.
Відповідно до умов Кредитного договору, їх підписанням, Клієнт свідчить, що у разі отримання ним кредиту та у разі перебування ним у шлюбі, Кредит буде використано на потреби його сім'ї. У разі, якщо другий iз подружжя Клієнта матиме заперечення щодо отримання користування кредитом, Клієнт зобов'язується розірвати Договір та виконати всі Боргові зобов'язання за Договором.
Представник позивача зазначає, що первісний кредитор АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за кредитним договором №2037566373 від 22.09.2021 року виконав в повному обсязі, що підтверджується наданими доказами.
Дата остаточного повернення кредиту становить 22.09.2022 року.
Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості.
Так останній платіж відповідачем було внесено 22.11.2021 року. Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачем неналежним чином виконувались свої зобов'язання, та вносились платежі не в повному обсязі.
Внаслідок не належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість. Станом на день відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості становить: 32 941,34 грн., що складається з: 21 292,37 грн. заборгованість по тілу кредиту, та 11 648,97 грн. заборгованість по відсотках.
Щодо звернення позивача з позовними вимогами, судом встановлено, що 24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265.
Відповідно до умов даного Договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за кредитним договором № 2037566373 від 22.09.2021 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт укладення договору, наявність заборгованості, та обставини переходу правами вимоги до відповідача.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак, після підписання кредитних договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позичальника виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (п.п. 3.4., 3.6. Правил).
Таким чином, перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом».
Судом, при розгляді справи також, приймаються до уваги висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року (справа № 6-979цс15), згідно яких боржник, що отримав повідомлення про передачу прав вимоги за договором не звільняється обов'язку погашення заборгованості, повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов'язку щодо погашення заборгованості.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі: 8 500 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до Договору №05-23 про надання правничої допомоги, Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 01/05 від 01.05.20234 року, Акту про надання правової допомоги №1012-25/Б від 10.12.2025 року - розмір витрат на правничу допомогу становить 8 500 гривень.
Отже, витрати на правничу допомогу в розмірі: 7 000 гривень, є такими, що підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 500 грн. є співмірними з наданими адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати зі сплати судового збору у розмірі: 2 422,40 гривень, та витрат на правничу допомогу у розмірі: 8 500 гривень, що загалом становить - 10 922,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 2,5,10,12, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-281, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ: 43115064, юридична адреса: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9) - заборгованість за кредитним договором №2037566373 від 22.09.2021 року у розмірі: 32 941,34 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ: 43115064, юридична адреса: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9) - судові витрати зі сплати судового збору у розмірі: 2 422,40 гривень, та витрат на правничу допомогу у розмірі: 8 500 гривень, що загалом становить - 10 922,40 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 18.03.2026р.
Суддя: