Справа № 521/22466/25
Провадження № 2/521/2574/26
17 березня 2026 року
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.,
при секретарі - Корнієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2025 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси через систему «Електронний Суд» звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 178908 від 11.04.2025 р. в розмірі 11 171 грн. 70 коп., а також судові витрати.
Позовна заява обґрунтована тим, що 11.04.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 178908 (далі - Кредитний договір) на суму 6 945,00 грн. Кредитний договір укладено в електронній формі, порядок його укладення регулюється положеннями Закону України «Про електронну комерцію», який визначає особливості оформлення таких правочинів. Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавець надав відповідачу кредит в розмірі 6945.00 грн. (шість тисяч дев'ятсот сорок п'ять грн. 00 коп.).На виконання умов Кредитного договору, 11.04.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
16.04.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу 1 встановлено, що «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 1.5. Договору факторингу 1 погоджено, що «Реєстр прав вимог» - означає перелік Прав вимог до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма Реєстру прав вимог наведена в Додатку №1 до цього Договору.
Пунктом 2.1. Договору факторингу 1 встановлено, що Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу 1 погоджено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках.Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед
Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 12 371,70 грн, яка складається з:6 945,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;3 725,70 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;501,00 грн - заборгованість по комісії;1 200,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву не подавала.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Справу розглянуто в змішаній (електронній та паперовій) формі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.04.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 178908 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит на суму 6 945,00 грн., в т.ч. 5000 грн. шляхом перерахування коштів на картку, 1945 грн. 00 коп.- шляхом погашення заборгованості за комісією за видачу кредиту строком на 84 дні (з 11.04.2025 р. по 04.07.2025р.) зі сплатою 0,973 % в день за користування кредитом та комісії за управління та обслуговування кредиту в сумі 100 грн. (базовий розмір) або 1 грн. (знижений розмір) комісія, яку Позичальник сплачує на користь Кредитодавця, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згіднографіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо Позичальник порушив (прострочив) строки сплати чергового платежу згідно Графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом (копія кредитного договору міститься в електронній справі).
Кредитний договір укладено в електронній формі, порядок його укладення регулюється положеннями Закону України «Про електронну комерцію», який визначає особливості оформлення таких правочинів. Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця. На виконання умов Кредитного договору, 11.04.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора.
Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
16.04.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу 1 встановлено, що «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 1.5. Договору факторингу 1 погоджено, що «Реєстр прав вимог» - означає перелік Прав вимог до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма Реєстру прав вимог наведена в Додатку №1 до цього Договору.
Пунктом 2.1. Договору факторингу 1 встановлено, що Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу 1 погоджено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках.Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 12 371,70 грн, яка складається з:6 945,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;3 725,70 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн - заборгованість по комісії; 1 200,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Таким чином, відповідачем не виконано своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним та сплати комісії, у зв'язку із чим суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 11 171 грн. 70, з яких:
6945,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
3725,70 грн. - сума заборгованості за процентами;
501,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Водночас суд доходить висновку про незаконність позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за пенею/неустойкою в сумі 1200 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що сума штрафу(пені) за прострочення сплати заборгованості нарахована відповідачці під час дії воєнного стану, така сума штрафу (пені) підлягає списанню кредитором та стягненню не підлягає
Таким чином, ТОВ «ФК «Юніт Капітал»» наділено правом грошової вимоги до відповідача на загальну суму 11 171,70 грн.
Таким чином дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору і позивач доводить в суді, що має місце неналежне виконання зобов'язань боржником.
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до частини 1статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень частини 1статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд, дослідивши надані по справі докази, давши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Судом встановлено, що первісним кредитором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Юніт Капітал» виконало свої зобов'язання за Кредитним договором № 178908 від 11.04.2025 року та надало відповідачу кредит.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню та про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Юніт Капітал» заборгованості кредитним на загальну суму 11 171,70 грн.
Відповідно до ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За частиною першою статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Юніт Капітал»» сплачений за подання позову судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 2187,44 грн.
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду - договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 р.; Додаткова Угода від 11.09.2025 року № 25771372363 до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025.; акт прийому-передачі від 25.11.2025 року Договору про надання правничої допомоги) № 10/09/25-02 від 10.09.2025на загальну суму 7000,00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 6321 грн. 03 коп.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 16, 512, 526, 530, 543, 549-552, 610, 1054, 1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01024 м. Київ, Рогнідинська, 4А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором № 178908 від 11.04.2025 року у розмірі 11 171 (одинадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 70 коп., з яких:
-6 945 (шість тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
-3 725 (три тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 70 грн. - заборгованість за відсотками;
-501 (п'ятсот одна) грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.
В задоволенні позову в іншій частині- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01024 м. Київ, Рогнідинська, 4А, офіс 10) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6321 (шість тисяч триста двадцять одна) грн. 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01024 м. Київ, Рогнідинська, 4А, офіс 10) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) гривень 44 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: