Справа № 521/8094/23
Номер провадження:1-кп/521/542/26
23 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час судового засідання, у режимі відеоконференції, у кримінальному провадженні №521/8094/23 щодо:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні, громадянина України, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №22022230000000524 від 15.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу з посиленим режимом відносно підозрюваного з огляду на те, що є об'єктивні підстави вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ОСОБА_4 матиме можливість вдатись до спроб вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник, кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк перебування підозрюваного у психіатричному закладі, що виключає небезпечну поведінку, ще на два місяці (60 днів). При цьому суд виходить з наступного.
Так, за правилами частини першої ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Частиною 3 цієї ж статті визначено, що застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Строк перебування підозрюваного ОСОБА_4 у психіатричному закладі, що виключає його небезпечну поведінку, який продовжений ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.01.2026 року, спливає 26.03.2026 року. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об'єктивних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст. 177 КПК України закріплює, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, у своєму клопотанні прокурор Херсонської обласної прокуратури зазначає, що метою проводження строку перебування підозрюваного у психіатричному закладі, що виключає небезпечну поведінку є забезпечення виконання покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд приходить до висновку, що наведені прокурором підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу з посиленим режимом відносно підозрюваного є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Як зазначив ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», особлива тяжкість деяких злочинів викликає таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення принаймні протягом певного часу. За виняткових обставинах, цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою.
Зокрема, на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років.
Вказане дає суду достатні підстави для продовження застосування до підозрюваного такого суворого виду запобіжного заходу як поміщення до психіатричного закладу з посиленим режимом, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У рішенні «Пунцельт проти Чехії» №31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою, з огляду, в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Таким чином, будь - яких підстав для зміни чи скасування обраного до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу під час розгляду клопотання прокурора судом не встановлено.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді поміщення до психіатричного закладу, суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей.
Виходячи з п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 369-372, 508 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу, що виключає небезпечну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді поміщення до психіатричного закладу, що виключає його небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», ще на два місяці (60 днів), тобто до 21.05.2026 року включно.
Копію ухвали вручити захиснику, прокурору та направити до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий суддя ОСОБА_6