Справа №522/13159/25
Провадження №3/522/413/26
25 лютого 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши матеріали, направлені з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.05.2025 року о 22.45 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокат, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. Європейська №85, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest «Drager» 7510, прилад ARLM 0434, результат позитивний - 0,79 проміле, тест №1052, від керування транспортним засобом відсторонений. Подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор №474526; №473679.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9(а) ПДР України.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №346693 від 30.05.2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП.
19.09.2025 року адвокат Рудницька А.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надала до суду письмове клопотання, згідно якого зазначила, що ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не визнає в повному обсязі, просить справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення в порушенні ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи свою правову вимогу тим, що:
30.05.2025 року поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Захаровим Максимом Ігоровичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№346693 відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу: «30.05.2025 року 22:45:00 м. Одеси вул. Європейська (Катерининська )водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 керував т.з. електросамокатом Bolt номер НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводиться на місці зупинки т.з. із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 0434. Результат позитивний 0,79 проміле. Тест номер 105. Від керування водія відсторонено, чим порушив п.2.9а ПДР- Керування ТЗ особами в стані алкогольного сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Захаровим Максимом Ігоровичем в протоколі серії ЕПР 1 №346693 про адміністративне правопорушення зазначив про керування ОСОБА_1 електросамокатом.
Відповідно до Закону України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" електричний колісний транспортний засіб - дво- мі більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії, а легкий оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
До того ж, у вказаному Законі, низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Таким чином, законодавцем визначено певні технічні характеристики (в залежності від потужності еклетродвигуна та конструктивної швидкості), за умов дотримання яких електричний засіб пересування (електросамокат) може бути віднесений до відповідної категорії електричних транспортних засобів.
Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені дані чи технічні характеристики електросамоката (Bolt номер 200104), зокрема в частині потужності чи швидкісних можливостей цього електричного засобу пересування, що у свою чергу не є достатньою підставою для віднесення означеного електросамоката до відповідної категорії визначених законодавством електричних транспортних засобів, а відтак і належності вказаної особи до суб'єкту інкримінованого правопорушення.
Положеннями ч.2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 15.04.2020 року по справі №489/4827/16-а зробив висновок, що протокол не може вважатись об'єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження
іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Слід зауважити, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначений час 22:45 керування ОСОБА_1 , проте всі відеозаписи розпочинаються з 22:53 хв.
Відповідно до п.4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 N 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності
встановлених на пристрої дати та часу.
1. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4)використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
Відповідно до чеку Драгер доданого до матеріалів результат становить 0,79 проміле.
Згідно з технічними даними зазначеними у настанові з експлуатації до газоаналізатора для вимірювання алкоголю у видихуваному повітрі Drager 7510 ОІML границі допустимої похибки під час експлуатації для масової концентрації алкоголю в крові становлять: абсолютна похибка ± 0,06 ‰ - в діапазоні від 0 до 0,8 ‰.
Так, статтею 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Після проведення огляду працівниками поліції не було встановлено чи погоджується з результатом проведеного огляду ОСОБА_1 , таким чином позбавили його скористатися правом проходження огляду в медичному закладі з метою забезпечення достовірності результатів огляду, як то передбачено п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735.
22.10.2025 року адвокат Рудницька А.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надала до суду письмове клопотання, згідно якого зазначила, що санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, в статті 130 КУпАП законодавець розрізняє дві категорії осіб, до яких застосовується адміністративна відповідальність: до водіїв - штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, та інших осіб - тільки штраф.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України (ПДР) водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Тобто для того, щоб особу вважали водієм, вона повинна керувати транспортним засобом та мати відповідне право на керування таким транспортним засобом (зокрема посвідчення водія відповідної категорії).
Наявність посвідчення водія є свідченням проходження спеціального навчання, отримання необхідних знань і навичок, що є умовою для законного керування транспортними засобами та вимагає наявність посвідчення водія належної категорії.
Відповідно, лише особа, яка володіє такими документами, може кваліфікуватися як водій у правовому сенсі.
Відповідно до п.2.13. ПДР транспортні засоби належать до таких категорій:
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Отже, чинне законодавство України передбачає окрему категорії водійських прав для засобів пересування, таких як електросамокати чи інші засоби легкого персонального електротранспорту, а саме категорію водійського посвідчення А1 у разі потужністю двигуна до 4 кВт.
З поданих працівниками патрульної поліції документів вбачається, що номінальнаі пікова потужність електросамокату не встановлена, про що захисник писав в своєму клопотанні про закриття провадження у справі, а відтак відсутні докази того, що для керування таким електросамокатом потребується посвідчення з огляду на припис п.1.10 ПДР України.
Враховуючи викладене, керування електросамокатом без вимоги наявності посвідчення водія категорії А1, не набуває статусу водія в повному юридичному розумінні цього поняття, яке має визначальне значення для застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Слід зазначити, що керування даним електросамокатом під керуванням ОСОБА_1 не вимагає наявності спеціального права (посвідчення водія) категорії А1.
На підставі чого, прошу суд, у разі визнання вини ОСОБА_1 у інкримінованому
йому правопорушенні, застосувати до нього відповідальність у вигляді накладення штрафу без стягнення у вигляді позбавлення права керування, що буде узгоджуватися із положенням пункту 1.10 ПДР щодо визначення поняття «водій» та відповідає вимогам статті 130 КУпАП, яка розмежовує суб'єктний склад правопорушників залежно від наявності у особи спеціального права керування транспортним засобом - категоріїя «інша особа».
26.11.2025 року адвокат Рудницька А.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надала до суду письмове клопотання про визнання протоколу про адміністративне серії ЕПР1 №346693 від 30.05.2025 року недопустимим доказом по справі через невідповідність його змісту фактичним обставинам, а саме:
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №346693 від 30.05.2025 року не відповідає вимогам закону, містить неправдиві відомості щодо істотних обставин справи (зокрема щодо транспортного засобу), а тому є недопустимим доказом і не може бути покладений в основу судового рішення.
У графі «Транспортний засіб» Протоколу інспектор поліції вказав: «електросамокат Bolt номер 200104». Ця інформація не відповідає дійсності. Як підтверджується наданими суду фотоматеріалами та скріншотами з мобільного додатку користувача, ОСОБА_1 взаємодіяв із самокатом оператора «JET» (синього кольору).
Транспортного засобу марки «Bolt» (зеленого кольору) з номером 200104 на місці події не існувало. Зазначена помилка не є опискою, а свідчить про те, що поліцейський при складанні протоколу не встановив фактичні обставини, не ідентифікував належним чином транспортний засіб та вніс до офіційного документа завідомо недостовірні дані. Протокол, який містить опис неіснуючого об'єкта правопорушення, не може вважатися належним доказом.
Об'єктивна сторона ст.130 КУпАП передбачає керування саме транспортними засобами. Електросамокат відноситься до механічних ТЗ лише за наявності електродвигуна певної потужності, що приводить його в рух. У Протоколі зазначено час вчинення правопорушення - 22:45. Однак, згідно з автоматичним білінгвом оператора прокату (роздруківка з додатку додається), сесія оренди (поїздки) даного самокату була завершена о 22:02.
З моменту завершення оренди (22:02) програмне забезпечення самокату автоматично вимикає двигун та блокує колеса. Отже, станом на 22:45 (час, вказаний у Протоколі), даний пристрій був технічно позбавлений можливості рухатися за допомогою двигуна. Навіть якщо на відеозаписі зафіксовано інерційний рух особи на самокаті, цей рух відбувався виключно за рахунок м'язової сили людини (як на звичайному самокаті) або сили інерції, без використання механічного двигуна. У такому стані (з вимкненим двигуном) електросамокат
втрачає ознаки механічного транспортного засобу, а особа, що на ньому
пересувається, прирівнюється до пішохода.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з грубим порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та ст.256 КУпАП, оскільки він:
1. Містить неправдиві дані про марку ТЗ (Bolt замість JET);
2. Помилково кваліфікує дії особи як керування механічним ТЗ у час, коли
двигун ТЗ був деактивований.
Також, адвокат Рудницька А.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надала до суду письмове клопотання про долучення доказів характеризуючих матеріалів відносно ОСОБА_1 , а саме:
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення орган (посадова особа) враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи та об'єктивної характеристики особи мого підзахисного, вважаю за необхідне долучити до матеріалів справи копії документів про освіту та кваліфікацію ОСОБА_1 . Він є дипломованим спеціалістом у галузі медицини та має кваліфікацію лікаря-нейрохірурга. Ця професія вимагає високого рівня відповідальності, дисципліни та постійного професійного розвитку для порятунку життя людей.
Адвокат просить суд при обранні виду стягнення врахувати положення ст.33 КУпАП щодо особи порушника.
ОСОБА_1 є особою з вищою медичною освітою, що підтверджується Дипломом спеціаліста С20 № 005688. Він є практикуючим лікарем-нейрохірургом (Сертифікат спеціаліста № 14392 від 29.06.2023). Його професійна діяльність пов'язана з порятунком життя людей, виконанням надскладних операцій та вимагає виключної уважності, відповідальності та високих моральних якостей. Він позитивно характеризується в суспільстві та приносить значну користь державі.
Застосування до лікаря такої вузької та важливої спеціалізації стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами (за відсутності для цього законних підстав, адже він не керував механічним ТЗ у розумінні ПДР) було б надмірним та невиправданим заходом, що не відповідає меті адміністративного стягнення. Враховуючи відсутність суспільної небезпеки в діях особи (рух на електросамокаті без посвідчення водія), а також враховуючи особу лікаря, адвокат вважає, що навіть у разі встановлення вини, до нього має бути застосовано стягнення виключно у вигляді штрафу (як до "іншої особи"), без позбавлення права керування.
25.02.2026 року адвокат Рудницька А.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції в судове засідання з'явився, підтримала клопотання, що надавалися до суду підчас розгляду справи, просила суд справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, у разі якщо суд встановить наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
25.02.2026 року ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, про причини неявки суду не повідомив.
25.02.2026 року до суду з'явився свідок поліцейський 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ОСОБА_2 , на поставлені питання суддею та адвоката надав пояснення по справі, а саме, що 30.05.2025 року о 22.45 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокат в м. Одеса по вул. Європейська з ознаками алкогольного сп'яніння, електросамокат є транспортним засобом але не механічним, на місці зупинки не встановлювались технічні характеристика електросамокату, різниці між електросамокатами Jet та Bolt - не знає.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, письмові клопотання адвоката, заслухавши адвоката, свідка, суддя приходить до наступного.
Суддя критично відноситься до пояснень адвоката Рудницької А.В. щодо невинуватості ОСОБА_1 в правопорушенні ч.1 ст.130 КУпАП та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення або застосування до нього стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, так як з її пояснень вбачається, що ОСОБА_1 намагається уникнути адміністративного стягнення, хоча вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №346693 від 30.05.2025 року; результатом алкотесту від 30.05.2025 року за допомогою приладу Alcotest «Drager» 7510 стосовно ОСОБА_1 , тест №1052 позитивний - 0,79 проміле, відеозаписом з місця події та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи,вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення єбудь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, атак само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Доводи адвоката, що були надані суду в письмовій та усній формі спростовуються відеодоказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме відео є змістовим та дає можливість об'єктивно надати правову оцінку щодо відбувшогося 30.05.2025 року о 22.45 год. в м. Одеса по вул. Європейська №85.
Дослідженими відеодоказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував електросамотатом, був зупинений працівниками поліції, працівники поліції роз'яснили останньому вимоги ст.266 щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 пройшов на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп'яніння, проти результатів алкотесту від 30.05.2025 року за допомогою приладу Alcotest «Drager» 7510 - не заперечував.
Твердження адвоката щодо недоліків при складанні поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, суддя вважає недоцільним, так як з огляду на досліджені у своїй сукупності докази у справі, не виключають винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з установленою практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував електросамокатом, який має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також призначений для перевезення людей.
З огляду на вищевикладене, електросамокат, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням стані алкогольного сп'яніння, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Таким чином, з наведеного вбачається, що 30.05.2025 року о 22.45 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокат в м. Одеса по вул. Європейська №85, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) ПДР України.
Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП за це правопорушення на особу накладається стягнення на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При цьому, досліджуючи дані про особу порушника, суддя враховує позитивну характеристику та наявність вищої освіти у ОСОБА_1 , разом з тим, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП лише в частині штрафу без застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Така позиція судді обґрунтована тим, що правопорушник усвідомлено керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим створив суттєву загрозу безпеці дорожнього руху, крім того, згідно з довідкою інспектора ВАП УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Валерії Зінов'євої, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, а отже, до нього має бути застосовано санкцію статті у повному обсязі, що передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортними засобами.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП, суддя -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Л.С. Єршова