Справа 522/3221/23
Провадження 1-кп/522/1252/26
19.03.2026 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши матеріали обвинувальних актів у кримінальному провадженні за ЄРДР № 12023162510000138 від 31.01.2023 та за ЄРДР № 12023162510000017 від 05.01.2023, відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андрієво-Іванівка, Миколаївського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-16.05.2014 Миколаївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнився 09.10.2014;
- 27.01.2015 Миколаївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;
- 20.08.2015 Березівським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнився 23.05.2017 по відбуттю строку покарання;
- 12.12.2018 Березівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнився 18.02.2022 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Суми, громадянки України, із середньою освітою, незаміжньою, офіційно не працевлаштованої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 05.07.2021 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 1 ст. 185 КК України до громадських робіт строком 80 годин,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
На розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Зазначене кримінальне провадження надійшло на розгляд 27.11.2025 на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, згідно зі ст. 35 КПК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посилаючись на те, що враховані під час застосування запобіжного заходу обставини та ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не змінились та не відпали.
Потерпіла в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 , заперечував проти клопотання, посилаючись на тривале тримання під вартою підзахисного, вважав за можливе змінити запобіжний захід на більш м'який або визначити у якості альтернативного запобіжного заходу розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 заперечувала проти клопотання, вважала заявлені прокурором ризики не обґрунтованими.
Обвинувачена ОСОБА_6 погодилась з позицією свого захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали, суд встановив наступне.
Ухвалою суду від 10.02.2026 обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, до 10.04.2026.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При цьому, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить з наступного. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та у разі визнання винуватими, їм загрожує покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років.
Також суд враховує, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення злочинів проти власності.
Обвинувачена ОСОБА_6 , офіційно не працевлаштована, незаміжня, раніше судима за вчинення кримінального правопорушення проти власності.
За даних обставин, суд приходить до висновку про доведеність прокурором існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спроб переховування від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, що є підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченим.
При цьому, з урахуванням викладених обставин та осіб обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку останніх та запобігти вищевикладеним ризикам.
Крім того, беручи до уваги, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, поєднаного із застосуванням насильства над потерпілою, суд з урахуванням положень ч. 4 ст.183 КПК України, не вважає за можливе визначати обвинуваченим розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам зазначеним вище.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31,32, 110, 177-183, 314, 315, 331, 370,372, 376, 392, 395, 532 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити:
- продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто строк дії ухвали до 17.05.2026, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор»;
- продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто строк дії ухвали до 17.05.2026, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, які тримаються під вартою - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженим службовим особам місць ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1