Справа № 522/25518/25
Провадження № 2-ві/947/2/26
23.03.2026
Суддя Київського районного суду м. Одеси Луняченка В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Калініченко Любові Василівни, головуючої по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни - про усунення від права спадкування
У провадженні Київського районного суду м. Одеси ( головуюча суддя Калініченко Л.В.) розглядається цивільна справа, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни - про усунення від права спадкування , яка ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2025 року передана за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 року, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому по справі 05.01.2026 року.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 07.01.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
18.03.2026 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 , яку заявник просить прийняти як вексель про відвід судді Калініченко Л.В.
Заявник в обґрунтування підстав для відводу судді посилається на те, що певні дії та рішення судді викликають в нього сумнів в її об'єктивності та неупередженості , а саме: 1. Посвідчення судді не представлено у судовому засіданні для ідентифікації суб'єкта, який намагається здійснювати правосуддя;
2. Не надано копія присяги судді , чим порушено принцип гласності
3. Не надано довіреність президента України для підтвердження повноважень, оскільки суд зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності;
4. Не надано розпорядження що суддя може судити живого чоловіка;
5. 12.02.2026 заявник не бачив у судді мантії та нагрудного знаку;
6.12.02.2026 головуюча не представлялась як суддя;
7. 12.02.2026 суд почався із запізненням;
8. Суддя не питала заявника особисто коли приїхати до суду;
9. Суддя повинен визнавати Женевську конвенцію як для людей;
10. Суддя повинен визнавати конвенцію ООН;
11. Заявник не розуміє хто є дійсним хозяїном в судді.
Також зазначено про порушення права заявника як живої людини Беніфіціара: ОСОБА_1 і розпорядника свого ім'ям.
Ухвалою суду від 19.03.2026 року головуючим була визнана заява про відвід необґрунтованою і відмовлено у її задоволенні, у зв'язку із чим заява про відвід передана до автоматизованого розподілу на іншого суддю Київського районного суду м. Одеси , який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 заява про відвід розподілено судді Луняченко В.О.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
З 15.12.2017 року ( в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020 ), діючим Цивільним процесуальним кодексом України ( далі по тексту ЦПК України ), встановлений порядок розгляду відводу судді та врегульовані підстави для відводу.
Відповідно до вимог ч.1-4 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Як зазначено у ч.7,8,11 вищезазначеної статті питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Підстави для відводу судді у цивільному процесі врегульовані статтями 36,37 ЦПК.
Статтею 36 ЦПК України встановлено:
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу ( ч.4 ст. 36 ЦПК України ).
Підставами для відводу , заявником визначається неможливість їм ідентифікувати суб'єктність судді внаслідок не надання у судовому засіданні головуючим власного посвідчення судді, документи підтверджуючи прийняття суддею присяги та довіреності від президента України щодо повноважень судді здійснювати правосуддя.
Згідно із ч. 1 ст. 52 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну посаду судді в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді (ст. 57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Так, суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України, згідно зі ст. 16 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Водночас ст. 51 цього Закону України передбачено, що судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються РСУ. Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує Президент.
Отже, у разі виникнення сумнівів стосовно того, що особа має право здійснювати правосуддя, громадяни мають право звернутися із запитом до відповідного суду про надання інформації щодо прийняття суддею присяги та про зарахування судді до штату відповідного суду.
Водночас вимагання від учасника судового процесу від судді доводити суб'єктність не узгоджується із вимогами діючого законодавства а тому не підлягає задоволенню та не може бути підставою для відводу судді.
Так саме всі сумніви учасника процесу щодо законності реєстрації суду як юридичної особи можуть бути підставою для звернення із запитом до Територіальної судової адміністрації або до Міністерства юстиції України, а ні підставами для відводу.
Розглядаючи вказану заяву суд також роз'яснює учаснику процесу, що для вирішення власного спору, саме позивач вирішив для захисту власного права ( яке вважає порушеним або невизнаним) звернутись до суду у порядку цивільного процесу, а тому, з моменту звернення , відповідності до вимог Цивільного процесу України, має певні права та обов'язки , яки визначені главою 4 Цивільного процесуального кодексу України.
Частинами першими та другою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Жодної іншої суб'єктності сторін у вигляді титулів або самостійних найменувань осіб у визначенні сторін цивільним процесом не визначено.
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги що фактично заявником визначені таки аргументи, яки у відповідності до вимог цивільного процесу не можуть визнаватись підставами для відводу, суд приходить до висновку що заява про відвід є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначено Верховним Судом в ухвалі від 14 липня 2020 року у справі № 826/11409/17 для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Сам по собі факт звернення учасника справи із заявою про відвід також не може бути підставою для відводу такому головуючому, так як зворотне може привести до зловживання сторонами, які не згодні із визначеним автоматизованою системою головуючим по справі, до маніпулювання порядком призначення головуючих по справі через звернення із відповідними заявами чи скаргами, що також підтверджується і вищевикладеною позицією Ради суддів України у рішенні від 01 березня 2019 року за №13 «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34» було вирішено внести зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , про відвід судді Калініченко Любові Василівни, головуючої по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни - про усунення від права спадкування.
Повернути справу для продовження розгляду справи по суті.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. О. Луняченко