Справа № 496/4471/17
Провадження № 1-кс/496/409/26
19 березня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 426-1, ч. 4 ст. 407 КК України, -
В провадженні судді ОСОБА_5 знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1, ч. 4 ст. 407 КК України.
Від обвинуваченого надійшла заява про відвід головуючого судді ОСОБА_5 , яку відповідно до автоматизованої системи документообігу суду передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що під час судового розгляду кримінального провадження допущено істотні порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України та права обвинуваченого на захист. Відповідно до Журналу судових засідань у режимі відеоконференції від 08.02.2024 року, головуючим суддею було усно постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про встановлення порядку дослідження доказів відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК України. Водночас зазначена ухвала постановлена з порушенням вимог ч. 2 ст. 349 КПК України, оскільки обсяг доказів стороною обвинувачення було подано до суду значно пізніше, більш ніж через чотири місяці після її постановлення. Таким чином, судом порушено порядок та послідовність визначення обсягу і порядку дослідження доказів без урахування їх фактичного обсягу. На даний час триває стадія дослідження доказів, однак стороні захисту не відомо про розгляд судом клопотань прокурора (вх. №18709/24 від 02.07.2024 року та №18710/24 від 02.07.2024 року), а також про обставини їх долучення до матеріалів справи. Сторона захисту не була повідомлена про подання цих клопотань, не мала можливості висловити свою позицію щодо них, а також не обізнана про наявність відповідних ухвал суду за результатами їх розгляду, що свідчить про порушення принципу змагальності та права на захист. Крім того, обвинувачений зазначає, що докази сторони обвинувачення є недопустимими, оскільки частина з них отримана з порушенням процесуального порядку, не була відкрита стороні захисту, отримана поза межами досудового розслідування або не підтверджена оригіналами документів. Окрім цього, заявник вказує на невиконання ухвали суду щодо надання оригіналів документів, можливе введення суду в оману стороною обвинувачення, а також загальні порушення принципів справедливого судового розгляду. У сукупності наведене свідчить про істотні порушення вимог КПК України та є підставою для заявлення відводу судді.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні на задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_5 наполягав з підстав, викладених в додаткових поясненнях.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заяву обвинуваченого.
Прокурор, суддя ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ч. 1 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї з сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; попередні висновки судді про винуватість або ж невинуватість особи; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.
Положеннями ст. 75-76 КПК України передбачений вичерпний перелік підстав за наявності який може бути заявлено відвід судді.
На підставі вимог ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Разом з тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені зазначеними нормами КПК України.
За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Доводи обвинуваченого зводяться до незгоди з процесуальними діями судді під час здійснення судового розгляду, що відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства не є підставою для відводу судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 371 КПК України ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до журналу судового засідання. Як убачається з матеріалів справи, головуючим суддею ОСОБА_5 08.02.2024 року було постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 349 КПК України та належним чином відображено у журналі судового засідання.
Таким чином, порушень вимог ч. 2 ст. 349 та ч. 4 ст. 371 КПК України судом не встановлено.
Щодо доводів заявника про недопустимість доказів, суд зазначає, що відповідно до ст. 89 КПК України питання допустимості доказів вирішується судом під час їх оцінки у нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення, а також може бути предметом розгляду за відповідними клопотаннями сторін під час судового розгляду.
Суд, заслухавши учасників процесу та проаналізувавши заяву про відвід судді ОСОБА_5 , дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених ст. 75 КПК України, що є підставами для відводу.
Суд наголошує, що здійснення суддею процесуальних дій у межах наданих законом повноважень не може розцінюватися як прояв необ'єктивності чи упередженості. Заява про відвід ґрунтується виключно на суб'єктивному сприйнятті заявника і не містить жодних об'єктивних доказів порушення принципів неупередженості чи незалежності суду.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 426-1, ч. 4 ст. 407 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1