Справа №522/4272/26
Провадження №1-кп/522/2577/26
23 березня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження (до суду не викликались на підставі ч.2 ст.381 КПК України):
прокурор ОСОБА_3 ,
потерпіла ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачена ОСОБА_6 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025163500000627 від 20.11.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Куликівка Куликівського району Чернігівської області, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 року за ч. 1, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, покарання не виконано,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,
07.11.2025 року близько 13 години 30 хвилин гр. ОСОБА_6 , перебувала за адресою: АДРЕСА_3 , де крім неї перебувала потерпіла ОСОБА_4 .
У гр. ОСОБА_6 , під час розмови зі знайомою їй раніше гр. ОСОБА_4 , раптово виник корисливий умисел на шахрайське заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме - мобільним телефоном ОСОБА_4 .
Розуміючи наслідки свого протиправного діяння, а також бажаючи їх настання, під приводом надання їй мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A32 4/64GB», з IMEI: НОМЕР_1 , в корпусі бірюзового кольору без ознак пошкодження та з сім-картою оператору «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_2 , для використання його у вирішенні питань з банком, шляхом установки банківського додатку на вказаний мобільний телефон, ОСОБА_6 попросила у потерпілої ОСОБА_4 належний їй мобільний телефон, не маючи наміру його повертати.
Скориставшись тим, що потерпіла добровільно передала гр. ОСОБА_6 свій мобільний телефон, остання з місця події зникла, чужим майном розпорядилася на власний розсуд.
Враховуючи викладене, ОСОБА_6 своїми протиправними діями спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 3772,00 гривні, яка до теперішнього часу не відшкодована.
Вищезазначені обставини встановлені органом дізнання та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.
При цьому обвинувачена ОСОБА_6 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , надала письмову заяву, відповідно до якої вона беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, згодна з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.1 ст.162 КПК України, згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано письмову заяву, в якій остання погодилась з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодилась з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
З огляду на те, що під час досудового розслідування підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, прокурор ОСОБА_3 у обвинувальному акті виклав своє клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні на підставі ч. ст.302 КПК України.
Як встановлено, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України.
Дослідивши дані про особу обвинуваченої, суд встановив, що вона незаміжня, не працює, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, раніше судима, має негативну характеристику з місця проживання, відповідно до якої зловживає алкогольними напоями, у спілкуванні агресивна, конфліктна, після притягнення до кримінальної відповідальності на шлях виправлення не стала.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, передбаченою ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченій покарання за вчинений кримінальний проступок, суд виходить з наступного.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченої, особу винної, яка незаміжня, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судима, має негативну характеристику з місця проживання, суд вважає що виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нових проступків, можливе при призначенні їй покарання у виді обмеження волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід не обирався.
Крім того, суд встановив, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано винною у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначено їй покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який до теперішнього часу ОСОБА_6 не сплачено.
При цьому, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, після постановлення попереднього вироку Приморським районним судом м. Одеси, а отже остаточне покарання їй варто призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків.
При цьому суд враховує, що згідно з ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Як зазначено Касаційним кримінальним судом у постанові від 18 лютого 2025 року по справі №369/18964/23, хоча штраф і підлягає самостійному виконанню згідно з ч. 3 ст. 72 КК, суд повинен застосувати ст. 71 КК та визначити остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання за нове правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком і покарання за новим вироком та ухвалює рішення про їх самостійне виконання.
Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» від 20.01.2026 №СЕ-19/116-26/922-ТВ у розмірі 1782 гривень 80 копійок.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370-374, 381-382 КПК України
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді обмеження волі строком 2 (два) роки та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, які виконувати самостійно.
Строк відбування покарання у виді обмеження волі рахувати з дня прибуття і постановки засудженої на облік у виправному центрі.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» від 20.01.2026 №СЕ-19/116-26/922-ТВ у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Речові докази: квитанцію до договору ломбардного кредиту та договору закладу майна, фіскальний чек з ломбарду «Ев.Ро. Фінанси ЛТД і Компанія» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
У відповідності до частини 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1