Справа № 520/2100/18
Провадження № 6/947/194/26
/про заміну сторони виконавчого провадження/
23.03.2026 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані сторони Публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа, суд -
13.03.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» - Петрийчук А.Б. звернувся до суду із заявою, якою просить замінити сторону стягувача у виконавчому листі № 520/2100/18 від 14.01.2019 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю ««Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 520/2100/18 від 14.01.2019р., про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 року справу за вказаною заявою було розподілено судді Гниличенко М.В.
Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю ««Капіталресурс» - Петрийчук А.Б. у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, в заяві про заміну стягувача зазначив прохання про розгляд справи без його участі, доводи заяви підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник зацікавленої сторони ПАТ «КБ «ПриватБанк» до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.
Представник зацікавленої сторони Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України» до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.
Боржник ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
Відповідно ст.442 ЦПК України -у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа № 520/2100/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 12.07.2018 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором за № б/н від 21.07.2010 року у загальній сумі 49129 (сорок дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 03 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 34 коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 39106 (тридцять дев'ять тисяч сто шість) грн. 54 коп.; заборгованості за пенею та комісією - 3180 (три тисячі сто вісімдесят) грн. 48 коп.; фіксованої частини штрафу - 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.; відсоткової складової штрафу - 2315 (дві тисячі триста п'ятнадцять) грн. 67 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набрало законної сили 14.08.2018 року.
В подальшому, 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 21.07.2010 року в розмірі 49129,03 грн.
Відповідно до постанови від 13.05.2019 року у виконавчому провадженні № 58613104, винесеної державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Анісімовою А.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі того, що боржник не має доходів, не має відкритих банківських рахунків, не має доходів та не отримує пенсію. Крім того, за боржником не має зареєстрованих транспортних засобів або нерухомого майна. Стягнення за виконавчим документом не проводилося, постанова винесена з урахуванням пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відкриті виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з Боржника на підставі зазначеного виконавчого листа відсутні. У зв'язку з викладеним ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» позбавлене можливості реалізувати свої права як стягувач, передбачені та гарантовані чинним законодавством України, у зв'язку з відсутністю оригіналу виконавчого документа.
У своїй заяві ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» просить замінити вибулого стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі №520/2100/18 за позовом Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судом встановлено, що у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.05.2019 року зазначено, що виконавчий документ повторно може бути пред'явлено до виконання в строк до 13.05.2022 року, тобто строк пред'явлення до виконання виконавчого листа Київського районного суду м.Одеси у справі № 520/2100/18 після його повернення стягувачу сплив. Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три роки. Разом із тим, у Перехідних положеннях зазначеного Закону передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та поновлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Отже, строк пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання не вважається пропущеним, а зобов'язання за кредитним договором боржником ОСОБА_1 не виконано.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами , прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах .
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17.
Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 (провадження № 14-197цс21, пункти 127, 130).
Судом встановлено, що Київським районним судом м.Одеси було видано виконавчий лист № 520/2100/18 від 14.01.2019 року, який перебував на виконанні Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Вказаний вище виконавчий лист №520/2100/18 від 14.01.2019 року пред'являвся стягувачем АТ КБ «ПриватБанк» на примусове виконання та 13.05.2019 року був повернутий державним виконавцем стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»
Відповідно до п. 4 ч. 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану».
З даною заявою про заміну сторони стягувача ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулось до місцевого суду через систему Електронний суд 13.03.2026 року. Враховуючи те, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, який мав закінчитись 13.05.2022 року, не був пропущений станом на дату запровадження в Україні воєнного стану (24.02.2022 року), суд вважає, що заява подана в межах трирічного строку пред'явлення виконавчого листа №520/2100/18 від 14.01.2019 року до виконання.
Виходячи з викладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам, встановивши, що з даною заявою про заміну сторони стягувача ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулось в межах трирічного строку пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/2100/18 від 14.01.2019 року, який був встановлений до 13.05.2022 року, не закінчився на момент введення воєнного стану в Україні та на разі є перерваним до дня припинення або скасування воєнного стану, встановивши також, що право вимоги за кредитним договором №б/н від 21.07.2010 року перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на підставі договору факторингу від 22.08.2025 року №8-22-08/2025, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та заміни стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі №520/2100/18, виданому Київським районним судом м.Одеси 14.01.2019 року на виконання рішення Київського районного суду м.Одеси від 12.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.07.2010 року.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви в частині заміни сторони стягувача у виконавчому листі.
Що стосується питання про видачу дубліката виконавчого листа, суд зазначає наступне.
Правовідносини щодо видачі дублікату виконавчого листа врегульовані нормами ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
Відповідно до ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист суду є виконавчим документом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 17 п. п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Про видачу дублікату виконавчого документа постановляється ухвала.
Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа слід відмовити, оскільки факт його втрати не доведено жодними доказами.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 п. 17.4 розділу XIII Перехідних положень, ст.ст. 258, 260, 261, 433, 442 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача його правонаступником - задовольнити.
Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923 ) у виконавчому листі № 58613104, виданому 14.01.2019 року на виконання рішення Київського районного суду м.Одеси від 12.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.07.2010 року.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дубліката виконавчого листа № 520/2100/18 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.03.2026 року.
Суддя М. В. Гниличенко