Справа № 507/2531/25
Провадження № 1-кп/507/12/2026
"19" березня 2026 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Одеської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, -
19 березня 2026 року обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, його матір являється інвалідом ІІ групи, в нього є неповнолітні брати та сестри, яких він матеріально утримував, його вітчим проходить військову службу, тому і підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає. До клопотання надав копії свідоцтв про народження братів та сестер, свідоцтво про шлюб матері з громадянином ОСОБА_8 , який являється його вітчимом, витяги з реєстру територіальної громади, копії карток платника податків братів та сестер, посвідчення ОСОБА_9 , як матері багатодітної сім'ї, копію військового квитка ОСОБА_8 , копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю щодо ОСОБА_9 .
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , заявлене клопотання ОСОБА_4 , підтримав, просив суд запобіжний захід у вигляді тримання під вартою його підзахисному змінити на домашній арешт, на підставах вказаних обвинуваченим.
Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що обвинуваченим ОСОБА_4 , на підтвердження клопотання надано копії документів, які особисто ОСОБА_4 не стосуються, крім того не надано жодного документа щодо його обов'язку утримувати братів та сестер, у зв'язку з чим підстав для зміни запобіжного заходу не має, просив суд у задоволенні заявленого клопотання відмовити.
Потерпіла ОСОБА_6 , та її представник - адвокат ОСОБА_7 , просили суд у заявленому обвинуваченим ОСОБА_4 , клопотанні про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Заслухавши позиції учасників судового провадження в межах поданого клопотання щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, дослідивши надані матеріали, суд встановив наступне.
Ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 20 вересня 2025 року, до обвинуваченого ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 листопада 2025 року з можливістю звільнення під заставу в розмірі 151400 грн., що становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підставою для застосування вказаного запобіжного заходу стало наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується.
Ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 13 листопада 2025 року продовжено строк дії обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою строком на 30 днів, з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 20.09.2025 року, строком до 13 грудня 2025 року включно.
Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2025 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , строком до 09 лютого 2026 року, із можливістю внесення застави в сумі 151 400 грн.
Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , строком на 60 днів, тобто до 04 квітня 2026 року включно, з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених у ухвалі слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 20.09.2025 року.
За статтею 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини сьомої статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов'язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з частиною першою статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З огляду на частину 8 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року у справі №14-рп/2003, тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
Згідно пункту 36 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Адам'як проти Польщі (Adamiak v Poland), 20758/03,19 грудня 2006 року) в світлі вже встановленої практики Європейського суду наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення.
Системний аналіз норм КПК України вказує на те, що факт скоєння обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення без наявності інших істотних підстав в сукупності, не може бути беззаперечною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За частиною першою статті 176 КПК, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень частини першої статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно із частиною четвертою цієї статті таке клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов'язків.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання.
Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу суд має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому за частиною третьою статті 201 КПК, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за частиною четвертою статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 , та його захисника ОСОБА_5 , щодо підстав зміни запобіжного заходу зводяться до переоцінки встановлених слідчим суддею ризиків.
Проаналізувавши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримане його захисником ОСОБА_5 , матеріали долучені до клопотання, суд вважає, що таке клопотання не відповідає загальним засадам, якими врегульовано порядок зміни запобіжного заходу.
Доводи викладені у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 , щодо сімейного стану, його соціальних зв'язків, характеризуючих даних, були предметом оцінки слідчого судді як під час обрання запобіжного заходу так і суду при продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому у своєму клопотанні обвинувачений не наводить перелік нових обставин вважати, що на даний час зазначені ризики зменшилися чи перестали існувати.
Указане свідчить що в поданому клопотанні, ОСОБА_4 , намагається ревізувати ухвалу слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 20.09.2025 року про обрання запобіжного заходу, який здійснював перевірку доводів сторони захисту про відсутність заявлених ризиків та наявність підстав для застосування запобіжного заходу, що не відповідає положенням КПК України.
За вказаного, підстав, які у розумінні статті 201 КПК України свідчили б про зміну істотних обставин, що були враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_4 , запобіжного заходу, під час розгляду клопотання не встановлено.
З огляду на викладене, оскільки доводи обвинуваченого ОСОБА_4 , зводяться до незгоди з оцінкою обставин, що встановлені ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 20 вересня 2025 року про обрання йому запобіжного заходу, підстав для зміни запобіжного заходу у вказаний обвинуваченим спосіб суд не вбачає, а клопотання про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 201,331 КПК України,
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення в установленому КПК України порядку.
Суддя: ОСОБА_1